Рішення

від 06.06.2012 по справі 5011-71/3926-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/3926-2012 06.06.12

За позовом Комунального підприємства «Індустріальне» Солом'янської районної в місті Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Класік»

про стягнення заборгованості за надання послуг з теплопостачання та пені за несвоєчасну оплату послуг з теплопостачання в розмірі 9 263,83 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.01.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Індустріальне»Солом'янської районної в місті Києві ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Класік»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості за надання послуг з теплопостачання та пені за несвоєчасну оплату послуг з теплопостачання в розмірі 19 280,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови Договору № 325 «Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території»від 01.04.2008 р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/3926-2012, розгляд справи призначено на 18.04.2012 р.

13.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 28.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3926-2012.

18.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи для долучення до матеріалів справи та заяву про уточнення позовних вимог.

У судове засідання 18.04.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 28.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3926-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 18.04.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 28.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3926-2012 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 18.04.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 28.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3926-2012 розгляд справи відкладено на 17.05.2012 р.

У судове засідання 17.05.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 28.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3926-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 17.05.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 28.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3926-2012 відповідач не виконав.

У судовому засіданні 17.05.2012 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 17.05.2012 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 17.05.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 28.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3926-2012 та задоволенням судом клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 06.06.2012 р.

23.05.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог.

У судове засідання 06.06.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 06.06.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 р. між Комунальним підприємством «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна Класік»(далі - відповідач) було укладено Договір «Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території»№ 325 (далі -Договір), предметом якого є надання виконавцем за плату відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, загальною площею 167,10 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 189 (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що відповідач щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно з виставленими позивачем табуляграмами.

Згідно з п. 3.1. Договору позивач зобов'язаний безперебійно забезпечувати відповідача холодною, гарячою водою, центральним опаленням і приймати від нього стічні води в кількості, необхідній для задоволення його господарських -побутових потреб, які передбачені даним Договором, з урахуванням діяльності відповідача.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині сплати за фактично надані останньому комунальні послуги.

На підтвердження розміру заборгованості відповідача позивачем надані копії виставлених постачальником Публічним акціонерним товариством «Київенерго»облікових карток (табуляграм).

Позивачем неодноразово подавались уточнення до позовних вимог.

23.05.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подана заява про уточнення позовних вимог, якою позивач зменшив розмір стягуваної суми, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 10 016,60 грн.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом встановлено, що відповідачем дійсно сплачено частину суми основного боргу в розмірі 10 016,60 грн. та суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1 609,50 грн.

В даному випадку подані позивачем уточнення до позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймаються судом до уваги.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь несплачений залишок основного боргу в розмірі 500,00 грн. (10 516, 60 грн. -заборгованість за несплату фактично наданих комунальних послуг згідно з Договором станом на дату подання позовної заяви; за вирахуванням 10 016,60 грн. -добровільно сплачена сума заборгованості) та пеню в розмірі 8 763,83 грн.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, Договір -є основним документом, який регулює відносини між позивачем та відповідачем та встановлює права та обов'язки сторін, порушення яких тягне за собою порушення норм Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідачем порушені умови Договору, а саме п. 2.1., 2.2, оскільки не було сплачено за фактично надані йому комунальні послуги, які були нараховані останньому позивачем, що підтверджується рахунками-фактурами, наявними в матеріалах справи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 500,00 грн. (відповідно до поданої позивачем Заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла до господарського суду міста Києва 23.05.2012 р.) підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 8 763,83 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені на суму боргу є правомірним, оскільки відповідальність у вигляді сплати пені за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, встановлена п. 2.9 Договору.

Однак, у наданому суду позивачем розрахунку, який доданий до позовної заяви, вбачається, що пеня нараховується позивачем з січня 2010 р. по травень 2010 р., при цьому кількість прострочених днів, згідно розрахунку позивача незмінна протягом п'яти місяців, кожний з яких містить необґрунтовану кількість календарних днів, тому неможливо встановити фактичний період прострочення виконання зобов'язання.

Наданий позивачем розрахунок пені не містить необхідних елементів для їх обчислення та перевірки правильності нарахування, відповідно зазначені позовні вимоги є необґрунтованими.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 500,00 грн. підлягають задоволенню, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідачем добровільно відшкодовано суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1 609,50 грн., що підтверджується квитанцією № 637\з39 від 03.04.2012 р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Класік»(03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 189, ідентифікаційний код: 32382598) на користь Комунального підприємства «Індустріальне»Солом'янської районної у м. Києві ради (03067, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код: 23161622) заборгованість за комунальні послуги в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 11.06.2012 р.