Ухвала

від 31.05.2012 по справі 2-а-8797/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 р.Справа № 2-а-8797/10/1570

Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В. при секретаріПилипчук М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року, -

встановиЛА:

07 вересня 2010 року, позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні першої інстанції позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та поясненнях до позову.

Представник відповідача в судовому засіданні першої інстанції заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях до заперечень на адміністративний позов.

Суд першої інстанції своєю постановою від 15 серпня 2011 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року - відмовив повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс» посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»зареєстроване 01.02.2010 року Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 659191, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно довідки АБ № 268963 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача за КВЕД є: 51.90.0 - інші види оптової торгівлі; 51.43.1 - оптова торгівля електропобутовими приладами; 63.40.0 - організація перевезення вантажів.

Як вбачається з довідки № 40 від 05.02.2010 року про взяття на облік платника податків, товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Інтсервіс»перебуває на обліку в ДПІ у м. Іллічівську з 07.07.2008 року за № 3096/8440 та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у м. Іллічівську.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 359899215037, що підтверджується свідоцтвом №100269584 від 18 лютого 2010 року, виданим ДПІ у м. Іллічівську.

Судом першої інстанції встановлено, що, з 30.06.2010р. по 10.08.2010р згідно із ч.1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.07.2008 р. по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.07.2008 р. по 31.03.2010 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 12.08.2010 року за № 2560/23-0301/35989927, яким ДПІ у м. Іллічівську були встановлені порушення ТОВ «Інтсервіс», зокрема, пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року 334/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 337881 грн., у тому числі 3-й квартал 2009 року на суму 311557 грн., 4-й квартал 2009 р. на суму 9482 грн., 1-й квартал 2010 року на суму 16842 грн. та встановлено порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 та п.4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено значення рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на 1073598 грн.

Як вбачається з акта перевірки, ТОВ «Інтсервіс»повідомлено про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 09.06.2010 року № 34, що надано 09.06.2010 року директору ТОВ «Інтсервіс»- Гудко Дмитру Валентиновичу, та перевірку було проведено з відома директора ТОВ «Інтсервіс»Гудко Дмитра Валентиновича, та головного бухгалтера Перерви Ірини Валентинівни.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Іллічівську винесено податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 року № 0000812301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі - 468717,00 грн. (у тому числі: за основним платежем у сумі 337881,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 130836,00 грн.), за порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши матеріали справи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, з додержанням вимог чинного законодавства, та скасуванню не підлягає, виходячи з наступного.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, права та обов'язки органів державної податкової служби та платників податків визначає Закон України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», на підставі якого було проведено перевірку господарської діяльності ТОВ «Інтсервіс».

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, яка діяла на момент спірних відносин) встановлено,

що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

За змістом ст.11-2 Закону №509-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент спірних відносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

У відповідності з даною нормою ДПІ у м. Іллічівську проінформувало ТОВ «Інтсервіс»про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 09.06.2010 року № 34, що надано 09.06.2010 року директору ТОВ «Інтсервіс»- Гудко Д.В.

Таким чином враховуючи викладене, перевірка позивача було проведено відповідно до вимог чинного на час перевірки законодавства, оскільки позивач був своєчасно повідомлений про проведення перевірки, яка здійснювалась згідно ч.1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»на підставі направлень на перевірку та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання.

Щодо висновку в акті перевірки ДПІ у м. Іллічівську стосовно порушення позивачем пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року 334/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 337881 грн., у тому числі 3-й квартал 2009року на суму 311557 грн., 4-й квартал 2009 р. на суму 9482 грн., 1-й квартал 2010 року на суму 16842 грн., та прийнятого на його підставі оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 жовтня 2008 року між компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»(Продавець), з однієї сторони, та ТОВ «Інтсервіс»(Покупець), з іншої сторони, укладений контракт № LINT/2008, відповідно до якого „ LEXON INVESTMENTS LLC" здійснює постачання товарів на територію України у власність ТОВ «Інтсервіс». Згідно п.1.1 Договору продавець безпосередньо здійснює чи організовує поставку товарів на територію України у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказані товари. Згідно п.2.1. Контракту кількість товарів, які поставляються окремими партіями узгоджується сторонами завчасно. Згідно п.3.1 Контракту поставка товарів на адресу Продавця здійснюється окремими партіями. Згідно п.5.1, 5.2 Контракту платежі відносно окремої поставки товарів здійснюються Покупцем на рахунки, вказані Продавцем в інвойсі. Також можлива оплата третіх осіб. Остаточні розрахунки по визначеній поставці повинні бути здійснені з Продавцем на протязі трьох календарних років, починаючи з дати поставки товару. Згідно п.9.1 Контракт вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2011 року.

Крім того, сторонами по вказаному Контракту було укладено до нього додаткові угоди № 1 від 01.02.2009 року, № 2 від 24.07.2009 року, № 3 від 04.09.2009 року.

Також, встановлено, що 24.07.2009 року ТОВ «Інтсервіс»(«Боржник»), ПП «ЛОГРО-85»(«Новий боржник»), компанія «NOVARO LIMETED»(«Новий кредитор») та компанія «LEXON INVESTMENTS LLC»(«Кредитор») уклали угоду про перевід боргу № LOG\INS-167, згідно якої Боржник за згодою Кредитора переводить та передає протягом 2-ох днів, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань, що випливають із контракту № LINT/2008 від 01 жовтня 2008 року (за ВМД), укладених між Боржником та Кредитором.

Сума боргу, що переводиться, складає 1296238 доларів США 31 цент., та повинна бути сплачена Кредитору до 31.12.2009 року.

Згідно листів-вимог № 1 від 03.08.2009 року, № 2 від 07.08.2009 року, № 3 від 10.08.2009 року, №4 від 02.09.2009 року, ПП «ЛОГРО-85»повідомило ТОВ «Інтсервіс»про виконання зобов'язань 04.08.2009 року на суму 245000,00 доларів США, що складає 1898750 грн.00 коп., 10.08.2009 року на суму 300000,00 доларів США, що складає 2355000 грн.00 коп., 11.08.2009 року на суму 200000,00 доларів США, що складає 1626314 грн. 19 коп., 04.09.2009 року на суму 551238,31 доларів США, що складає 4835626 грн.73 коп..

04.09.2009 року між ТОВ «Інтсервіс»(«Боржник»), ПП «ЛОГРО-85»(«Новий боржник»), компанією «NOVARO LIMETED»(«Новий кредитор») та компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»(«Кредитор») укладено угоду про перевід боргу № LOG\INS -191 згідно якої Боржник за згодою Кредитора переводить та передає протягом 2-ох днів, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань, що випливають із контракту № LINT/2008 від 01 жовтня 2008 року (за ВМД), укладених між Боржником та Кредитором. Сума боргу, що переводиться, складає 999483 доларів США, та повинна бути сплачена Кредитору до 31.12.2009 року.

Згідно листів-вимог № 5 від 14.12.2009 року, № 6 від 18.01.2010 року, № 4 від 18.11.2009 року, № 3 від 05.11.2009 року, №2 від 18.09.2009 року, № 1 від 14.09.2009 року, ПП «ЛОГРО-85»повідомило ТОВ «Інтсервіс»про виконання зобов'язань 15.12.2009 року на суму 85000,00 доларів США, що складає 677450 грн.00 коп., 19.01.2010 року на суму 9633,20 доларів США, що складає 77420 грн.10 коп., 19.11.2009 року на суму 25000,00 доларів США, що складає 202507 грн. 50 коп., 06.11.2009 року на суму 29849,80 доларів США, що складає 243569 грн. 57 коп., 22.09.2009 року на суму 650000,00 доларів США, що складає 5546725 грн. 83 коп., 18.09.2009 року на суму 200000,00 доларів США, що складає 1706489 грн. 25 коп.

12.11.2009 року між ТОВ «Інтсервіс»(«Боржник»), ПП «ЛОГРО-85»(«Новий боржник»), компанією «NOVARO LIMETED»(«Новий кредитор») та компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»(«Кредитор») укладено угоду про перевід боргу № LOG\INS -220, згідно якої Боржник за згодою Кредитора переводить та передає протягом 2-ох днів, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань, що випливають із контракту № LINT/2008 від 01 жовтня 2008 року (за ВМД), укладених між Боржником та Кредитором. Сума боргу, що переводиться, складає 775353 доларів США, та повинна бути сплачена Кредитору до 31.12.2010 року.

Згідно листів-вимог № 1 від 02.12.2009 року, № 2 від 04.12.2009 року, № 3 від 11.12.2009 року, № 4 від 15.12.2009 року, № 5 від 11.01.2010 року, № 6 від 18.01.2010 року, ПП «ЛОЕРО- 85»повідомило ТОВ «Інтсервіс»про виконання зобов'язань 03.12.2009 року на суму 110000,00 доларів США, що складає 878955 грн.00 коп., 07.12.2009 року на суму 150000 доларів США, що складає 1132450 грн.00 коп. та 63872 грн. 00 коп., 14.12.2009 року на суму 81500,00 доларів США, що складає 649555 грн. 00 коп., 16.12.2009 року на суму 100000,00 доларів США, що складає 797320 грн. 00 коп., 12.01.2010 року на суму 300000,00 доларів США, що складає 799840 грн. 00 коп. та 1598680 грн. 00 коп., року на суму 33853,00 доларів США, що складає 272069 грн. 79 коп.

16.12.2009 року між ТОВ «Інтсервіс»(«Боржник»), ПП «ЛОГРО-85»(«Новий боржник»), компанією «NOVARO LIMETED»(«Новий кредитор») та компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»(«Кредитор») укладено угоду про перевід боргу № LOG\INS -242 (т.1, а.с.111-112), згідно якої Боржник за згодою Кредитора переводить та передає протягом 2-ох днів, а Новий боржник приймає на себе виконання зобов'язань, що випливають із контракту № LINT/2008 від 01 жовтня 2008 року (за ВМД), укладених між Боржником та Кредитором. Сума боргу, що переводиться, складає 434986 доларів США, та повинна бути сплачена Кредитору до 31.12.2010 року.

Згідно листа-вимоги № 1 від 18.01.2010 року, ПП «ЛОГРО-85»повідомило ТОВ «Інтсервіс»про виконання зобов'язань 19.01.2010 року на суму 101513,80 доларів США, що складає 815846 грн.11 коп.

Тобто, як вбачається з викладеного, на виконання зобов'язань по зовнішньоекономічному контракту № LINT/2008 від 01.10.2008 року, укладеного позивачем з компанією «LEXON INVESTMENTS LLC», а саме, зобов'язань по сплаті за отриманий товар, ТОВ «Інтсервіс»уклало угоди про перевід боргу, за умовами яких ТОВ «Інтсервіс»(Боржник) за погодженням компанії «LEXON INVESTMENTS LLC»(Кредитор) переводить зобов'язання на ПП «ЛОГРО-85»(Новий боржник), який приймає на себе зобов'язання, які витікають з Контракту. Також, у кожній з вище перелічених угод про перевід боргу, зазначені дані конкретних ВМД (номер та дата), по яким ТОВ «Інтсервіс»переводить на ПП «ЛОГРО-85»свої грошові зобов'язання по сплаті зобов'язань по таким ВМД.

Копії вказаних вантажно-митних декларацій, що зазначені в угодах про перевід боргу, частково (не в повному обсязі) надані позивачем до суду першої інстанції та знаходяться в матеріалах справи.

Водночас, як вбачається з повідомлень про виконання зобов'язань, у кожному з таких повідомлень ПП «ЛОГРО-85»повідомило ТОВ «Інтсервіс»про погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією «LEXON INVESTMENTS LLC», та в цих же повідомленнях зазначено, що ПП «ЛОГРО-85»зобов'язує ТОВ «Інтсервіс»погасити заборгованість у сумі, вказаній в Повідомленнях, а ТОВ «Інтсервіс», в свою чергу, зобов'язується погасити ПП «ЛОГРО-85»заборгованість у сумі, вказаній в Повідомленнях.

Відповідно до приписів ст.520 Цивільного Кодексу України, при переведенні боргу на іншу особу до неї переходять усі права та обов'язки попереднього боржника, які виникли перед кредитором.

Судом першої інстанції встановлено, що загальна сума грошових зобов'язань переведених ТОВ «Інтсервіс»на ПП «ЛОГРО-85»по укладеним угодам про перевід боргу за перевіряємий період склала 27225317,50 грн., у тому числі: угода про перевід боргу № LOG\INS -167 від 24.07.09р. на суму 9973665,96 грн. (екв. 1296238,31 дол. США); угода про перевід боргу № LOG\INS-191 від 04.09.09р. на суму 7640850,54 грн. (екв. 999483 дол. США); угода про перевід боргу № LOG\INS-220 від 12.11.09 р. на суму 6129232,38 грн. (екв. 775353 дол. США); угода про перевід боргу № LOG\INS-242 від 16.12.09р. на суму 3481568,62 грн. (екв. 434986 дол. США).

Загальна сума виконаних зобов'язань ПП «ЛОГРО-85», у якості «Нового боржника», яка підтверджується наданими ПП «ЛОГРО-85»повідомленнями про виконання зобов'язань за перевіряємий період складає 26178441,57 грн.

При цьому, сума виконаних ПП «ЛОГРО-85»зобов'язань у якості «Нового боржника», яка складається із вказаних у вищенаведених угодах про перевід боргу сум конкретних ВМД (а саме, фактурної вартості товарів, вказаних у таких ВМД) за перевіряємий період становить 24556615,53 грн. Тобто, вартість імпортованого товару, по якому ПП «Логро-85»в якості «Нового боржника»виконало зобов'язання згідно ВМД (фактурна вартість) складає 24556615,53 грн.

У бухгалтерському обліку вказана операція відображена проводкою Дт 632 Кт 685. Тобто, заборгованість за отриманий товар від «LEXON INVESTMENTS LLC»зменшена на 24556615,53 грн., у тому числі: - вересень 2009 р. на суму 16473434,05 грн.(у т.ч. сума ВМД (фактурна вартість), по яким виконані зобов'язання у серпні 2009р. на суму 5729128,27 грн., у вересні 2009р. на суму 10744305,78 грн., - листопад 2009 р. на суму 418123,32 грн., - грудень 2009 р. на суму 4182041,39 грн., - січень 2010 р. на суму 3483016,77 грн.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, 01 грудня 2008 року між ТОВ «Інтсервіс»(Продавець), з однієї сторони та ПП «ЛОГРО-85»( Покупець), з іншої сторони, укладено договір купівлі-продажу за № ИС-ЛГ/01. Згідно умов вказаного Договору, ТОВ «Інтсервіс»зобов'язується передати у власність ПП «ЛОГРО-85»товар в асортименті та кількості, встановленій відповідними документами, а ПП «ЛОГРО-85»зобов'язується прийняти цей товар та оплатити. Згідно пункту 1.2 Договору в якості товару визначаються товари народного споживання. Згідно п. 1.3 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями, строки, обсяг та вартість товару завчасно узгоджується сторонами договору. Згідно п. 2.2. Договору вартість окремих поставок завчасно узгоджується сторонами в переліках (специфікаціях), додаткових угодах чи в усній формі. Згідно п.2.3. Договору, ціна одиниці товару включає вартість товару, а також витрати по зберіганню на складі ТОВ «Інтсервіс», затрати по оформленню необхідної документації, та інші витрати ТОВ «Інтсервіс»у зв'язку з виконанням даного Договору. Згідно п. 4.1 кошти за поставлений товар перераховуються на розрахунковий рахунок ТОВ «Інтсервіс». Розрахунки можуть здійснюватись в наступному порядку: - протягом 60 банківських днів, з дня здійснення поставки партії товарів, - зарахуванням взаємних заборгованостей. Згідно п.4.2 конкретні вимоги сплати у відношенні визначеної поставки товару узгоджуються сторонами заздалегідь. Про цьому, у будь-якому випадку сплата товару пізніше 60 банківських днів, з дня здійснення поставки спричиняє відповідальність Покупця. Також, п.6.1 передбачено що за «...порушення вимог дійсного договору сторони несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Відшкодуванню належать збитки в вигляді прямого ущербу та неотримання прибутку. Тягар доведення збитків лежить на потерпілій стороні». Згідно п.10.1 Договору, строк дії договору встановлено протягом одного року з моменту його підписання сторонами. Якщо за один місяць до дати спливу його дії жодна зі сторін не заявить про бажання його розірвати, то він вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вказаного договору, ТОВ «Інтсервіс»виписало ПП «Логро-85»видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Інтсервіс»та ПП «ЛОГРО-85»станом на 01.04.2009 року, 02.07.2009 року, 01.10.2009 року, 06.01.2010 року, 02.04.2010 року.

Як зазначається в акті перевірки, ПП «Логро-85»відшкодувало (сплатило шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією LEXON INVESTMENTS LLC»вартість конкретного товару (з визначеним асортиментом та кількістю) отриманого по видатковим накладним від ТОВ «Інтсервіс»на суму 26178441,57 грн., тоді як сума переведених зобов'язань ТОВ «Інтсервіс»та прийнята ПП «Логро-85»на себе таких зобов'язань по конкретним ВМД (товар в яких повністю співпадає по асортименту та кількості з товаром у видаткових накладних ) складає 24556615,53 грн. З вищевикладеного слідує, що ПП «Логро-85»додатково відшкодувало (сплатило шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника»перед компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»вартість конкретного товару отриманого по видатковим накладним від ТОВ «Інтсервіс» на суму 1621826,04 грн.(з урахуванням ПДВ) у тому числі: серпень 2009р. на суму 150936,42 грн., вересень 2009 р. на суму 1344536,03 грн., листопад 2009 р. на суму 27953,75 грн., грудень 2009 р. на суму 17560,61 грн., січень 2010 р. на суму 80839,23 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані висновки відповідача, є правомірними виходячи з наступного.

Пунктом 1.31 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що продажем товарів є будь - які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів. іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Оскільки, товар відвантажений ТОВ «Інтсервіс»та прийнятий ПП «Логро-85»у відповідному асортименті та кількості(визначений у видаткових накладних) фактично відшкодовано ПП «Логро-85»(сплачено шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника» перед компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»на суму 26178441,57 грн., тоді як сума переведених зобов'язань ТОВ «Інтсервіс»та прийнята ПП «Логро-85»на себе таких зобов'язань по конкретним ВМД (товар в яких повністю співпадає по асортименту та кількості з товаром у видаткових накладних) складає 24556615,53 грн., то відповідно до вищевказаних норм законодавства до складу валових доходів належить сума фактично відшкодована ПП «Логро-85»за конкретний товар, отриманий по видатковим накладним від ТОВ «Інтсервіс». Тобто, вартість товару додатково відшкодована ПП «Логро-85»(сплачена шляхом погашення заборгованості в якості «Нового боржника»перед компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»по конкретному товару, отриманого по видатковим накладним від ТОВ «Інтсервіс»на суму 1621826,04 грн. (з ПДВ) підлягає включенню до складу валових доходів.

Щодо твердження ТОВ «Інтсервіс», що перевіркою визначено прибутком суму курсової різниці (яка ніби то є збитком підприємства), яка виникла внаслідок збільшення гривневого еквіваленту заборгованості перед нерезидентом «LEXON INVESTMENTS LLC», слід зауважити, що згідно п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), балансова вартість заборгованості - основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). Та, для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються: - основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); - сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; - вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; - балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

Тобто, у податковому обліку перерахуванню в гривні підлягає заборгованість виражена в іноземній валюті, яка виникла виключно у вище визначених випадках, до яких не відноситься заборгованість, яка виникла за отриманий чи відвантажений товар.

Також, п.п.7.3.4. п.7.3 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі купівлі іноземної валюти за гривні, валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

Виходячи з умов укладених угод про перевід боргу та фактичного їх виконання, підтвердженого повідомленнями про виконання зобов'язань, колегія суддів поділяє думку суд першої інстанції, що висновки відповідача є правомірними, оскільки ТОВ «Інтсервіс»не здійснювало придбання іноземної валюти, тому й не мало підстав для здійснення зміни балансової вартості такої іноземної валюти. Витрати, понесені у зв'язку з придбанням товару ТОВ «Інтсервіс»визначало, виходячи з вимог п.п. 7.3.2. п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тобто у сумі, що дорівнює балансовій вартості іноземної валюти, перерахованої в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату нарахування витрат по придбанню товару (дату ВМД).

Також слід зауважити, що заборгованість ТОВ «Інтсервіс»за отриманий товар, виражена в іноземній валюті, рахується на обліку підприємства саме перед постачальником такого товару - «LEXON INVESTMENTS LLC», а заборгованість ПП «Логро-85»перед ТОВ «Інтсервіс»за відвантажений товар виражена у гривнях.

Тобто, твердження ТОВ «Інтсервіс», що різниця між сумою погашених зобов'язань ПП «Логро-85» згідно з умовами угод про перевід боргу та повідомлень про виконання таких зобов'язань за товар по визначеним ВМД (який фактично відвантажено ПП «Логро- 85») у розмірі 26178441,57 грн.(що зараховано у зменшення заборгованості ПП «Логро-85»перед ТОВ «Інтсервіс») та фактурної вартості такого товару, вказаного саме в тих ВМД, що визначені в угодах про перевід боргу у сумі 24556615.53 грн.(що зараховано у зменшення заборгованості перед «LEXON INVESTMENTS LLC») є сумою заборгованості ТОВ

«Інтсервіс»перед ПП «Логро-85»у розмірі 1612826,04 грн., яка виникла внаслідок господарської діяльності, не відповідають вищевказаним положенням Закону.

Таким чином, з порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), ТОВ «Інтсервіс»не включило до складу валових доходів вартість товару додатково відшкодованого ПП «Логро-85»(сплаченого шляхом погашення заборгованості у якості «Нового боржника» перед компанією «LEXON INVESTMENTS LLC»по конкретному товару, отриманого по видатковим накладним від ТОВ «Інтсервіс»на суму 1351522 грн.(без ПДВ), у тому числі: 3-й кв. 2009 р. на суму 1246227 гри., 4-й кв. 2009 р. на суму 37929 грн., 1-й кв. 2010 р. на суму 67366 грн.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправним рішення ДПІ у м. Іллічівську, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. слід зазначити наступне.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 та п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено значення рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на 1073598 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті З КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 КАС України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 2 цієї статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 14 Закону України «Про державну податкову службу»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), передбачене право платників податків та зборів на оскарження рішень, дій та бездіяльності державних податкових органів та їх посадових осіб в порядку, встановленому законом.

Зі змісту позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»вбачається, що предметом оскарження є висновки відповідача, викладені у акті планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства щодо порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 та п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., результати документальних перевірок оформлюються у формі акта (у разі встановлення під час перевірки порушень), або довідки (у разі відсутності порушень). Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. В акті перевірки відображаються фактичні дані та висновки посадових осіб, які проводять перевірку, однак акт перевірки не містить обов'язкових до виконання рішень податкового органу як суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 цього Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у встановлені терміни та в порядку, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

З викладених вище положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що акт оформлення результатів перевірки є службовим документом, а не рішенням податкового органу, оскільки без подальшого винесення податкового повідомлення-рішення, не спричиняє виникнення будь -

яких прав і обов'язків осіб - платників податків, чи суб'єктів владних повноважень. Відповідно, такий акт не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, а тому не є правовим актом індивідуальної дії, в розумінні положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення тягне за собою відповідні юридичні наслідки для сторін, а тому, саме податкове повідомлення-рішення підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки за вказане порушення, відповідачем не було винесене податкове повідомлення рішення.

Крім того, встановлено, що 29.11.2010 року за № 3542/23-0303/35989927 ДПІ у м. Іллічівську складено акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтсервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових період за липень та серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період січень-грудень 2009 року та січень-липень 2010 року, за наслідками якого прийнято податкове повідомлення рішення № 0004922330/0 від 10.12.2010 року, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування на суму 1759503,00 грн. Як зазначив представник відповідача у додаткових поясненнях до заперечень, враховуючи те, що частина періодів (січень-грудень 2009 року та січень-березень 2010 року) виникнення бюджетного відшкодування були перевірені в ході планової виїзної перевірки (Акт від 12.08.2010р. №2560/23-0301/35989927), за результатами якої встановлено завищення значення рядка 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на суму 1073598грн., при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтсервіс»(акт від 29.11.2010р. № 3542/23-0303/35989927) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень та серпень 2010 року, підприємству зменшено бюджетне відшкодування за серпень 2010 року (податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010р. № 0004922330/0). Таким чином, як зазначив відповідач, у складі суми податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Іллічівську від 10.12.2010 року № 0004922330/0 відображена сума зменшення від'ємного значення, зазначеного у акті планової виїзної перевірки ТОВ «Інтсервіс»(код ЄДРПОУ 35989927) від 12.08.2010р. №2560/23-0301/35989927, і як було повідомлено сторонами під час розгляду справи, вказане рішення оскаржується позивачем в судовому порядку.

Водночас, як вбачається з вимоги позивача, ТОВ «Інтсервіс»просить суд скасувати саме висновок акту перевірки від 12.08.2010р. №2560/23-0301/35989927 щодо порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 та п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено значення рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на 1073598 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимога позивача про визнання протиправним рішення ДПІ у м. Іллічівську, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представники відповідача довели суду першої інстанції та апеляційної інстанції належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача щодо скасування прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та безпідставність вимог щодо визнання протиправним рішення ДПІ у м. Іллічівську, яке міститься в акті перевірки

від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року - задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс», - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтсервіс»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання протиправним рішення, яке міститься в акті перевірки від 12.08.2010 року № 2560/23-0301/35989927 щодо зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1073598 грн. 00 коп. та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000812301/0 від 25 серпня 2010 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан