Рішення

від 12.06.2012 по справі 5011-25/4984-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/4984-2012 12.06.12

За позовом В.о. прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави

в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Плюс»

про стягнення суми заборгованості, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю №049-05/3372-12 від 06.06.2012р.)

від відповідача: Острогляд С.В. (директор)

від прокуратури: Мухаїр Л.Б. (посвідчення №339)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В.о. прокурора Дніпровського району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Територіального міжгосподарського об'єднання «Фундамент Плюс»про стягнення суми основного боргу в розмірі 37 000,24 грн., інфляційних втрат в сумі 3 000,71 грн. та пені в сумі 6 000,78 грн., що за підрахунками відповідача становить 47 000,73 грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне. При складенні позивачем заявлених до стягнення сум основного боргу в розмірі 37 000,24 грн., інфляційних втрат в розмірі 3 000,71 грн. та пені в розмірі 6 000,78 грн. останнім було допущено помилку в підрахунку та зазначено загальну суму в розмірі 47 000,73 грн., а не 46 001,73 грн. (сума, отримана при складенні заявлених до стягнення сум основного боргу, індексу інфляції та пені). З огляду на наявність в матеріалах справи розрахунку позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача загальна сума позовних вимог складає 46 001,73 грн., з яких: сума основного боргу - 37 000,24 грн., інфляційні втрати - 3 000,71 грн. та пеня - 6 000,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2012р. порушено провадження у справі №5011-25/4984-2012, розгляд справи призначено на 15.05.2012р.

В судове засідання 15.05.2012р. представник відповідача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 29.05.2012р.

У зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, матеріали справи №5011-25/6318-2012, згідно розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 29.05.2012р., були передані судді Коткову О.В.

Ухвалою від 29.05.2012р. матеріали справи №5011-25/6318-2012 були прийняті до провадження суддею Котковим О.В., розгляд справи було призначено на 12.06.2012р.

Розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 07.06.2012р. матеріали справи №5011-25/6318-2012 були передані судді Морозову С.М., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою від 07.06.2012р. матеріали справи №5011-25/6318-2012 були прийняті до провадження суддею Морозовим С.М., розгляд справи було призначено на 12.06.2012р.

В судовому засіданні 12.06.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру»на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру»органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

На підставі зазначених положень, в.о. прокурора Дніпровського району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури м. Києва у розмірі 47 000,73 грн. відповідно до умов Договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №246 від 09.07.2010р.

Відповідно до Положення про Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Рішенням від 15.07.2004р. №360/1770, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розробляє механізм широкого залучення в економіку та розвиток соціальної інфраструктури міста вітчизняних та іноземних інвестицій, коштів суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності (п. 5.25.), здійснює заходи щодо залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку м. Києва (проведення конкурсів, підготовка та укладення інвестиційних угод, договорів, меморандумів з питань вітчизняного та зовнішньоекономічного співробітництва) (п. 5.36.).

Отже, Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), як структурний підрозділ виконавчого органу Київради, підзвітний та підконтрольний Київраді і підпорядкований Київському міському голові, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України, є органом, уповноваженим здійснювати повноваження щодо залучення вітчизняних і іноземних інвестицій та організовувати роботу з їх використання для фінансування капітальних вкладень, передбачених програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва.

За інформацією в.о. прокурора Дніпровського району міста Києва, в результаті проведеної перевірки дотримання вимог законодавства щодо своєчасності сплати суб'єктами господарювання бюджетних коштів за угодами, укладеними із Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), під час якої було встановлено наступне.

09.07.2010р. між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (надалі також - позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент Плюс»(надалі також -відповідачем, забудовником) укладено Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №246 (надалі також - Договір), предметом якого є (п. 1.1. договору) сплата відповідачем пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із зміною функціонального призначення приміщень житлових квартир №41, 42 загальною площею 103,90 кв.м. в будинку №6 по проспекту Миру у Дніпровському районі м. Києва на нежитлові з подальшим використанням під офіс.

Розмір пайового внеску, згідно з розрахунком обсягу пайової участі (внеску) у створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 22.06.2010р. становить 37,24 тис. грн.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що забудовник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 37,24 тис. грн. (без ПДВ) на умовах, визначених у цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.2. Договору, позивач за умови належного виконання забудовником своїх обов'язків, що випливають з цього Договору, та дотримання під час розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт вимог чинного законодавства, зобов'язаний в порядку, визначеному цим Договором, видати забудовнику довідку про виконання вимог пайової участі.

Згідно з п. 3.1. Договору, забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1. цього Договору, у строк до 22 липня 2010 року включно на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору сума платежу на момент здійснення оплати коригується на індекс інфляції з моменту розрахунку пайового внеску до моменту фактичного виконання зобов'язання по його сплаті.

Згідно з п. 4.1. Договору, у випадку порушення строків сплати пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від заборгованості пайового внеску, зазначеного у п. 2.1. цього Договору за кожен день прострочення. Пеня, що передбачена даним пунктом Договору, нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.

Згідно довідки про надходження коштів за період з 01.01.2010р. - 20.01.2012р., складеної позивачем, від відповідача за договором №246 від 09.07.2010р. на рахунок позивача грошові кошти не надходили.

Відповідач в судовому засіданні 12.06.2012р. проти задоволення позову не заперечував.

Згідно пункту 5 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

Рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва»(в редакції, чинній станом на момент укладання договору), затверджені нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів (надалі також - Нормативи).

Згідно розділу 1 Нормативів, пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету міста Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Пайовий одноразовий внесок включає в себе наступні складові: відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

Пайовий внесок сплачується забудовником на підставі відповідного договору (п. 4.6 Рішення).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору за договором №246 від 09.07.2010р. в строки та в обсягах, які встановлені укладеним між сторонами договором, пайового внеску до міського бюджету не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача з урахуванням індексу інфляції становить 37 000,24 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги в.о. прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору №246 від 09.07.2010р., свої зобов'язання по сплаті пайового внеску до міського бюджету в обумовлений договором строк не виконав.

Станом на момент вирішення спору відповідачем не було надано доказів сплати пайового внеску до міського бюджету у строк та розмірах, визначених договором (з урахуванням індексу інфляції згідно п. 4.1.1. Договору).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу (частини несплаченого пайового внеску) з урахуванням індексу інфляції є документально підтвердженою та обгрунтованою, доведена позивачем та прокуратурою належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню в сумі 40 000,24 грн. згідно із наданим позивачем розрахунком.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 6 000,78 грн.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. В силу ч. 1. ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Як зазначалося вище, відповідно до п. 4.1. договору, у випадку порушення строків сплати пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від заборгованості пайового внеску, зазначеного у п. 2.1. цього Договору, за кожен день прострочення. Пеня, що передбачена даним пунктом Договору, нараховується протягом усього строку прострочення без урахування будь-яких обмежень строків нарахування.

Враховуючи, що домовленість позивача та відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 4.1. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.02.2012 по справі №39/121).

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання нарахована пеня у розмірі 6 000,78 грн., відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові, окрім того, останнім в судовому засіданні було визнано позовні вимоги.

За таких обставин, суд вважає вимоги в.о. прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з відповідача заборгованості за Договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №246 від 09.07.2010р., обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури -при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та стягуються в доход спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Плюс»(02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1-Д, код ЄДРПОУ 24593818) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423) 40 000,24 грн. (сорок тисяч гривень 24 копійки) - основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3 000,71 грн. (три тисячі гривень 71 копійку) - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Плюс»(02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1-Д, код ЄДРПОУ 24593818) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.06.2012р.

Суддя С.М. Морозов