Рішення

від 22.02.2012 по справі 5011-62/815-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/815-2012 22.02.12

за позовом: Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м.Києві ради, м.Київ, ЄДРПОУ 34239762

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне підприємство «Сезонний одяг», м.Київ, ЄДРПОУ 30302510

про стягнення 22496,52 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з?явився

від відповідача: не з?явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м.Києві ради, м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне підприємство «Сезонний одяг», м.Київ про стягнення 22496,52 грн., у тому числі: 19248,30 грн. основного боргу, 1259,95 грн. пені, 255,92 грн. інфляційних збитків, 1732,35 грн. трьох відсотків річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №К-768/08 від 13.05.2008р. про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньобудинкових мереж та надання комунальних послуг, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне підприємство «Сезонний одяг»утворилась заборгованість в сумі 19248,30 грн., що стало підставою для нарахування пені, трьох відсотків річних, інфляційних збитків.

Відповідач у судові засідання 08.02.2012р., 22.02.2012р. не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом довідки №529086 від 31.01.2012р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 03150, м.Київ, Печерський район, вул.Анрі Барбюса, 58/1.

На вказану адресу господарським судом було скеровано ухвали від 25.01.2012р., 08.02.2012р.

За приписами п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги наявність на ухвалах від 25.01.2012р., 08.02.2012р . штампів канцелярії господарського суду про відправку процесуальних документів учасникам судового процесу, враховуючи, що зазначені ухвали направлялись господарським судом за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне підприємство «Сезонний одяг» , яка вказана у довідці №529086 від 31.01.2012р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Крім того, згідно із п.п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.1, ч.1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 13.05.2008р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у м.Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Швейне підприємство «Сезонний одяг»(споживач) було підписано договір №К-768/08 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньобудинкових мереж та надання комунальних послуг.

Згідно із п.1.1 вказаного договору позивач забезпечує споживачеві надання комунальних послуг, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньобудинкових мереж, а споживач, що є власником нежитлового приміщення площею 132,8 кв.м., розміщує ательє за адресою: м.Київ, вул.Анрі Барбюса, 58/1, на підставі договору купівлі-продажу №1008 від 30.06.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, споживає комунальні послуги та бере участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території, внутрішньобудинкових мереж та прибудинкової території.

Відповідно до п.6.1 договору №К-768/08 від 13.05.2008р. встановлено, що договір діє з 13.05.2008р. до 13.05.2010р. При цьому, п.6.3 угоди передбачено, що договір вважається продовженим, якщо ні одна із сторін не заявила про анулювання договору за 2 місяці до закінчення строку дії договору.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, а також враховуючи пояснення позивача б/н від 07.02.2012р., суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувалися кожен наступний рік та є чинними на теперішній час.

Одночасно, суд приймає до уваги, що у матеріалах справи відсутні докази відчуження відповідачем нерухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Швейне підприємство «Сезонний одяг»на підставі договору №1008 від 30.06.2006р.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором №К-768/08 від 13.05.2008р. обов'язок щодо своєчасної сплати в повному обсязі, наданих Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м.Києві ради послуг не виконав, внаслідок чого останнім заявлено вимогу, зокрема, про стягнення основного боргу в сумі 19248,30 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.4.1 договору №К-768/08 від 13.05.2008р. встановлено обов'язок споживача щомісячно до 30 числа поточного місяця сплачувати позивачу плату за послуги у відповідності до п.8 цього договору. Зокрема, холодна, гаряча вода, центральне опалення по табуляграмам постачальників послуг (ВАТ «Водоканал», АЕК «Київенерго», тех. обслуговування мереж 61,4 кв.м на 0,051 грн. без ПДВ, вивіз сміття 1,1 куб.м на 34,21 грн. без ПДВ, експлуатаційні витрати згідно фактичних витрат позивача).

Згідно із п.2.4.2 вказаної угоди споживач несе витрати по утриманню та обслуговуванню приміщення (будинку), а також бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, пов'язаних з його експлуатацією і ремонтом (пропорційно площі приміщень).

Розмір щомісячної плати за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі), холодної води та іншого згідно з нормами постачальників комунальних послуг. Плата по даному договору вноситься до 30 числа поточного місяця. Розмір плати за комунальні послуги, утримання будинку, прибудинкової території внутрішньобудинкових мереж самостійно коригується позивачем з часу введення в дію змін тарифів, які вводяться згідно чинного законодавства України, а також при зміні тарифів на комунальні послуги органами місцевого самоврядування (п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору №К-768/08 від 13.05.2008р.).

При цьому, умови укладеного сторонами правочину, у відповідності до вимог п.4.1 договору №К-768/08 від 13.05.2008р. підлягають виконанню протягом всього терміну його дії.

За твердженням позивача, борг відповідача за послуги, надані Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м.Києві ради згідно договору №К-768/08 від 13.05.2008р. за період з січня 2009р. по грудень 2011р. включно, складає 19248,30 грн.

На підтвердження надання послуг позивачем до матеріалів справи представлено договір №520696 від 01.11.2008р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладений з Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», табуляграми на опалення та водопостачання останнього, договір №06917/2-06 від 25.09.2006р. (з урахуванням додаткової угоди) на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, підписаний з Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київодоканал», табуляграми вказаного постачальника.

Доводів, які б спростовували правильність визначення позивачем обсягу наданих послуг та їх вартості відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не наведено, внаслідок чого суд приймає розрахунки позивача як достовірні.

Наразі, будь-яких доказів погашення боргу у вказаному позивачем розмірі відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №К-768/08 від 13.05.2008р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості наданих послуг від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором зобов'язання в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне підприємство «Сезонний одяг»на користь позивача 19248,30 грн., підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3.4 договору №К-768/08 від 13.05.2008р. за несвоєчасну сплату комунальних послуг, витрати на утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньобудинкових мереж споживач, крім заборгованості сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

З огляду на приписи вказаних норм та зміст договору, позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення за період з 01.07.2011р. по 30.12.2011р. пеня у розмірі 1259,95 грн.

За висновками суду, розрахунок суми пені є арифметично вірним, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині, підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної статті, Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м.Києві ради за період з січня 2009р. по грудень 2011р. нараховані та пред'явлені до стягнення три відсотки річних в сумі 1732,35 грн., інфляційні нарахування у розмірі 255,92 грн.

При перевірці судом проведених позивачем розрахунків встановлено, що сума, заявлених до стягнення трьох процентів річних є арифметично вірною, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Одночасно, як свідчать матеріали справи, при розрахунку збитків від інфляції позивач не врахував того, що індекси інфляції становили, зокрема, у липні 2009р. -99,9%, у серпні 2009р. -99,8%, у квітні 2010р. -99,7%, у травні 2010р. -99,4%, у червні 2010р. -99,6%, у липні 2010р. -99,8%, у серпні 2011р. -99,6%.

При цьому, ст.625 Цивільного кодексу України не передбачає можливості нарахування відповідних платежів у період дефляції.

Наразі, з огляду на те, що при розрахунку збитків від інфляції, проведеного судом, їх сума виявилась більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення, а суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 255,92 грн.

Таким чином, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем заборгованості за договором №К-768/08 від 13.05.2008р. вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 22496,52 грн., у тому числі: 19248,30 грн. основного боргу, 1259,95 грн. пені, 255,92 грн. інфляційних збитків, 1732,35 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м.Києві ради, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне підприємство «Сезонний одяг», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 22496,52 грн., у тому числі: 19248,30 грн. основного боргу, 1259,95 грн. пені, 255,92 грн. інфляційних збитків, 1732,35 грн. трьох відсотків річних, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейне підприємство «Сезонний одяг»(03150, м.Київ, Печерський район, вул.Анрі Барбюса, 58/1, ЄДРПОУ 30302510) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м.Києві ради (01010, м.Київ, Печерський район, бул.Лихачова, 3, ЄДРПОУ 34239762) основний борг в сумі 19248,30 грн., пеню - 1259,95 грн., інфляційні нарахування -255,92 грн., три відсотки річних -1732,35 грн., пеню - 1936,95 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 27.02.2012р.