Рішення

від 13.06.2012 по справі 13/5005/2882/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.12р. Справа № 13/5005/2882/2012

За позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаком", м. Дніпропетровськ

про внесення змін до Договору оренди земельної дялінки

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від прокурора: не з'явився;

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 7/11-2524 від 23.12.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність від 08.05.2012р.;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі - Позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаком" (далі - Відповідач) та просить суд, змінити п. 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфаком», посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 575, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040610400315 від 22.03.2006 року, виклавши його в такій редакції:

- «4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Позовні вимоги мотивовані зміною розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні, у зв'язку з чим виникла необхідність внесення змін у спірний договір оренди землі.

Позивач у судовому засіданні 10.05.2012 року подав клопотання про продовження строку розгляду справи до 10.06.2012 року у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду від 10.05.2012 року продовжено строк розгляду справи до 10.06.2012 року, розгляд справи відкладено на 05.06.2012 року.

У судовому засіданні 05.06.2012 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 72-74) з якої свідчить, що відповідач визнає позовні вимоги Позивача лише в частині необхідності укладання додаткової угоди про зміну розміру орендної плати за землю та просить суд зобов'язати Позивача уточнити позовні вимоги.

У судовому засіданні 11.06.2012 року представник позивача подав письмові пояснення (а.с. 81-82) в яких просить суд задовольнити позов прокурора в повному обсязі, щодо розбіжностей в категоріях за цільовим призначенням землі просить суд винести рішення згідно із чинним законодавством України.

Отже, прокурор та позивач стверджують, що наведені обставини щодо змін у законодавстві є необхідною та достатньою підставою для внесення змін у договір оренди в редакції, що ним запропонована.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін та прокурором заявлено не було.

У судовому засіданні 11.06.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2006 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди землі (далі - Договір), згідно з умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1794 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Кіровський район, проспект К. Маркса, 88, цільове призначення земельної ділянки: земля житлової та громадської забудови та зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:052:0012, підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради № 304/31 від 30.11.2005 року.

Відповідно до п. 1.2 Договору, цільове використання земельної ділянки за договором 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги).

Відповідно до п. 2.3 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 2 564 360 грн. 68 коп.

Згідно до п. 3.1 Договору, договір укладено на п'ятнадцять років.

За умовами п. 4.1 вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі, (у гривнях), з урахуванням п. 2.1 Договору, у розмірі 1% від її нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Згідно п. 4.2 Договору, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексації проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством України.

Згідно до п. 4.5 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що визначаються у встановленому порядку.

До того ж, сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати, а законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже, предметом спору у цій справі є зобов'язання внести зміни до умов Договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 року.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи та проаналізувавши норми діючого законодавства України господарський суд зазначає наступне.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 вказаного кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно статті 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 року.

Зазначеним рішенням міської ради затверджені коефіцієнти, що застосовуються для розрахунку річної орендної плати за землю у відповідності до класифікації видів цільового призначення земель.

Позивач вважає, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, вказане вище рішення Дніпропетровської міської ради, є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 року, що і стало причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Умовами спірного договору передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі і у випадку, передбаченому законодавством України.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки, який укладено між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфаком", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 575, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040610400315 від 22.03.2006 року, виклавши його в такій редакції:

- «4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 року по справі № 2-1/10068-2008, та постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 року по справі № 14/240-10.

Крім того, щодо правовідносин викладених у позовній заяві стосовно вказаного предмету спору, існує і правова позиція Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.12.2010 року по справі № 27/15-10, та яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У відповідності до норм ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 116, 117, ст.111-28 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п.4.1. Договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфаком", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 575, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040610400315 від 22.03.2006 року, виклавши його в такій редакції:

- «4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаком" (49050, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 105, кв. 55, код ЄДРПОУ 32952763) на користь Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 75) суму 1411 грн. 50 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Ю.Ю. Первушин

Повне рішення складено 14.06.2012 року.