Ухвала

від 14.06.2012 по справі 50/253-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"14" червня 2012 р. Справа № 50/253-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. -головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на ухвалу від 13.04.2012 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 50/253-б господарського суду м. Києва за заявою компанії "Albers business limited"("Албер бізнес лімітед"), м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Артфінанс", м. Київ провизнання банкрутом ліквідаторкомпанія "Albers business limited"("Албер бізнес лімітед"), м. Київ

В С Т А Н О В И В :

Подана ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС касаційна скарга від 11.05.2012 р. № 3699/91 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України в редакції (далі -ГПК України ) з наступних підстав.

Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2012 р. з пропуском встановленого процесуального строку для подання касаційної скарги -13.05.2012 р., про що свідчить відбиток штемпелю на поштовому конверті, яким касаційна скарга із доданими до неї документами була направлена до Київського апеляційного господарського суду.

Викладене в скарзі клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги заявником мотивовано тим, що оскаржувана ухвала надійшла до скаржника лише 20.04.2012 р.

Розглядаючи вказане клопотання, Вищий господарський суд України враховує, що відповідно до ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів дійшла висновку щодо неповажності причин його пропуску, оскільки визначені в клопотанні підстави не є поважними.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок, у випадку зі скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС -14.04.2012 р., та закінчується в останній день строку, тобто 03.05.2012 р.

Таким чином, касаційна скарга подана через десять днів після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання.

Між тим, визначені в клопотанні обставини пропуску строку подання касаційної скарги не підтверджені жодними доказами, так як до касаційної скарги не доданий ані поштовий конверт, яким суд апеляційної інстанції надіслав копію оскаржуваної ухвали заявнику апеляційної скарги - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, ані копія відповідної ухвали із штампом реєстрації вхідної кореспонденції ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 20.04.2012 р, на який посилається скаржник у своєму клопотанні. До того ж вказана відмітка про отримання не може вважатись таким належним доказом у розумінні положень ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Крім цього, як вбачається, примірники оскаржуваної ухвали були направлені сторонам у справі (а також і заявнику апеляційної (касаційної) скарг - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) 18.04.2012 р., тобто у встановлені нормами ст. 87 ГПК України строки, що підтверджується відміткою апеляційного суду про відправку ухвали на її звороті, яка засвідчена підписом посадової особи апеляційного суду (а.с. 97 -на звороті). Підставою ж для відновлення пропущеного строку звернення із касаційною скаргою може бути несвоєчасне направлення копії оскаржуваного судового рішення стороні (у даному випадку -заявнику апеляційної (касаційної) скарги).

Крім цього, як зазначає скаржник у викладеному в тексті скарги клопотанні, копія оскаржуваної ухвали була отримана ним 20.04.2012 р., а з касаційною скаргою він звернувся лише 13.05.2012 р. (тобто через 23 дні після отримання копії оскаржуваної ухвали). Однак, чим обумовлені такі обставини заявник касаційної скарги не зазначає. Тоді як, виходячи з приписів ч. 1 ст. 110 ГПК України заявнику касаційної скарги надається весь встановлений двадцятиденний термін, протягом якого він має право підготувати, скласти та подати касаційну скаргу.

За таких обставин та враховуючи, що скаржником не наведено поважних причин пропуску встановленого строку подання касаційної скарги, у розумінні ст. 53 ГПК України, колегія суддів відмовляє ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС в задоволенні заявленого клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2012 р.

Поряд з викладеним суд касаційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом .

Виходячи із системного аналізу викладених норм ГПК України, при зверненні із касаційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в касаційній скарзі скаржник повинен чітко вказати, які саме норми матеріального чи процесуального права порушені судом при прийнятті останнім того чи іншого судового акта (зазначити статті Закону, його назву тощо) до встановлених ним обставин справи , вказавши при цьому в чому саме полягає порушення або невірне застосування судом вказаних норм права.

Згідно з приписами вказаної статті ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В порушення вищезазначених приписів Господарського процесуального кодексу України скаржником не зазначено, у чому полягає порушення норм матеріального або процесуального права, допущених саме апеляційним судом , ухвала якого оскаржується. При цьому, скаржником наведені заперечення та доводи, за яких він не погоджується із рішеннями, прийнятими судом першої інстанції, щодо порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство. При прийнятті ж оскаржуваної ухвали апеляційним судом, з посиланням, зокрема, на норми ст.ст. 33, 53, 93 ГПК України розглядалось та вирішувалось питання щодо пропущеного ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС строку на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі (поданні) не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду відповідно до приписів п. 6 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 50, 53, 65, 86, 93, 107, 110, 111 1 , п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 111 3 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2012 р. у справі № 50/253-б .

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби повернути заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич