Ухвала

від 31.05.2012 по справі 2/414 (2а-10629/08)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2/414 (2а-10629/08) Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенко Я.М., Степанюка А.Г.

за участю секретаря Масон Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2008 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2008 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково, провадження у вказаній справі закрито.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання з'явилися представник апелянта та представник позивача.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, наполягав на її задоволенні, вказує, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказом Міністра оборони України № 553 від 23.09.02 року позивач звільнений у відставку за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу.

Згідно зазначеного наказу № 553 позивач є полковником, першим заступником начальника Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України, вислуга років складає 29 років 01 місяць. Після звільнення позивача було направлено на військовий облік до Шевченківського районного у м. Києві військового комісаріату. Також в наказі № 553 зазначено про залишення позивача на квартирному обліку для позачергового отримання житла.

З довідки № 6/105 від 05.11.02р. та довідки № 11054 від 05.11.02р., вбачається, що позивач перебуває на квартирному обліку у ЖК гарнізону м. Київ. Позивач зарахований на квартирний облік у місті Києві з 10.06.92р., а з 23.09.02р. позивач набув право на позачергове забезпечення житлом.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, позивач житлом не забезпечений, а тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1, яка не належить позивачу на праві власності.

Листом Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 29.08.08р. № 303/4/15/1637, позивачу було надано відповідь про забезпечення його житловим приміщенням при надходженні житла та відповідно до черги квартирного обліку з урахуванням складу сім'ї та наявних пільг.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»передбачений обов'язок держави забезпечити військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання.

Відповідно до ст.. 42 ЖК Української РСР встановлено, що жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених статтею 46, частинами першою і другою статті 54, частиною першою статті 90, частиною шостою статті 101, статтями 102, 110, частиною першою статті 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до норм Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 3 серпня 2006 року (далі - ПКМУ №1081), виданої на виконання вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»передбачено, що облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції, датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік. Отже позивача було взято на квартирний облік у 1995 році, а з 2004 року він набув права позачергового забезпечення житлом.

Відповідно до п.1.4 «Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям ЗС України та членам їх сімей житлових приміщень», що введена в дію наказом МО України від 06.10.2006р. №577 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.10.2006р.) військовослужбовці, які мають вислугу на військової службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

А тому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Міністерством оборони України було порушено права позивача в частині пропуску відповідачем строку забезпечення житлом, оскільки позивача як ветерана військової служби, постійним житлом у визначений законом строк не забезпечено.

Колегія суддів також враховує, що судом першої інстанції прийнято рішення щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо надання позивачу житла, а не зобов'язано саме надати житло. Тобто суд не втрутився в повноваження іншого органу влади.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2008 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 05 червня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлений 05 червня 2012 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.