Постанова

від 28.03.2012 по справі 2601/9186/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2601/9186/12

ПОСТАНОВА

28.03.2012 р.м. Київ Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді -Дмитрук Н.Ю.,

при секретарях -Мельниченко Т.С., Русіной М.О.,

з участю прокурора -Куца О.О.,

захисника -ОСОБА_1,

провівши в приміщенні суду судовий розгляд кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта незакінчена середня, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_2 обвинувачуються у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у злочині передбаченому ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203 КК України.

Крім того, підсудний ОСОБА_2 обвинувачується у зайнятті гральним бізнесом, тобто злочині передбаченому ч.1 ст. 203-2 КК України, за таких обставин.

ОСОБА_2 з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вчинення умисного злочину, спрямованого на зайняття видами діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, передбачена Законом України за № 1334-17 від 15.05.2009 «Про заборону грального бізнесу в Україні», у невстановлений слідством час місці, придбав у невстановленої слідством особи одинадцять персональних комп'ютерів: системний блок с/н 8АХ350030476; системний блок с/н 8АХ350079411; системний блок с/н К70624221; системний блок с/н К70624601; системний блок с/н К70624309; системний блок с/н К70624244; системний блок с/н К70624313; системний блок с/н К70624282; системний блок с/н К70624241; системний блок с/н К70624165; системний блок с/н К70624176, на носіях жорстких магнітних дисках яких попередньо невстановленими слідством особами було проінстальовано програму », яка є симулятором гри на гральних автоматах і для якої необхідний доступ та підключення до всесвітньої мережі інтернет.

25 січня 2011 року з метою розміщення придбаних одинадцяти персональних комп'ютерів із проінстальованою програмою «іChampion», ОСОБА_2 уклав усний договір оренди з TOB «М ГРАД»(код за ЄДРПОУ 34866418), відповідно до якого він орендував торгівельний павільйон - кіоск, загальною площею 20 кв. метрів, розташований по проспекту АДРЕСА_2. У подальшому, ОСОБА_2, використовуючи логотипи інтерактивного клубу, достовірно знаючи про заборону грального бізнесу в Україні, організував в приміщенні торгівельного павільйону - кіоску, розташованому по проспекту АДРЕСА_2, азартні ігри на одинадцяти персональних комп'ютерах із проінстальованою програмою «іChampion».

01.02.2011 о 22 год. 10 хв. працівниками ВДСБЕЗ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві спільно з працівниками прокуратури Голосіївського району м. Києва в приміщенні інтерактивного-клубу, розташованого в торгівельному павільйоні-кіоску по проспекту АДРЕСА_2, виявлено та вилучено двадцять персональних комп'ютерів, на одинадцяти з котрих, а саме: системний блок серійний номер 8АХ350030476, системний блок серійний номер 8АХ350079411, системний блок серійний номер К70624221, системний блок серійний номер К70624601, системний блок серійний номер К70624309, системний блок серійний номер К70624244, системний блок серійний номер К70624313, системний блок с/н К70624282, системний блок с/н К70624241, системний блок с/н К70624165, системний блок с/н К70624176, проінстальовано програму «іChampion», яка є симулятором гри на гральних автоматах та може використовуватися для проведення азартних ігор, тобто надає змогу отримати виграш за умови внесення 1 гравцем ставки, де результат гри повністю, або частково залежить від випадковості, які заборонені відповідно до Закону України за № 1334-17 від 15.05.2009 «Про заборону грального бізнесу в Україні», які надавались населенню для азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор.

ОСОБА_2, свою вину не визнав, та в судовому засіданні зазначив, що по пр. Науки перебував лише одну годину, шукав роботу, йому там не сподобалось та він пішов. Зазначив, що взагалі не розуміє, ніяких усних договорів оренди по АДРЕСА_2 ні з ким не укладав, комп'ютери не купував. Працював у клубі адміністратором лише по вул. Заболотного 48-А.

Провівши в повному обсязі судове слідство, перед його закінченням захисник підсудних ОСОБА_1, заявив клопотання про виділення матеріалів кримінальної справи по факту зайняття підсудним ОСОБА_2 гральним бізнесом, відповідальність за що передбачена ст. 203-2 КК України, та направлення справи в цій частині на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства.

Прокурор Куц О.О. заперечував проти виділення матеріалів справи по епізоду та направлення справи в цій частині на додаткове розслідування. Підсудний ОСОБА_2 підтримав клопотання адвоката.

Вислухавши думку сторін, суд приходить до висновку про необхідність виділення матеріалів справи по факту зайняття підсудним ОСОБА_2 гральним бізнесом, відповідальність за що передбачена ст. 203-2 КК України, та направлення справи в цій частині на додаткове розслідування, з таких підстав.

Відповідно до ст. 281 КПК України справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності попереднього слідства, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове слідство, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 22,64 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання; при провадженні досудового слідства доказуванню в кримінальній справі підлягають обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого у його вчиненні і мотиви злочину.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»від 29 червня 1990 р. № 5 та ст. 257 КПК України суди мають безпосередньо досліджувати всі зібрані у справі докази в умовах відкритого і гласного судового розгляду.

Органами досудового слідства у повній мірі не виконані вимоги ст. ст. 22,64 КПК України, внаслідок чого в справі були допущені однобічність і неповнота досудового слідства.

Як встановлено, досудове слідство по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 в частині пред'явленого обвинувачення за ч.1 ст. 203-2 КК України проведено неповно, поверхнево, без детального з'ясування усіх обставин справи.

Так, Як видно з пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, останній обвинувачується в тому, що він придбав одинадцять комп'ютерів з інстальованою програмою, уклав усний договір оренди відповідно до якого він орендував павільйон -кіоск, по АДРЕСА_2, де провів азартні ігри на одинадцяти комп'ютерах.

Враховуючи положення ст. 132 КПК України, щодо вимог до постанови про притягнення як обвинуваченого, в обвинуваченні щодо ОСОБА_2 не зазначено, чи займався він гральним бізнесом, які саме азартні ігри були проведенні, час проведення ОСОБА_2 азартних ігор, чи призначені ці комп'ютери для проведення азартних ігор, не зазначено свідків -гравців, чи вносились ними ставки, чи отримувались виграші, а також наявність чи відсутність прибутку від грального бізнесу у ОСОБА_2 При наявності протирічливих показів підсудного, суд, враховуючи відмову держаного обвинувача змінити або уточнити обвинувачення, також позбавлений можливості з'ясувати всі обставини та дії підсудного, що є обов'язковими для кваліфікації дій підсудного за ст. 203-2 КК України.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що підсудного ОСОБА_2 постановою від 19.04.2011 року було притягнуто як обвинуваченого за ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 203 КК України (т.4 а.с.28-30), згідно протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_2 від 31.05.2011 року, останній був допитаний по обвинуваченню за ст. ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 203 КК України (т.4 а.с.44-46). Того ж дня, ОСОБА_2 притягують як обвинуваченого ще й за ч. 1 ст. 203-2 КК України (епізод по АДРЕСА_2) (т.4 а.с.49-52) та згідно додаткового протоколу допиту від 31.05.2011 року ОСОБА_2 підтримав покази надані раніше, проте в даних показах відсутні будь-які пояснення з приводу пред'явленого обвинувачення за ч.1 ст.203-2 КК України.

Крім того, підсудний ОСОБА_2 під час досудового слідства, жодного разу не був допитаний по епізоду зайняття гральним бізнесом по АДРЕСА_2 в м. Києві, а ні як свідок, а ні як підозрюваний чи обвинувачений, що призвело до порушення його права на захист.

Крім того, в матеріалах справи містяться пояснення гр. ОСОБА_6 від 01.02.2011 року (т.3 а.с.45), які були оголошені в судовому засіданні, та згідно яких, останній пояснив, що в клубі по АДРЕСА_2, працює один день. Чоловік на ім'я ОСОБА_2 (НОМЕР_1; НОМЕР_2) запропонував підробити адміністратором у вказаному клубі за 50 гривень за 2 години. Офіційно не працевлаштовувався. Клуб займався наданням послуг доступу до інтернет мережі та азартних ігор, а саме: люди запитавши певну суму, отримували від нього певний цифровий номер, який вводили в комп'ютер та грали в азартні ігри, мінімальна ставка 50 грн. в інтеренет, та мінімальна 10 грн. за азартні ігри. За 01.02.2011 рік в наслідок надання послуг з азартних ігор отримав 245 гривень.

Так, в ході судового слідства неодноразово надавались судові доручення з метою встановлення дійсного місця проживання, крім того свідка ОСОБА_6 та забезпечення його явки у судове засідання для безпосереднього допиту, але зазначені постанови суду виконані не були, а лише формально на адресу суду надходили рапорти та листи про неможливість встановити його фактичне місце перебування.

Оскільки свідок ОСОБА_6 як вбачається з обвинувачення в цій частині, являється одним із ключових свідків по справі, без його безпосереднього допиту суд позбавлений можливості правильного та повно встановити фактичні обставини справи та кваліфікувати вчиненні підсудним діяння.

Зазначене свідчить, що у цьому випадку має місце порушення права підсудного на захист, гарантованого йому не тільки Конституцією та законами України, але й Міжнародною Конвенцією «Про захист прав людини і осно воположних свобод», згода на обов'язковість виконання якої дана Україною.

Незважаючи на те, що захисник та підсудний не заперечував проти продовження розгляду справи без допиту зазначених свідків. А також, враховуючи, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватись виключно або вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не мала можливості спростувати, оскільки судом не було безпосередньо допитано ключових свідків обвинувачення, а підсудний не мав можливості поставити їм запитання під час судового розгляду, що є порушенням п.1 і пп. «d»п.3 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і осно воположних свобод». Крім того, суд вважає покази вказаних свідків важливою частиною доказів. Це відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України перешкоджає суду повно та все бічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та спра ведливий вирок.

Також, необхідно відмітити, що під час досудового слідства по справі, заявлений свідок обвинувачення гр. ОСОБА_6, як свідок допитаний не був, як того вимагає глава 14 КПК України, в порушення вимог ст. 170 КПК України, протокол допиту свідка взагалі не складався.

Крім того, в ході судового розгляду справи, свідок обвинувачення ОСОБА_7, підтримав свої покази надані під час досудового слідства (т.3 а.с.197-200), проте зазначив, що підсудних не знає (т.4 а.с.203-204).

Так, під час досудового слідства не було проведено очних ставок між свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7 та обвинуваченим, не пред'явлено особу ОСОБА_2 їм для впізнання.

Крім того, з пред'явленого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_2 придбав 11 персональних комп'ютерів та 01.02.2011 року по АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено 20 персональних комп'ютерів, на 11 з яких проводились азартні ігри. Однак, згідно протоколу огляду місця події від 01.02.2011 року по АДРЕСА_2 було вилучено 12 персональних комп'ютерів (т.3 а.с.40-42), речовими доказами було визнано також 12 системних блоків, 12 моніторів, 12 клавіатур (т.3 а.с.184-185). Данні розбіжності не можливо усунути під час судового слідства.

Згідно ст. 26 КПК України, суд вважає що виділення справи в частині пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.203-2 КК України не може негативно відбиватися на всебічності, повноті, і об'єктивності дослідження і вирішення справи відносно іншого епізоду

Вищезазначені обставини в цілому мають істотне значення для правильного вирішення справи і повинні бути перевірені саме слідчим, так як, відповідно до ст. 16-1 КПК України, на суд покладені тільки функції розгляду справи на принципах змагальності і диспозитивності, а не функції досудового слідства, яке необхідно провести в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена, а на погляд суду, з доказів на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_2, без виконання зазначених слідчих дій, не можна зробити категоричного висновку, щодо його винності у вчиненні злочину за ч.1 ст. 203-2 КК України, що йому інкримінується.

При проведенні досудового слідства необхідно з'ясувати обставини, викладені в мотивувальній частині постанови і в залежності від отриманих доказів прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 необхідно залишити без змін -підписку про не виїзд з постійного місця проживання.

Керуючись ст.ст. 26, 257, 281, 368 КПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»від 29 червня 1990 р. № 5, п.1 і пп. «d»п.3 ст.6 Міжнародною Конвенцією «Про захист прав людини і осно воположних свобод», -

постановив:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, - виділити в окреме провадження та повернути прокурору м. Києва для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову суду протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя Н.Ю.Дмитрук