Постанова

від 12.06.2012 по справі 22/230

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 22/230

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачаОСОБА_4дов. від 22.09.2009 р. третьої особиОСОБА_5 дов. від 15.05.2012 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_6 на постанову від 24.01.2012 року Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 22/230 господарського суду Полтавської області за позовомРегіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області доФізичної особи -підприємця ОСОБА_6 третя особаПівденна залізниця в особі Гребінківського будівельно-монтажного експлуатаційного управління на дії ВДВСМиргородського міськрайонного управління юстиції провиселення з орендованого приміщення та стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, третя особа Південна залізниця в особі Гребінківського будівельно-монтажного експлуатаційного управління про виселення з орендованого приміщення та стягнення грошових коштів.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.05.2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Доповідач Волковицька Н.О.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.09.2010 року резолютивну частину рішення змінено шляхом викладення її п.2 в редакції" зобов'язати виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 з орендованої частини фойє вокзалу на 1-му поверсі 2-х поверхової будівлі площею 10.0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що є державною власністю, в іншій частині рішення залишено без змін.

На виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Полтавської області 07.06.2010р. видано накази.

14.11.2011 року до господарського суду Полтавської області надійшла скарга Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 на дії Державного виконавця Миргородського міськрайонного управління юстиції, в якій останній просив скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2011 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.12.2011 року (суддя Кульбако М.М.) у задоволенні поданої скарги відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 року (головуючий суддя Черленяк М.І., судді Білоконь Н.Д., Ільїн О.В.) ухвала господарського суду Полтавської області від 26.12.2011 року залишена без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Фізична особа -підприємець ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушенням судами обох інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки не враховано, що наказ господарського суду Полтавської області № 22/230 від 05.10.2010 року не містить місця проживання чи перебування боржника, повного найменування стягувача (для юридичних осіб), що є безумовною підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 18 та пункту 6 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою відділу примусового виконання рішень Миргородського міськрайонного управління юстиції від 17.10.2011 року ВП № 29242732 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 22/230 від 05.10.2010 року.

Згідно статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Протягом трьох днів державний виконавець зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження, вказавши в ній про необхідність боржнику самостійно виконати рішення в строк до семи днів з моменту винесення постанови( у разі виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів).

Статтями 116, 117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" , пунктом 3 частини 1 якої зазначено, що виконавчий документ повинен містити зокрема, місцезнаходження або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) , індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача і боржника за наявності.

Судами встановлено, що у наказі господарського суду зазначено адресу, приміщення за якою Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 займає приміщення та яке підлягає звільненню, а статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" не встановлено категоричної вимоги до зазначення індивідуального ідентифікаційного номера шляхом вказівки його лише "за наявності", а тому у державного виконавця були відсутні підстави для відмови в прийнятті виконавчого документа. Зазначена в наказі адреса і є адресою можливого місцезнаходження чи місця перебування боржника, яка є необхідною для виконання рішення про виселення боржника, а в разі відсутності у державного виконавця даних щодо місця проживання чи перебування, на яке посилається відповідач в апеляційній скарзі, чи невідповідності цих даних, державний виконавець має право звернутися до суду із відповідною заявою про роз'яснення змісту виконавчого документа чи про виправлення помилки, допущеної при його оформленні, а тому зазначені відповідачем обставини, не стосуються порушень його прав як сторони виконавчого провадження-боржника.

Судом першої інстанції із чим погодився суд апеляційної інстанції було відхилено посилання відповідача на неможливість виконання вказаного в постанові про відкриття виконавчого провадженні строку для добровільного виконання рішення суду як підстави для визнання недійсною постанови, посилаючись на те, що вказаний строк відповідає вимогам, встановленим статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження", а несвоєчасне надсилання державною виконавчою службою копії постанови боржнику може бути підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання вимог державного виконавця та продовження строку для добровільного виконання, але не може бути підставою для визнання постанови недійсною.

Окрім цього суди попередніх інстанцій обгрунтовано відхилили доводи відповідача, щодо неправильного зазначення державним виконавцем суду, до якого може бути оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження. При цьому суди зазначили, що таке порушення не тягне за собою скасування постанови. Одночасно судами враховано той факт, що боржник у відповідності до вимог законодавства скористався своїм правом на звернення до відповідного суду.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 на дії Державного виконавця Миргородського міськрайонного управління юстиції.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування ухвали та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 26.12.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 року у справі № 22/230 господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач