Рішення

від 12.06.2012 по справі 5009/1396/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/12/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.12 Справа № 5009/1396/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терса" (70132, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Терсянка, вул. Карташова Євгена, 49)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукор" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, б. 8)

про стягнення 60 450 грн. 00 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 15.01.2012р.

Від відповідача : ОСОБА_2, дов. б/н від 25.10.2011р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терса" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукор" 60 450 грн. 00 коп. заборгованості.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 12.04.2012р., справу № 5009/1396/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 13.04.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1396/12, присвоєно справі номер провадження 27/12/12 та призначено судове засідання на 14.05.2012р.

Ухвалою суду від 14.05.2012р. розгляд справи відкладався на 30.05.2012р., відповідно до ст.. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 30.05.2012р. розгляд справи відкладався на 12.06.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача.

12.06.2012р. продовжено судовий розгляд справи № 5009/1396/12.

12.06.2012р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 60 450 грн. 00 коп. заборгованості по договору поставки № 1209-01 від 12.09.2011р.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що свідчить письмовий відзив (міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов -це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально -правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Позивач та відповідач у справі мають право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 12.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Терса" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукор" (постачальник) був укладений договір поставки № 1209-01.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим та іншим споживанням Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнання, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник поставляє та передає у власність покупця продовольчі товари, а покупець зобов'язується прийняти даний товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються шляхом зарахування відповідних сум на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання договору позивачем 12.09.2011р. був отриманий від відповідача рахунок № 12 на суму 60 450 грн. 00 коп. з ПДВ за цукор-пісок у кількості 7 500 кг.

Покупець здійснив попередню оплату товару на суму 60 450 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 128 від 12.09.2011р.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки товар не було поставлено у встановлений договором строк, 01.12.2011р., 29.12.2011р., в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України покупець звернувся до постачальника з вимогою повернути сплачені кошти.

Вимога позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

На день розгляду справи, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар складає 60 450 грн. 00 коп.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На день звернення позивача з позовом до господарського суду, відповідач не здійснив а ні поставку товару, а ні повернення суми попередньої оплати у розмірі 60 450 грн. 00 коп.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного та у зв'язку з визнанням відповідачем позову у повному обсязі , суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 60 450 грн. 00 коп. заборгованості по договору поставки № 1209-01 від 12.09.2011р.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України -12.06.2012року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукор" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжцукор" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, б. 8, код ЄДРПОУ 37256136, р/р 2600210522601 в АТ «МетаБанк», МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терса" (70132, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Терсянка, вул. Карташова Євгена, 49, код ЄДРПОУ 03751184, р/р 26000001005029 у ПАТ «Мотор банк», МФО 313009) 60 450 (шістдесят тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 12.06.2012р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва