Постанова

від 20.06.2012 по справі 4-1380/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-1380/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., при секретарі Антоненко В.В., за участю прокурора Чубка В.А., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення по її заявах про злочин в порядку і строки, передбачені ст.97 КПК України, зобов'язати Генерального прокурора України прийняти рішення в порядку та строки, визначені ст.97 КПК України, по її заявах від 19.12.2011 року, 13.01.2012 року та 07.05.2012 року, що стосується посадових осіб Київської міської державної адміністрації, Ватутінської, Солом'янської та Печерської районних у м. Києві державних адміністрацій -ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 -порушити кримінальну справу за ст.ст.364, 365, 366, 367, 423, 424 КК України, зобов'язати Генерального прокурора України надати суду матеріали за її заявами про злочин від 15.08.2011 року, 22.08.2011 року та обґрунтованих клопотань від 19.12.2011 року, 13.01.2012 року та від 07.05.2012 року, для встановлення даних, які вказують на ознаки злочину та є підставою для розгляду даних заяв в порядку ст.97 КПК України.

Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 уточнила вимоги та просила розглядати справу виключно в межах вимоги зобов'язання Генерального прокурора України прийняти рішення в порядку та строки, визначені ст.97 КПК України, по її заявах від 19.12.2011 року, 13.01.2012 року та 07.05.2012 року, що стосується посадових осіб Київської міської державної адміністрації, Ватутінської, Солом'янської та Печерської районних у м. Києві державних адміністрацій -ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 -порушити кримінальну справу за ст.ст.364, 365, 366, 367, 423, 424 КК України.

В обґрунтування скарги зазначає, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2012 року клопотання ОСОБА_1 від 19.12.2011 року та від 13.01.2012 року в частині вимог про порушення кримінальної справи відносно службових осіб КМДА, Ватутінської, Солом'янської та Печерської районних у м. Києві державних адміністрацій - ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.364-367 КК України, направлено за належністю до Генеральної прокуратури України, однак рішення в порядку ст.97 КПК не приймалось, також і по скарзі ОСОБА_1 від 07.05.2012 року, яка була направлена до Генеральної прокуратури України, про порушення кримінальної справи відносно військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_6, прокурора Київського гарнізону ОСОБА_7 помічника військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_8 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.366, 382, 423 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вимоги скарги з підстав, наведених в ній.

Прокурор в судовому засіданні проти вимог скарги заперечував, вимоги, наведені в скарзі, вважав безпідставними, оскільки суд не наділений правом зобов'язувати прокурора вчиняти певні дії при розгляді заяв про вчинення злочину, окрім цього, підстав для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України не було, так як скарги та клопотання ОСОБА_1 від 19.12.2011 року, 13.01.2012 року та від 07.05.2012 року за своїм змістом не є заявами про вчинення злочину, а тому відповідно до Закону України «Про звернення громадян»були направлені до військової прокуратури Центрального регіону України.

У відповідності з положеннями ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб, скарга ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України підлягає розгляду навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують такий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що Печерським районним судом м. Києва 31.01.2012 року винесена постанова, зокрема, про направлення до Генеральної прокуратури України копій клопотань ОСОБА_1 від 19.12.2011 року та від 13.01.2012 року для вирішення питання про прийняття відповідного рішення в порядку, передбаченому ст.97 КПК України, а також постановою Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2012 року скаргу ОСОБА_1 від 07.05.2012 року направлено до Генеральної прокуратури України, для прийняття відповідного рішення.

У відповідності до вимог ст.403 КПК України вказані вище постанови Печерського районного суду м. Києва набрали законної сили, відтак є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ та організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Разом з тим, незважаючи на те, що постанови суду підлягали безумовному виконанню, Генеральною прокуратурою України вказані звернення були направлені до військової прокуратури Центрального регіону України не в порядку, передбаченому ст.97 КПК України.

Разом з тим, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини розглядаються в межах кримінального судочинства, і відповідно КПК України не передбачає можливості зобов'язання прокурора вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено кримінально - процесуальним законодавством.

У відповідності до ст.19 Конституції України орган судової влади (суд) діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак, цими нормативними актами підстави на визнання незаконними чи протиправними дій (бездіяльності) прокурора та зобов'язання прокурора вчиняти певні дії при розгляді заяв про злочин, не передбачені.

Суд, незважаючи на встановлене порушення прав скаржника по розгляду її клопотань та скарги (заяв про вчинення злочину) Генеральною прокуратурою України, вимушений виконати свій процесуальний обов'язок діяти лише у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а це зумовлює необхідність залишення скарги без задоволення.

Інші вимоги скарги також не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на положеннях КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 55 Конституції України, ст.ст. 95, 97 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України та зобов'язання вчинити певні дії -залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення.

Суддя О.А.Білоцерківець