Рішення

від 13.06.2012 по справі 5011-67/4816-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/4816-2012 13.06.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Еко Сіті Груп» Простягнення 117103,81 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:ОСОБА_2 -представник за довіреністю Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Сіті Груп»(далі-відповідач) про стягнення 117103,81 грн., з яких: основний борг в сумі 89683,48 грн., пеня в сумі 18614,15 грн., 3% річних в сумі 3604,54 грн., інфляційні збитки 5201,64 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом №73-03.11 від 03.11.2010, відповідно до якого позивач зобов'язався надати послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених у даному договорі, автомобільним транспортом, а відповідач зобов'язався оплатити належним чином послуги з перевезення.

На виконання умов вказаного договору позивач надав, а відповідач отримав послуги з перевезення на загальну суму 89683,48 грн., проте відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість. Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу суму основного боргу, пеню, штраф, 3% річних та інфляційні збитки.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.04.2012р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 16.05.2012р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2012 розгляд справи було відкладено на 25.05.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2012 розгляд справи було відкладено на 13.06.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

13.06.2012 через загальний документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості для ознайомлення з матеріалами справи.

Розглянувши дане клопотання відповідача, суд не знаходить підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 -якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.05.2012 №13798729, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Сіті Груп»є Харківське шосе, буд. 6, кв. 1 в м. Києві, 02160.

Як вбачається з поштового повідомлення про вручення та конверту, ухвалу суду про порушення провадження у справі від 17.04.2012 було надіслано на адресу відповідача (02160, м. Київ, Харківське шосе, буд. 6, кв. 1), яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, проте вказана ухвала була повернута поштовим відділенням зв'язку із зазначенням причини повернення -за закінченням терміну зберігання.

Як вбачається з поштового повідомлення про вручення, ухвалу суду від 16.05.2012 відповідачем було отримано 25.05.2012.

За таких обставин, відповідач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи з огляду на те, що останнє судове засідання було призначено на 13.06.2012.

Суд також відзначає, що відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позовну заяву було подано позивачем до Господарського суду м. Києва 13.04.2012, відтак станом на 13.06.2012 строк розгляду даної справи закінчився.

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України господарський суд за клопотанням сторони може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Представником відповідача до клопотання про відкладення розгляду справи клопотання про продовження строку розгляду справи не подано.

Представник позивача у судовому засіданні проти відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення справи заперечував, відтак у суду немає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо документів для повного та всебічного розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом №73-03.11, відповідно до якого позивач зобов'язався надати послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених у даному договорі, автомобільним транспортом, а відповідач зобов'язався оплатити належним чином послуги з перевезення.

Відповідно до п.1.2. договору конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в транспортній Заявці, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до Заявки № 1 від 03.11.2010 на перевезення вантажів автотранспортом відповідач взяв на себе зобов'язання по перевезенню вантажу, а саме цукрового буряка, за маршрутом «Полтавська обл. - Лохвиця», маса вантажу - 170 т., попередня вартість перевезення якого склала 4 284,00 грн., з розрахунку вартості перевезення - 0,72 грн. за 1 т/км (з ПДВ), та за маршрутом «Сумська обл. - Лохвиця»маса вантажу - 1400 т., попередня вартість перевезення якого склала 86 240,00 грн., з розрахунку вартості перевезення - 0,72 грн. за 1 т/км (з ПДВ).

Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажу автотранспортом за договором та Заявкою до договору підтверджується податковою накладною № 262 від 25 листопада 2010 р. та товарно-транспортними накладними № 930664 від 03.11.2010 р., №№ 930654, 930695, 892047, 930663/1, 892037, 892036 від 04.11.2010 р., №№ 892039, 892038, 930662/1, 930696, 930697, 930656, 930655, 930661/1 від 05.11.2010 р., №№ 930659/1, 892041, 892040, 930660/1, 930699, 930698, 930658, 930657 від 06.11.2010 р., №№ 930658/1, 892042, 930659, 930700 від 07.11.2010 р., №№ 892044, 892031/1, 930660, 930661, 892043, 930657/1, 930656/1 від 08.11.2010 р„ №№ 930664/1, 930654/1, 930655/1, 892046, 892045, 930662, 892033/1, 892034, 892032/1, 930663, 892035, 892047 від 09.11.2010 р.

25.11.2010 між позивачем та відповідачем був складений Акт здачі-прийняття (надання послуг) № ОУ-0000255, за яким загальна обумовлена вартість робіт (послуг) склала 89 683,48 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за надані транспортні послуги до сплати відповідачу виставлено рахунок фактуру № СФ-0000259 від 25 листопада 2010 р . на суму 89 683,48 грн.

Згідно п 4.1. договору передбачено, що ціна послуг з перевезення встановлюється сторонами у Заявці, яка додається і є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 4.2 договору та п. 5 Заявки до нього відповідач зобов'язався перерахувати попередню оплату в розмірі 10 % від суми вказаної в Заявці, фактичний розрахунок потижнево, кінцевий розрахунок в 3 (три) денний строк після підписання акту виконаних робіт.

Проте, відповідач свої зобов'язання у частині передоплати та подальших розрахунків відповідно до п. 4.2 Договору та Заявки до нього, згідно виставленого рахунку-фактури № СФ-0000259 від 25 листопада 2010 р. не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 89 683,48 грн..

22.11.2011 позивач звернувся до відповідача рекомендованим листом (№0950000491061), яким повторно були направлені останньому претензія та Акт звірки взаєморозрахунків, які відповідач отримав 16.01.2012, що підтверджується поштовим повідомленням (№0216008233856), що містить відмітку про вручення, яку відповідач залишив без відповіді та реагування.

Відповідно до ст..909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.2 договору та п. 5 Заявки до нього строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих транспортних послуг за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 89683,48 грн. на підставі Договору та Заявки за надані послуги по перевезенню вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 89683,48 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3604,54 грн. та інфляційні збитки у сумі 5201,64 грн., які нараховані за період з 25.11.2010 по 04.04.2012.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 3604,54 грн. та інфляційні збитки у сумі 5201,64 грн. підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 18727,07 грн., яка нарахована за період з 25.11.2010 по 04.04.2012.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Положеннями п. 5.4 договору визначено, що у разі невиконання замовником термінів взаєморозрахунків, він сплачує перевізникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України правомірним є нарахування пені за період з 25.11.2010 по 25.05.2011.

За перерахунком суду, розмірі пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 6817,74 грн. (89683,48 * 0,042% * 181 = 6817,74)

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 6817,74 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Сіті Груп»(02160, м. Київ, Харківське шосе, 6 кв.1, ЄДРПОУ 36516297, р/р 26008243646200 в АТ «УкрСиббанк», м. Київ, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс»(09500, Київська область, Таращанський р-н, м. Тараща, вул.. Свердлова, буд. 28, ЄДРПОУ 351195356, р/р 26003000153076 в ПАТ «Ерсте Банк», м. Київ, МФО 380009) 89 683 (вісімдесят девять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 48 коп. -основного боргу, 3 604 (три тисячі шістсот чотири) грн. 54 коп. -3% річних, 5 201 (п'ять тисяч двісті одну) грн.. 64 коп. -інфляційні збитки, 6 817 (шість тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 74 коп. - пені, 2 106 (дві тисячі сто шість) грн. 15 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 14.06.2012