Постанова

від 11.06.2012 по справі 0523/5712/2012

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 3/0523/1343/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 р. Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Бурлаченко О.О.,

при секретарі Трішиній О.В.

за участю захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, не судимої, не працюючої, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України по адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Радник митної служби 1-го рангу ОСОБА_3, будучи державним службовцем - посадовою особою, перебуваючи на посаді заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Східної митниці Державної митної служби України, будучи відповідно п.п. „е" п. 1 ст. 4 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції" особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в період з 01.07.2011 року по 26.03.2012р., не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомила безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів - чим порушила вимоги п.п. 1, 2 ч.1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»від 07.04.2011р. №3206-VI.

Згідно з наказом Східної митниці від 14.10.2010р. №611-к ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Східної митниці. Згідно посадової інструкції, затвердженої 22.10.2010р. начальником Східної митниці, в службові обов'язки ОСОБА_3 входить: забезпечення організації та контролю здійснення співробітниками відділу контролю правильності визначення митної вартості та класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів, транспортних засобів та інших предметів, що перемішуються через митний кордон України суб'єктами ЗЕД (п.2.1, п.2.3); здійснення контролю за дотриманням законності у службовій діяльності співробітників відділу (п 2.4); розгляд та прийняття в межах своєї компетенції рішень по спірним випадкам класифікації та кодування товарів (п. 2.5), тощо.

Згідно листа Східної митниці №11-10/4165 від 23.03.2012 року, ГВ БКОЗ Управління СБ України в Донецькій області отримано копії рішень про визначення (погодження) коду товару згідно з УКТ ЗЕД, які приймались ОСОБА_3 згідно Наказу Східної митниці „Про делегування права підпису документів заступнику начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів, до посадових обов'язків яких відноситься функції контролю правильності класифікації товарів відповідно до вимог УКТЗЕД" щодо товарів, оформлених у митному відношенні TOB „Маріупольський Автопорт" (код ЄДРПОУ 36637188) та ПП „Азовське торгово-транспортне агенство" (код ЄДРПОУ 32397536).

Так, на виконання своїх обов'язків, ОСОБА_3, як посадова особа відділу контролю митної вартості та класифікації товарів, 02.08.2011 року винесла Рішення про визначення коду товару від 02.08.2011 року №КТ-700-1849-11; 05.08.2011 року винесла Рішення про визначення коду товару від 05.08.2011 року №КТ-700-1893-2011, оформлюваних у митному відношенні TOB „Маріупольський Автопорт" (код ЄДРПОУ 36637188) та ПП „Азовське торгово-транспортне агенство" (код ЄДРПОУ 32397536).

Крім того, на виконання своїх функціональних обов'язків, в період з 01.07.2011 року по 26.03.2012р., ОСОБА_3 контролювала дії своїх підлеглих щодо здійснення ними погодження митної вартості товарів, які декларувались фірмами TOB „Маріупольський Автопорт" - (Донецька область, Приморський р-н, м. Маріуполь, код ЄДРПОУ 36637188) та ПП „Азовське торгово- транспортне агентство" (Донецька область, Приморський р-н, м. Маріуполь, вул. Морських десантників, буд. 17/4, код ЄДРПОУ 32397536).

Згідно листа Приморського відділення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Державної податкової Адміністрації України №2075/10/29-113 від 21.02.2012р., засновником вказаних фірм є ОСОБА_4, 11.09.1972р.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії ВЕ 715753 виданий Приморським РВ ММВ ГУМВС України в Донецькій області 22.03.2002 року, код ІНН2655211510.

Згідно листа Східної митниці №11-20/3097 від 02.03.2012р., згідно з наявними обліками Східної митниці, митне оформлення товарів на митну територію України у період з 01.01.2010р. по 23.02.2012р. здійснювалось TOB „Маріупольський Автопорт" за 83 (вісімдесят трьома) вантажними митними деклараціями (далі - ВМД) та ПП „Азовське торгово-транспортне агентство" (код ЄДРПОУ 32397536) - за 646 (шістсот сорока шести) ВМД. Адміністративні справи про порушення митних правил у відношенні посадових осіб TOB „Маріупольський Автопорт" та 1111 „Азовське торгово-транспортне агентство" в Східній митниці у вищезазначений період не складались.

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є близькими родичами (рідні брат і сестра). Зазначені обставини, відповідно до вимог ст. 416 Митного кодексу України, унеможливлюють зайняття посадовими особами митних органів посад, перебування на яких передбачає прийняття рішень з питань діяльності підприємств - митних брокерів, митних перевізників, власників митних ліцензійних складів та складів тимчасового зберігання, а також службові зносини з такими підприємствами, якщо у штаті цих підприємств перебувають близькі родичі зазначених посадових осіб.

Таким чином, з 01.07.2011року, з часу вступу в дію Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», виникли обставин, які підлягали врегулюванню, відповідно до ст. 14 вищевказаного Закону, між близькими особами - заступником начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Східної митниці ОСОБА_3 та її рідним братом - засновником TOB „Маріупольський Автопорт" та ПП „Азовське торгово- транспортне агентство" ОСОБА_5, що фактично створювало конфлікт інтересів між їх особистими інтересами та службовими повноваженнями.

