Постанова

від 02.11.2006 по справі 22/345-06-8870

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/345-06-8870

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

02 листопада 2006 р.                                                                                   № 22/345-06-8870  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю санаторно-оздоровчого комплексу “Магнолія”

на ухвалувід 07.09.2006 року

у справі№ 22/345-06-8870

господарського суду Одеської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Краян”

доСанаторно-оздоровчого багатопрофільного комплексу для дітей з батьками “Магнолія” дочірнього підприємства ВАТ “Холдингова Компанія Краян”

провизнання права власності та зобов'язання повернути майно

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача:не з'явились

від відповідача:від скаржника: не з'явилисьПилипенко К.Г. (довіреність від 21.09.2006р. № 10)

В С Т А Н О В И В:

ВАТ “Холдингова компанія “Краян” звернулася до суду з позовною заявою до Санаторно-оздоровчого багатопрофільного комплексу для дітей з батьками “Магнолія” ДП ВАТ “Холдингова компанія Краян” про визнання права власності та зобов'язання повернути майно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Торчинська Л.О.) від 07.09.2006 року було вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірне майно –Лікувально-оздоровчий комплекс “Краян Магнолія”, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63/65 та лікувально-оздоровчу дитячу база “Орльонок”, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Майський провулок, 4.

В касаційній скарзі ТОВ санаторно-оздоровчий комплекс “Магнолія” просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.09.2006 року по справі № 22/345-06-8870 та залишити позов без розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме на те, що без залучення товариства до участі в справі було прийнято ухвалу, що стосується його прав і обов'язків.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач, ВАТ “Холдингова компанія “Краян”, звернувся до суду з позовом до відповідача, створеного ним Дочірнього підприємства ВАТ “ХК Краян” Санаторно-оздоровчого багатопрофільного комплексу “Магнолія”, про визнання права власності на майно, що входить до цілісного майнового комплексу СОБК “Магнолія”. Одночасно позивач просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Клопотання позивача було задоволено на підставі ст.66, п.2 ч.1 ст.67 ГПК України з тих мотивів, що забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заявник касаційної скарги надав до неї договір оренди №677 від 14.10.2004 року цілісного майнового комплексу “Санаторно-оздоровчого багатопрофільного комплексу для дітей з батьками “Магнолія”, що належить до державної власності. Колегія суддів вважає, що заявник касаційної скарги підставно стверджує, що накладенням арешту на державне майно, яке знаходиться у нього в оренді господарський суд першої інстанції унеможливив його правомірне використання у статутній діяльності ТОВ “Магнолія”.

Згідно ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

В спірній ухвалі зазначено, що позов забезпечено накладенням арешту на спірне майно. Разом з тим з такою процесуальною позицією Господарського суду Одеської області не можна погодитися, оскільки вона є неправомірною. Так, як вбачається з приписів статті 67 ГПК України, накладення арешту дозволяється лише на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Позивач в позові і скаржник в касаційній скарзі стверджують (а.с.2), і таке підтверджується наявними в справі матеріалами (а.с.10), що спірне майно належить державі, а не відповідачу, що унеможливлює забезпечення позову способом, яким це здійснив суд першої інстанції.

Також, в порушення приписів статті 66 ГПК України в спірній ухвалі не міститься доводів щодо того яким чином невжиття заходів щодо забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду..

Таким чином, оскаржену ухвалу Господарського суду не можна визнати законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, ст. 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ санаторно-оздоровчого комплексу “Магнолія” від 18.09.2006 року № 119 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.09.2006 року у справі № 22/345-06-8870 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.09.2006 року у справі № 22/345-06-8870 –скасувати.

Головуючий-суддя                                          К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

О.Глос