Постанова

від 13.11.2008 по справі 11557-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11557-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.11.2008Справа №2-30/11557-2007А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Ловягіної Ю.Ю.

Секретаря судового засідання Карпухіною Л.К.

З участю представників сторін:

Від позивача –  Могіла Д.В., представник за довіреністю, у справі.

Від відповідача – Зуєва О.В., представник за довіреністю, у справі;

 Юдіна Н.В., довіреність №2943/9/10-0 від 01.10.2007р.;

 Зубкова Т.Ю., представник за довіреністю №2437/9/10-0 від 14.10.2008р.;

 Душенчук Т.Б., представник за довіреністю №7229/10-0 від 22.03.2007р.

Від прокуратури – не з'явився.

Експерт – Жиліна А.Г., посвідчення №781.

Від ДПА в АРК – Шенягіна Т.Ю., представник за довіреністю від 27.08.2008р.

розглянувши адміністративну справу

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Нафтакомплекс»,                                 м. Сімферополь, вул. Глінки, 72-А.

до відповідача Державної податкової інспекції в Сімферопольському р-ні АРК, с. Мірне Сімферопольського р-ну, вул. Бєлова, 2.

За участю Прокуратури АРК, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд. 21.

про визнання нечинним акту №619/23-02/32297314 від 30.07.2007р. та повідомлення-рішення №0000722302/0 від 13.08.2007р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ПП «Нафтакомплекс», м. Сімферополь звернувся до господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до ДПІ в Сімферопольському р-ні АРК, с. Мірне Сімферопольського р-ну про визнання нечинним п.1 акту №619/23-02/32297314 від 30.07.2007р. та повідомлення-рішення №0000722302/0 від 13.08.2007р.

Свої вимоги позивач пояснює тим, що п. 1 винесеного акту та прийняте податкове повідомлення-рішення є незаконними, а санкції, які застосовані до позивача суперечать нормам матеріального права, на підставі чого просить їх визнати нечинними.

Відповідач у відзиві на позов вказав на той факт, що ним перевірку проведено у чіткої відповідальності до норм чинного законодавства України та виявлено порушення, що дійсно мали місце, а тому вважає податкове повідомлення – рішення законним, просить у позові відмовити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду АРК від 19.11.2007р. провадження у справі було зупинено та призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро», м. Сімферополь для усунення суперечок та розбіжностей в документах.

04 липня 2008 року на адресу суду від ТОВ «Кримське експертне бюро» надійшло повідомлення експерта №185 від 04.07.2008р. про неможливість представити висновок судово-економічної експертизи по справі №2-30/11557-2007А, у зв'язку з тим, що позивач не представив документи, які були витребувані судом за  клопотанням експерта для проведення судово-економічної експертизи. Тому ухвалою від 04.07.2008р. господарський суд АРК поновив провадження у справі.

Ухвалою господарського суду АРК від 25.09.2008р. до участі у справі у порядку ст. 60 КАС України допущено прокуратуру АРК, м. Сімферополь оскільки даний спір суттєво зачіпає інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики у сфері податкової діяльності. Представник прокуратури письмові пояснення не представив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд , -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2007р. Державною податковою інспекцією Сімферопольського району АРК на підставі направлення від 10.07.2007р. №128/23-02 проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Приватним підприємством «Нафтакомплекс» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р. про що був складений Акт перевірки №619/23-02/32297314 та винесено повідомлення рішення №0000722302/0 від 13.08.2007р.

Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. за №327 зі змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА України від 13.06.2007р. за №354, за результатами проведення позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт (службовий документ, який стверджує факт проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання).

Згідно п. 1 п. 4 акту № 619/23-02/32297314 від 30.07.2007р. перевіркою встановлено порушення СПД 71 ст.37 п.п.4.6.1 п.4.6 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. зі змінами та доповненнями (надалі - Закон про прибуток), у зв'язку з чим донараховано податку на прибуток за 2006р. у розмірі 31,00грн., за 1 квартал 2007р. у розмірі 1163331,00грн.

В ході проведення перевірки правильності визначення валового доходу встановлено заниження скоригованого валового доходу за період, який перевіряється, 01.04.2006 р. по 01,04.2007р.: за 2006 рік у сумі 125,00грню,  за 1 квартал 2007р у сумі 4653324,00грн.

Перевіркою встановлені взаємовідносини позивача - Приватного підприємства «Нафтакомплекс» з Приватним підприємством «Агроінвест» (код за ЄДРПОУ 32192141, Сакський район), Приватним підприємством «Агропромбуд» (код за ЄДРПОУ 31591888,                   м. Сімферополь), ТОВ «Багатогалузева фірма «Тен» (код за ЄДРПОУ 32192141, м. Київ), Підприємством «Родник 2000» (код за ЄДРПОУ 30411401, м. Сімферополь) за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2007 р.

Згідно акта попередньої перевірки №44/23-02/32297314 від 16.08.2006 р. (податкове зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню посадовими особами узгоджено) у ПП «Нефтекомплекс» по даним бухгалтерського обліку у вищевказаних суб'єктів господарювання станом на 01.04.06 була наступна заборгованість: дебіторська заборгованість по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» по ПП «Агроінвест»(код за ЄДРПОУ 3219214!) у сумі 487 879,22 грн., термін виникнення заборгованості 02.02.2004р.; кредиторська заборгованість по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» по ПП «Агроінвест» у  сумі  З196173,27грн.,  термін  виникнення заборгованості 02.02.2004р.; ТОВ «Багатогалузева фірма «Тен» у сумі 1327833,91 грн., термін виникнення заборгованості 21.12.2004р.; кредиторська заборгованість по рахунку 37 «Рахунки з різними дебіторами» по ПП «Агропромбуд» у сумі 407432,00грн., термін виникнення заборгованості 31.12.2003р. Підприємство «Родник 2000» у сумі 209764,30грн., термін виконання заборгованості 31.12.2003р.

Згідно акту звірки від 01.04.2004р. б/н між ПП «Нафтакомплекс» та ПП «Агроінвест» було проведено звірку заборгованості та зроблено взаємозалік дебіторської заборгованості по рахунку 36 у сумі 487879,22грн. та кредиторської заборгованості по рахунку 63 у сумі 3196173,27грн. у результаті чого кредиторська заборгованість по рахунку 63 становить 2708294,05грн.

За даними головної книги за період з 01.01.2007р. по 31.03.2007р. є початковий остаток по кредиту рахунка 51 у сумі 6652217,66грн. У своєму поясненні директор Кунцов В.Є. вказує на те, що у зв'язку з актами прийому-передачі векселів від 26.12.2006р, зроблені проводки по рахункам 631 та 3772:Д-т рах. 51 К-т рах. 631 - 5168821,30грн., Д-т рах. 51 К-т рах. 3772- 14833396,30грн. Але дані бухгалтерські проводки не відображені в головній книзі за 2006 рік та не надані по даним операціям до перевірки.

До перевірки не було надано документи, які підтверджують придбання векселів та сплату державного мита згідно вимогам ст.2 Указу Президента України від 02.11.93 №504/93 «Про сплату державного мита за вексельні бланки», яким передбачено, що вексельні бланки купуються підприємствами в комерційних банках України. Під час придбання вексельних бланків покупці в обов'язковому порядку, крім вартості бланку, сплачують державне мито за кожен бланк у розмірі 10 відсотків від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, якщо інше не передбачено законодавством України. Державне мито зараховується в доход Державного бюджету України.

Згідно первинним документам наданим до перевірки за період з 01.04.06 по 31.03.07 по рахунку 31 «Поточні рахунки в національній валюті» і рахунку 30 «Каса в національній валюті» не встановлено придбання векселів та сплату державного мита. Також, по рахунку 209 «Інші матеріали»  та  рахунку  класу  0  «Позабалансові рахунки»  за період з  01.04.06  по 31.03.07  не встановлено оприбутковування та списання вексельних бланків. Перевіркою не підтверджено придбання та оприбутковування векселів.

На підставі актів-прийому векселів від 26.12.2006 р., які були представлені до перевірки ПП «Нафокомплекс» передав ПП «Агроінвест» простий вексель № 0331066 серії АА на суму 2708294,05 грн., ПП «Агропромбуд» простий вексель № 0331065 серії АА 407432,0 грн., ТОВ Багатогалузева фірма «ТЕН» простий вексель № 0331064 серії АА, Підприємство «Родник 2000» простий вексель № 0331067 серії АА на суму 209764,30 грн.

Факт видачі векселів підприємство повинно фіксувати у реєстрі, який до перевірки не був наданий. Форма і порядок ведення реєстру затверджені Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.07.2003р. № 296 «Про затвердження Порядку ведення реєстру виданих векселів», реєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.08.2003р. за  №708/8029.

Ведення реєстру виданих векселів здійснюється відповідно до статті 10 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001р. №2374-III, яким передбачено, що векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів у порядку, затвердженому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та підпунктом 63 пунктом 4 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 14.02.1997р. №142/97, з метою здійснення обліку виданих векселедавцем простих векселів.

Договори щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів, які надані до заперечень ПП «Нафтакомплекс» від 06 серпня 2007 року до Акту №619/23-0/32297317 від 30.07.2007р. не є підтвердженням придбання, оприбутковування, списання вексельних бланків та факту видачі векселів згідно діючого законодавства щодо до обігу векселів в Україні.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» передбачено, що цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Векселі (копії) яки були надано до перевірки складені російською мовою, що суперечить вимогам статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001р. №2374-111, якою передбачено, що вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також заходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасата або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. Таким чином за винятком найменування трасата вексель складається державною мовою.

Статтею 196 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

Перевіркою не підтверджено факту надання векселів кредиторам по рахунку 51 „Довгострокові векселі видані".

Таким чином встановлена кредиторська заборгованість по рахункам 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» залишається.

Пунктом 1.25 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» передбачено, що безнадійна заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Кредиторська заборгованість  по рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» по ПП «Агропромбуд» у сумі 407432,00грн.,термін виникнення заборгованості  31.12.2003р. актом попередньо перевірки №44/23-02/32297314 від 16.08.2006р. узгоджена; Підприємство «Родник 2000» у сумі 209764,30грн., термін виникнення заборгованості 31.12.2003р., актом попередньої перевірки  №44/23-02/32297314 від 16.08.2006р. узгоджена.

Згідно з пп. 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»  безповоротна фінансова допомога - це сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості.

Безповоротна фінансова допомога, відповідно до пп. 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», відображається у складі валових доходів (з урахуванням суми вхідного ПДВ) і відображається в рядку 01.6 декларації з податку на прибуток. У результаті раніше відображені валові витрати не сторнуються, а валові доходи збільшуються на суму безповоротної фінансової допомоги (з урахуванням ПДВ).

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон про ПДВ) покупець за правилом першої події при отриманні податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, відобразив податковий кредит. Після закінчення строку позовної давності заборгованість  набуває  статусу  безнадійної заборгованості.  З 31 березня  2005  року  при визнанні заборгованості безнадійною, коригувати раніше отриманий податковий  кредит з ПДВ  не потрібно. До 31  березня коригування мало провадитися на підставі п. 4.5 Закону про ПДВ. Якщо отримані   та   не   оплачені   покупцем   товари   використано   ним   у   господарській   діяльності   та   в оподатковуваних ПДВ операціях, то і зменшувати податковий кредит при визнанні боргу безнадійним підстав немає (пп. 7.4.4 Закону про ПДВ).

Після закінчення строку позовної давності покупець приймає рішення про списання заборгованості зі строком позовної давності, що минув.

Кредиторська заборгованість по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» по ПП «Агроінвест» у сумі 2708294,05грн. (3196173,27грн. – 487879,22грн.), ТОВ «Багатагалузева фірма «Тен» у сумі 1327833,91грн. включається до складу валових доходів  на підставі  пп.  4.1.6 п. 4.1.  ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку  підприємств» від 22.05.1997р №283/97-ВР.

Крім того, слід зазначити, що на підставі рішення Печерського районного суду м.  Києва  від 15.03.06  №2-727/26  визнано  недійсним,  запис  про  проведення  державної  реєстрації Товариства  з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "ТЕН". В подальшому, на підставі ухвали господарського суду АРК від 25.12.06 №2-20/3932-2006 про визнання банкрутом припинено юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатогалузева фірма "ТЕН" та ліквідовано з виключенням з єдиного реєстру ПП "Агроінвест" (ЄДРПОУ 32192141. Сакський район, с. Ярке, вул. Боярка,2).

Таким чином, на дату передачі векселя 26.12.2006 р. юридичної особи ТОВ "Багатогалузева фірма "ТЕН" не існувало.

Крім того, слід зазначити, що для усунення суперечок та розбіжностей у справі була призначена судово-економічна експертиза, однак повідомленням від 04.07.2008 р. № 185  експертна установа ТОВ «Кримське експертне бюро» повернула справу у зв'язку з неможливістю представлення висновку з підстав непредставлення позивачем ПП «Нафтокомплекс» витребуваних документів.

Акт перевірки №619/23-02/32297314 від 30.07.2007р. є службовим документом, який підтверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

Не приймаються до уваги заперечення позивача проти фактів, встановлених в акті перевірки, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та фактами, зафіксованими в акті.

Що стосується вимог позивача про визнання пункту 1 акту перевірки №619/23-02/32297314 від 30.07.2007р. нечинним, суд в задоволенні цих вимог також відмовляє з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі    - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 КАСУ Компетенція адміністративних судів поширюється на:      спори фізичних чи  юридичних  осіб  із  суб'єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;  спори з приводу прийняття громадян на публічну службу,  її проходження, звільнення з публічної служби;  спори   між   суб'єктами  владних  повноважень  з  приводу реалізації їхньої компетенції у сфері  управління,  у  тому  числі делегованих  повноважень,  а також спори,  які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;  спори  за  зверненням  суб'єкта  владних   повноважень   у випадках, встановлених законом;  спори  щодо правовідносин,  пов'язаних з виборчим процессом чи процесом референдуму.

Відповідно до роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів” №02-5/35 від 26.01.2000 р. акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Відповідно до п. 6.2 вказаних Роз'яснень не підлягають розгляду господарськими судами, зокрема, заяви про визнання недійсними актів ревізій,  документальних  перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі  чи  за  результатами  перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Відповідно до п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних,  виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 (далі – Порядок) плановою виїзною перевіркою вважається   перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності,  достовірності, повноти нарахування  та  сплати  ним  податків  та  зборів   (обов'язкових платежів),   яка  передбачена  у  плані  роботи  органу  державної податкової  служби  і  проводиться  за  місцезнаходженням   такого суб'єкта  господарювання  чи  за місцем розташування об'єкта права власності,  стосовно  якого  проводиться   така   планова   виїзна перевірка.

Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що за  результатами  проведення  невиїзних  документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а  в  разі відсутності    порушень    податкового, валютного та  іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який  стверджує  факт проведення невиїзної документальної  або  виїзної  планової  чи  позапланової перевірки фінансово-господарської     діяльності суб'єкта господарювання  і  є  носієм  доказової  інформації  про  виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, акт перевірки є лише службовим документом, на підставі якого орган Державної податкової інспекції приймає відповідні обов'язкові вимоги, а тому він не має  обов'язкового характеру для суб'єктів господарювання та не породжує для платників податків жодних правових наслідків.

З викладених обставин, суд вважає, що позов не обґрунтований, всі доводи спростовуються доказами, представленими в матеріали справи, а тому у позові слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені з нею документально підтверджені судові витрати.  

Відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України, вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 13 листопада 2008 р., постанова складена та підписана суддею 21 листопада 2008 р.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158 – 161, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.