Однак, станом на 26.03.2012 року вказаною посадовою особою митного органу не усунуто обставин, що порушують вимоги ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Крім цього, в порушення ч. ч. 1 та 2 ст. 14 Закону, ОСОБА_3 не вжито заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомлено безпосереднього керівника - начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів ОСОБА_6 про наявність конфлікту інтересів, а саме про те, що її рідний брат ОСОБА_5 є засновником TOB і „Автопорт Маріуполь" та ПП „Азовське торгово-транспортне агентство" і перебуває з нею у відносинах, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень при погодженні митної вартості товарів, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Водночас, відповідно службової записки начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Східної митниці ОСОБА_6 №18/950-еп від 24.06.2011р. начальнику відділу кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції Східної митниці ОСОБА_7 доповідалось про те, що особовий склад відділу контролю митної вартості та класифікації товарів ознайомлений з вимогами Закону (на лист від 23.06.2011р. №10/404-еп-вн в зв'язку з набранням чинності з 1 липня 2011р. Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»від 07.04.2011р. №3206-VT та з метою виконання вимог ОСОБА_8 Держмитслужби від 22.06.2011 р. № 147/1-р). Під час опрацювання положень Закону особливу увагу було приділено статтям 1, 6-9, 14, 16, 21, 22. За результатами вивчення положень Закону була складена відомість ознайомлення особового складу.

Так, 29.06.2011р., згідно відомості ознайомлення особового складу відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Східної митниці з Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»від 07.04.2011р. №3206-VI, ОСОБА_3 під особистий підпис доведені вимоги Закону.

Таким чином, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Східної митниці ДМС України, будучи відповідно п.п. „е" п. 1 ст. 4 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції" особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в період з 01.07.2011р. по 26.03.2012р. не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, чим порушила вимоги п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»від 07.04.2011р. №3206-VI про те, що у разі коли обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, склалися після призначення на посаду, працівник митниці повинен невідкладно повідомити в письмовій формі про це свого безпосереднього керівника та терміново вжити заходів щодо усунення таких обставин, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів), відповідальність за порушення якого передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому правопорушенні не визнала, не заперечувала обставини, викладені в протоколі, але вважає, що її рідний брат ОСОБА_5 є засновником TOB і „Автопорт Маріуполь" та ПП „Азовське торгово-транспортне агентство", але не перебуває у штаті зазначених підприємств, а отже, на думку ОСОБА_2, не впливає на діяльність зазначених підприємств, не має будь якого інтересу щодо їх діяльності. При таких обставинах, ОСОБА_2 вважає, що конфлікту інтересів не може бути.

Доводи ОСОБА_2 та її захисника, яка підтримала заявлені доводи, суд оцінює як надумані та такі, що суперечать вимогам закону.

Статтею 7 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" встановлюється обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Для вирішення питання щодо можливості у посадової особи бути засновником, а в даному випадку перебувати у родинних стосунках з засновником (учасником) підприємства (юридичної особи) слід виходити з положень Господарського кодексу України.

Так, відповідно до статті 63 ГКУ в Україні залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду діють унітарні та корпоративні підприємства, які можуть утворюватися як засновником, так і засновниками відповідно.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, неподілений на частки, паї, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Заснування приватною особою унітарного підприємства є господарською діяльністю, яка розглядається як підприємницька діяльність цієї особи. Згідно зі статтею 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Засновники та учасники таких підприємств володіють корпоративними правами, які виникають в обмін на майнову участь у господарській організації, отримують право на частку в її статутному фонді (майні), а відтак - і пов'язані з цим можливості, що гарантуються законом.

Визначення поняття "корпоративні права" наводиться у статті 167 ГКУ. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною другою статті 167 ГКУ визначається, що володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Водночас ГКУ закріплює можливість встановлення на рівні закону обмежень для певних категорій осіб щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Одним з основних корпоративних прав, які визначаються Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України (ст. 116 ЦКУ), є правомочність на участь суб'єкта цих прав в управлінні господарською організацією. Корпоративний порядок управління передбачає наявність відповідної системи органів управління господарського товариства.

Залежно від виду юридичної особи законодавством або установчими документами можуть визначатися види органів управління. Відповідно до статті 97 ЦКУ органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган. На відміну від виконавчого органу, до якого можуть входити учасники товариства на виборчій основі чи наймані працівники, до такого органу управління як загальні збори входять всі без винятку володільці корпоративних прав незалежно від того, чи вони особисто присутні на них, чи уповноважили на це інших осіб.

У випадках, коли форма організації товариств (повні та командитні товариства) не передбачає обов'язкового створення органів управління (ст. 121 ЦКУ), до уваги слід брати вимогу частини сьомої статті 80 ГКУ щодо обов'язкової наявності в учасників повного товариства та повних учасників командитного товариства, які в межах товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність, статусу зареєстрованого суб'єкта підприємництва.

Таким чином, володіння засновником (учасником) корпоративними правами в таких господарських товариствах, як акціонерне товариство, з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю передбачає безумовне входження їх володільців до управлінського органу - загальних зборів, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону забороняється особам, уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.

Заснування унітарного приватного підприємства або участь у повному товаристві чи в якості повного учасника в командитному товаристві є підприємницькою діяльністю, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону тягне також певні обмеження.

Таким чином доводи ОСОБА_2 та її захисника щодо незацікавленості ОСОБА_5 у діяльності заснованих ним підприємствах не відповідає вимогам чинного законодавства.

Обираючи міру адміністративного стягнення, суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, відсутність обставин, пом'якшуючих адміністративну відповідальність, та вважає за необхідне накласти на нього згідно стягнення у вигляді штрафу в розміні 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України по адміністративні правопорушення , п.п. „е" п. 1 ст. 4, п.п. 1, 2 ч.1 ст. 14 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", ст.ст. 407, 408 Митного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 25 Закону України «Про державну службу», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України по адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі одну тисячу сімсот гривень 00 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу , а у разі оскарження або опротестування такої постанови -не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Постанову може бути пред'явлено протягом трьох місяців з дня винесення , а разі оскарження -протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: