Рішення

від 06.06.2012 по справі 5011-51/3798-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/3798-2012 06.06.12

За позовом Заступника Прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд"

про розірвання договору оренди та припинення права користування земельною ділянкою

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від прокуратури: не з'явились

від позивача: Кохан А.І.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Оболонського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.06.2010 р. № 78-6-00646, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрРосБуд», припинення Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" права користування земельною ділянкою площею 5934 кв.м. на перетині вул. Маршала Тимошенка та вул. Маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:151:0043) та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" передати Київській міській раді земельну ділянку площею 5934 кв.м. на перетині вул. Маршала Тимошенка та вул. Маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:151:0043). Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою, що є істотним порушенням умов договору. Також прокурор зазначає що у зв'язку з розірванням договору оренди земельної ділянки Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" втрачає право користування такою ділянкою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.04.2012 р. за участю прокурора та представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" зверталося до Господарського суду міста Києва з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки шляхом визнання такого договору недійсним, проти задоволення якого виступила Київська міська рада та судом було відмовлено у задоволенні зазначеного позову, у зв'язку з чим даний позов буде суперечити раніше прийнятому рішенню суду.

Розгляд справи переносився через неналежне виконання учасниками процесу вимог суду та необхідність витребувати додаткові докази у справі.

У судовому засіданні 06.06.2012 р. прокурор та позивач підтримали позов та просили його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 06.06.2012 р. оголошувалась перерва до 17 год. 30 хв. 06.06.2012 р.

Після перерви прокурор та представник відповідача у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе прийняти рішення за наявними документами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі.

У судовому засіданні 06.06.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2010 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач, на підставі рішення Київської міської ради від 23.04.2009 р., зобов'язався передати, а відповідач -за актом приймання-передачі прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, площею 5 934 кв.м. по вул. Маршала Тимошенка та вул. Маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:151:0043) для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом з благоустроєм прилеглого скверу строком на 5 років.

Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач самостійно розраховує та вносить позивачу за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Згідно з п. 4.2. договору річна орендна плата встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки та може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

У відповідності до п. 4.5. договору орендна плата вноситься відповідачем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як встановлено п.п. 6.1., 6.2. договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі в день державної реєстрації договору, та право на оренду виникає після державної реєстрації договору.

Розділом 7 договору встановлено, що після припинення дії договору відповідач повертає позивачу земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Умовами договору до обов'язків відповідача віднесено, зокрема, своєчасне внесення орендної плати (п. 8.4. договору).

За змістом розділу 11 договору останній може бути розірваний за рішенням суду у порядку, встановленому законодавством, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем обов'язків, встановлених даним договором. У разі розірвання договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу земельну ділянку

Підстави розірвання договору встановлені також розділом 12, у якому зазначається, що у разі невиконання відповідачем умов договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

08.06.2010 р. договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 409.

08.06.2010 р. договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 78-6-00646 у книзі записів держаної реєстрації договорів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор відзначає, що відповідач не виконує свій обов'язок щодо оплати за користування земельною ділянкою, що є порушенням умов договору оренди земельної ділянки від 08.06.2010 р.

Нормативно обґрунтовуючи позовні вимоги про розірвання договору, прокурор посилається на ст. 651 Цивільного кодексу України та зазначає, що відповідачем істотно порушено умови договору оренди земельної ділянки від 08.06.2010 р. в частині сплати орендних платежів, що є підставою для його розірвання в судовому порядку.

Крім того, прокурор зазначає, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, у зв'язку з чим просить припинити Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" право користування земельною ділянкою площею 5 934 кв.м. по вул. Маршала Тимошенка та вул. Маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:151:0043) та зобов'язати відповідача повернути її Київській міській раді.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, з налізу вищенаведених норм випливає, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавцю надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У відповідності до ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених Законом та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В силу положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Разом з тим, ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Тож, з вищенаведеного випливає, що зобов'язання виникають з підстав, визначених ст. 11 Цивільного кодексу України, які, в силу положень ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, є обов'язковими для сторін та за порушення яких ст. 611 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність.

В силу положень ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у вигляді постанови № 6 від 18.05.2011 р. у п. 2.23 якої зазначається, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

У матеріалах справи містяться довідки Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва № 1246/9/23-709 від 20.02.2012 р. та № 2427/9/22-215 від 05.06.2012 р., які свідчать про наявність боргу відповідача з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 08.06.2010 р. за період з 31.06.2010 р. та станом на 05.06.2012 р. в сумі 118 326, 81 грн.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що в силу положень ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів, обумовлених договором оренди земельної ділянки від 08.06.2010 р., є істотним порушенням договору у розмінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж до твердження відповідача, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" зверталося до Господарського суду міста Києва з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки шляхом визнання такого договору недійсним, проти задоволення якого виступила Київська міська рада та судом було відмовлено у задоволенні зазначеного позову, у зв'язку з чим даний позов буде суперечити раніше прийнятому рішенню, суд відзначає, що нормами чинного законодавства України встановлено різні підстави для розірвання договору і визнання його недійсним, а тому не слід ототожнювати такі дії та, відповідно, їх наслідки.

При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 р. у справі № 36/155 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним у задоволенні позову відмовлено.

Тож, оскільки відповідачем не надано суду доказів вчинення ним дій, спрямованих на належне виконання умов договору оренди земельної ділянки від 08.06.2010 р., в частині сплати орендних платежів та, відповідно не доведено відсутності його вини у порушенні зобов'язань, обумовлених договором, приймаючи до уваги, що таке порушення є істотним, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора в частині розірвання договору.

Орендою, в силу вимог чинного законодавства України, є володіння і користування земельною ділянкою.

При цьому, у відповідності до положень Земельного кодексу України правом оренди земельної ділянки є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, яке, відповідно, припиняється одночасно з припинення або розірванням такого договору.

Таким чином, наслідком розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.06.2010 р. є припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" право користування земельною ділянкою площею 5 934 кв.м. по вул. Маршала Тимошенка та вул. Маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:151:0043), а відтак -позов прокурора в цій частині підлягає задоволенню.

Що ж до вимог прокурора в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 5 934 кв.м. по вул. Маршала Тимошенка та вул. Маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:151:0043), суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 11.8 договору у разі його припинення або розірвання відповідач зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Тож, враховуючи, що підставою користування спірною земельною ділянкою є відповідний договір оренди, який є розірваним, з огляду на те, що у зв'язку із розірванням договору, відповідач втратив статус орендаря, суд вважає позов Заступника Прокурора Оболонського району міста Києва в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосБуд" право користування земельною ділянкою площею 5 934 кв.м. по вул. Маршала Тимошенка та вул. Маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:151:0043) таким, що підлягає задоволенню судом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позов Заступника Прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Судовий збір, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника Прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 08.06.2010 р. № 78-6-00646, укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрРосБуд»(01030, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-А, код ЄДРПОУ 32961448).

3. Припинити Товариству з обмеженою відповідальністю «УкрРосБуд»(01030, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-А, код ЄДРПОУ 32961448) право користування земельною ділянкою площею 5 934 кв.м. по вул. Маршала Тимошенка та вул. Маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:151:0043).

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрРосБуд»(01030, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-А, код ЄДРПОУ 32961448) передати Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 5 934 кв.м. по вул. Маршала Тимошенка та вул. Маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:151:0043).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосБуд»(01030, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-А, код ЄДРПОУ 32961448), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 073, 00 (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 11.06.2012 р.