Справа №2-н-71 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко Номер провадження 22-ц/1890/944/12 Суддя-доповідач - Ільченко Категорія - 34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,
суддів - Гагіна М. В., Смирнової Т. В.,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 листопада 2011 року
в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, страхової компанії Приватного акціонерного товариства «Магістральполіс», третя особа - ОСОБА_4
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки
в с т а н о в и л а :
У травні 2011 року позивач звернувся до суду, свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 листопада 2010 року о 13 год. 20 хв. по вул. Курській в м. Суми з вини водія автомобіля БАЗ-22154, д.н. НОМЕР_2, який знаходився у володінні ОСОБА_1, сталося зіткнення його з автомобілем «Фольксваген Бора», д.н. НОМЕР_1, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, збитки за висновком експерта складали 25 636,21 грн, однак на відновлення автомобіля він фактично витратив 27 430 грн. У зв'язку з виплатою за договором добровільного страхування КАСКО його страховиком ПЗУ «Україна» - 19 847,47 грн., просив стягнути невідшкодовану суму 7 582,53 грн.
Ухвалою суду першої інстанції від 17 липня 2011 року, в якості співвідповідача була залучена СК ПрАТ «Магістральполіс». (а.с. 46)
Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 листопада 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою належному йому автомобілю, суму у розмірі 7582,53 грн.; на відшкодування спричиненої моральної шкоди суму у розмірі 1000 грн. Вирішено питання судового збору.
В апеляційній скарзі представник відповідачки, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення. При цьому посилається на те, що цивільно-правова відповідальність відповідачки була застрахована за договором обов'язкового страхування СК ПрАт «Магістральполіс», тому вважав, що шкода повинна відшкодовуватись цією страховою компанією. Також не погоджується з розміром матеріальної шкоди, оскільки за висновком експертного дослідження матеріальна шкода складає 25 636,21 грн.
Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що моральна шкода має відшкодовуватись з відповідачки ОСОБА_1, як власника транспортного засобу, вважає, що ДТП сталося з вини водія, тому його необхідно було залучити, як співвідповідача.
Заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представника позивача дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Про розгляд справи в суді апеляційної інстанції СК ПрАт «Магістральполіс» повідомлялась телеграмою за її місцезнаходженням м. Київ, вул. Горького, 51, відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України.
Вирішуючи наявний спір та задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідачки ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вона є володільцем транспортного засобу і знаходиться в трудових стосунках з водієм, що управляв цим транспортним засобом, і з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода. Суд вважав, що СК ПрАт «Магістральполіс», з якою ОСОБА_1 укладала договір обов'язково страхування, не несе відповідальності, оскільки шкода, завдана з вини водія ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду в цій частині вирішених вимог, оскільки вони зроблені у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником автомобіля марки «Фольксваген Бора», д.н. НОМЕР_1.
25 листопада 2010 року по вул. Курській сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля БАЗ-22154, д.н. НОМЕР_2, володільцем якого за дорученням є ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та за участі автомобіля «Фольсваген Бора», у результаті чого автомобілю позивача було завдано механічних пошкоджень.
З висновку товарознавчої експертизи № 439/2010 вбачається, що сума збитків складає 25 636,21 грн. (а.с. 28)
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна особа (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні або іншій особі, визначену в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З урахуванням того, що автомобіль позивача був застрахований за договором добровільного страхування КАСКО, тому страховик «ПЗУ Україна» виплатив йому, з урахуванням зносу автомобіля, страхове відшкодування у сумі 19 847,47 грн. (а.с. 49-50), а різниця шкоди в розмірі 5 788,74 грн. залишилася не відшкодованою.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС 8657630 вбачається, що відповідальність ОСОБА_1 застрахована в СК ПрАТ «Магістральполіс» (а.с. 41), тобто шкода спричинена володільцем автомобіля БАЗ 22154 має відшкодовуватись страховиком.
Однак, покладаючи на ОСОБА_1 обов'язок по відшкодуванню різниці невідшкодованої шкоди в сумі 7 582,53 грн., суд першої інстанції взяв до уваги не висновок експертної оцінки транспортного засобу Консультативно-експертного центру «Икар ВМЗ СЕРВИС», а товарні чеки та рахунки позивача на суми 15 260 грн., 2 020 грн., 9 450 грн., 350 грн. та 350 грн. (а.с. 19-22)
При цьому поза увагою суду залишилась та обставина, що в протоколі огляду транспортного засобу від 29 листопада 2010 року не були зафіксовані пошкодження лівої передньої фари та номерного знаку, які були позивачем включені у вартість пошкоджень, що було визнано представником позивача в суді апеляційної інстанції. Таким чином, при визначенні розміру недостягнутого страхового відшкодування слід виходити не з 7 582,53 грн., а з 5 788,74 грн. (25 636,21 - 19 847,47 грн.)
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду, що СК ПрАТ «Магістральполіс» не несе відповідальності за страховий випадок з підстав, що не застрахований водій ОСОБА_4, оскільки зі змісту ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що страховик несе відповідальність за забезпечений транспортний засіб, а не за те хто ним керував. Згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС 8657630 обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн. Автомобіль позивача отримав пошкодження на суму 25 636,21 грн. Таким чином, враховуючи, що 19 847,47 грн. було сплачено позивачу за договором добровільного страхування КАСКО (ПЗУ «Україна»), то до відшкодування на СК ПрАТ «Магістральполіс» покладається обов'язок по сплаті різниці в межах ліміту 25 500 грн. (25 636,21 - 25 000 грн.), тобто 136,21 грн. - перевищення ліміту, а з врахуванням франшизи 510 грн. до стягнення з СК ПрАТ «Магістральполіс» підлягає сума 5 142,53 грн. відповідно до такого розрахунку:
25 636,21 грн. - 19 847,47 грн. - 510 грн. франшизи - 136,21 грн. = 5 142,53 грн.
Шкода за межами страхового ліміту в сумі 646,21 грн. (510 грн. + 136,21 грн.) підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1
При цьому, враховуючи факт, що відповідачкою в суді апеляційної інстанції доведено, що вона своєчасно повідомляла СК ПрАТ «Магістральполіс» про ДТП.Це підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями, адресованими страховій компанії на дві адреси у м. Київ та м. Суми та у м. Львів з датою отримання 01 грудня 2010 року. Зокрема, про ДТП повідомлялось і МТСБУ. Тобто, ОСОБА_1 був дотриманий порядок повідомлення страховика про страховий випадок, передбачений п. 33.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
В апеляційній скарзі представник відповідачки зазначає, що моральна шкода має відшкодовуватись не ОСОБА_1, а ОСОБА_4, як водієм, з вини якого була спричинена ДТП. Проте, з аналізу ст. 1187 ЦК України вбачається, що суб'єктом відповідальності за цією нормою є володілець (власник) об'єкта підвищеної небезпеки. Під ним слід розуміти особу, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Так, не визнається володільцем джерела підвищеної небезпеки та не несе відповідальності перед потерпілим особа, яка здійснювала фактичне володіння (управління, експлуатацію) небезпечним об'єктом в силу трудових відносин з володільцем такого об'єкта.
Отже, водій ОСОБА_4 мав право здійснювати управління належним відповідачці автомобілем, проте відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки несе ОСОБА_1 Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 1 000 грн. суд першої інстанції вірно встановив цей розмір з урахуванням характеру та обсягу душевних страждань та виходячи з засад розумності та справедливості та тривалості розгляду справи.
Частинами 1, 5 ст. 88 ЦПК України передбачено, що у випадку, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду слід частково скасувати та постановити нове рішення, у зв'язку з цим необхідно стягнути з стягнути з ПрАТ «Магістральполіс» на користь ОСОБА_3 в рахунок повернення судових витрат в сумі 142 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 26 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.п.3, 4; 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 листопада 2011 року в частині вирішених вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди та постановити нове рішення.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Магістральполіс» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 5142 грн. 53 коп. та в рахунок повернення судових витрат в сумі 142 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 646 грн. 21 коп. та судові витрати в розмірі 26 грн. 40 коп.
В іншій частині вимог про стягнення моральної шкоди рішення суду залишити без змін.
Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -
Суд | Апеляційний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2012 |
Оприлюднено | 19.06.2012 |
Номер документу | 24667636 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Сумської області
Ільченко О. Ю.
Цивільне
Чернігівський районний суд Запорізької області
Сінєльнік Руслан Васильович
Цивільне
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
Бойко Іван Іванович
Цивільне
Менський районний суд Чернігівської області
Савченко Олександр Анатолійович
Цивільне
Сколівський районний суд Львівської області
Гуменна Наталія Миколаївна
Цивільне
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
Гордійчук Віктор Миколайович
Цивільне
Іллінецький районний суд Вінницької області
Димбіцький Юрій Володимирович
Цивільне
Семенівський районний суд Полтавської області
Любицький Віктор Олексійович
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Ярослава Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні