Рішення

від 06.06.2012 по справі 5011-51/1858-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/1858-2012 06.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд антикризових технологій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»

про стягнення 375 486, 04 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Ломака В.С.

Чебикіна С.О.

Представники:

від позивача: Кошліченко В.С.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 375 486, 04 грн. за договором купівлі-продажу № 01/07-08 від 02.07.2008 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот». Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки оплаченого товару відповідно до умов вищезазначеного договору, право вимоги за яким відступлено позивачу відповідно до договору від 20.02.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від призначено колегіальний розгляд справи № 5011-51/1858-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 р. визначено склад суду для розгляду справи № 5011-51/1858-2012 -Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 р. колегією суддів у складі Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Гулевець О.В. справу № 5011-51/1858-2012 прийнято до свого провадження, призначено до розгляду у судовому засіданні та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот».

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 р. справу № 5011-51/1858-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Чебикіна С.О.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи на виклик суду не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідач відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

При цьому суд відзначає, що ухвали суду направлялись на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача - 02166, м. Київ, вул. Жукова, 26 та повернуто до Господарського суду міста Києва з відміткою пошти про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

Крім того, судом встановлено, що юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»припинено, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 06.06.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»укладено договір купівлі-продажу № 01/07-08, за умовами якого відповідач зобов'язався передати, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»- прийняти у власність та оплатити товар.

У відповідності до п. 6.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»здійснює попередню оплату у розмірі 70% вартості товару протягом 3-х банківських днів з дати підписання відповідної специфікації. Остаточний розрахунок здійснюється окремо по кожній партії товару, визначеній у заявці до специфікації, не пізніше 5-ти банківських діб з дати підписання сторонами акта прийому передачі товару на підставі виставленого рахунку.

Договір, відповідно до п. 8.1., набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2008 р.

У відповідності до специфікацій 1, 2, 3, що є невід'ємними частинами договору купівлі-продажу № 01/07-08 від 02.07.2008 р. загальна сума договору становить 1 260 166, 75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот» перераховано грошові кошти у розмірі 1 263 395, 37 грн., що підтверджується банківськими виписками, які долучено до матеріалів справи.

При цьому, наявними у матеріалах справи видатковими накладними та актами здачі-прийняття робіт підтверджується поставка відповідачем товару (меблів) на загальну суму 887 909, 33 грн.

Таким чином, непоставленим залишився товар на суму 375 486, 04 грн.

Листом вих. № 379 від 05.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Брайт" запропонувало Товариству обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»погодити графік відвантаження товару з 16.03.2009 р. до 13.04.2009 р. та сплатити заборгованість за договором у певний строк.

20.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонд антикризових технологій" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Товариство обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»передало позивачу належне йому право вимоги з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт" на підставі договору купівлі-продажу № 01/07-08 від 02.07.2008 р.

У п. 1.2. договору про відступлення права вимоги зазначається, що позивач займає місце Товариства обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»в зобов'язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення договору.

Як зазначається у п. 2.1. договору про відступлення права вимоги, за передане право вимоги до відповідача за основним договором позивач сплачує на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот»грошові кошти в сумі 375 486, 04 грн.

Листом вих. № 21/02 від 20.02.2009 р. Товариство обмеженою відповідальністю «Торгівельний Будинок «Аліот» повідомило відповідача про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу № 01/07-08 від 02.07.2008 р. та реквізити нового кредитора.

При цьому, копія вищевказаного листа була направлена відповідачу разом із позовними матеріалами -06.02.2012 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо поставки оплаченого товару, у зв'язку з чим просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт" суму попередньої оплати, перерахованої на підставі договору купівлі-продажу № 01/07-08 від 02.07.2008 р., право вимоги за яким передано позивачу за договором від 20.02.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У відповідності до положень ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

В силу положень ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення товару або повернення суми попередньої оплати.

Термін дії договору купівлі-продажу № 01/07-08 від 02.07.2008 р. закінчився 31.12.2008 р.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 01/07-08 від 02.07.2008 р. в частині поставки обумовленого договором товару, не надав.

Також відповідачем не надано суду і доказів повернення суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 01/07-08 від 02.07.2008 р.

Тож, враховуючи, що позивач, на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.09.2009 р. набув статусу кредитора у зобов'язанні, що виникло з договору купівлі-продажу № 01/07-08 від 02.07.2008 р., який припинився у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів вчинення ним дій, спрямованих на належне виконання зобов'язань та, відповідно, не доведено відсутності його вини у порушенні зобов'язань, обумовлених вищевказаним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та про наявність підстав для їх задоволення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд антикризових технологій" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт" (02166, м. Київ, вул. Жукова, 26, код ЄДРПОУ 30682130), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд антикризових технологій" (69091, м. Київ, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 6-А, код ЄДРПОУ 32573278) грошові кошти у розмірі 375 486, 04 (триста сімдесят п?ять тисяч чотириста вісімдесят шість грн. 04 коп.) грн. та 7 509, 73 (сім тисяч п?ятсот дев?ять грн. 73 коп.) грн. -судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Ломака В.С.

Чебикіна С.О.

Дата підписання рішення: 11.06.2012 р.