Рішення

від 12.06.2012 по справі 5011-23/4948-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/4948-2012 12.06.12

За позовом приватного підприємства «Сервісний центр «Темос»

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ЕС БІ ЕС Київ»

про стягнення 44 785, 20 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність № 0003/14-05-12/ від 14.05.2012 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне підприємство «Сервісний центр «Темос»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ЕС БІ ЕС Київ»44 785, 20 грн., (у тому числі: 26 382, 50 грн. -основного боргу, 15 829, 50 грн. -пені, 1 530, 19 грн. -інфляційні втрати та 1 043, 01 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/4948-2012 та призначено її розгляд на 15.05.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 14.05.2010 року укладено договір, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався виконати роботи по проектуванню газової котельні, що знаходиться в місті Буча по вулиці Депутатській.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 2.1 договору від 14.05.2010 року вартість виконання робіт склала 52 765, 00 грн.

Пунктом 2.2 договору від 14.05.2010 року передбачено, що в термін трьох банківських днів з моменту набрання чинності договору, Відповідач перераховує Позивачу аванс у розмірі 50 % від загальної договірної суми, що складає 26 382, 50 грн.

Відповідач 31.05.2010 року перерахував Позивачу аванс у розмірі 26 382, 00 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 28.05.2010 року.

Факт виконання проектних робіт у листопаді 2010 року Позивачем підтверджено наданим суду актом виконаних робіт (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором від 14.05.2010 року на суму 52 765, 00 грн.

Згідно пункту 2.4 договору від 14.05.2010 року після виконання проектних робіт Відповідач перераховує Позивачу залишок у розмірі 50 % від загальної договірної суми, що складає 26 382, 50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач повністю не оплатив вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 382, 50 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 17.01.2012 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 26 382, 50 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.4 договору від 14.05.2010 року встановлено, що у випадку порушення Відповідачем строків оплати підписаних актів приймання-передачі виконаних робіт, останній сплачує пеню у розмірі 3 % вартості робіт за договором за кожен день прострочки, але не більше протягом десятиденного терміну прострочення.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 15 829, 50 грн. пені за період з 26.11.2010 року по 05.12.2010 року підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд встановив, що вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних у розмірі 1 043, 01 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 530, 19 грн. (за період з 26.11.2010 року по 20.03.2012 року) є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені приватним підприємством «Сервісний центр «Темос»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ЕС БІ ЕС Київ»(01601, м. Київ, Печерський район, вулиця Шовковична, будинок, 42-44, офіс 1В, ідентифікаційний код 35743454) на користь приватного підприємства «Сервісний центр «Темос»(03142, м. Київ, Святошинський район, проспект Палладіна, будинок, 32, офіс 437, ідентифікаційний код 34585730) 26 382 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 50 коп. -основного боргу, 15 829 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 50 коп. -пені, 1 530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 19 коп. -інфляційні втрати, 1 043 (одна тисяча сорок три) грн. 01 грн. -3 % річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 13.06.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.