Рішення

від 01.10.2008 по справі 25/442-31/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/442-31/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  25/442-31/258

01.10.08

За позовом          Закритого акціонерного товариства “Компанія “Райз”, м. Київ

До                    Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

Про                   внесення змін до угоди

Суддя   Н.І.Качан

Представники:

Від позивача                    Кулинич В.П. –пред. по довір., Адамович Є.В. –пред. по довір.

Від відповідача          Конта М.П. –пред. по довір.

Обставини справи :

Позивач звернувся до суду з позовом про внесення змін до угоди. Заявлені позовні вимоги Позивач мотивував тим, що ним було придбано у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-британське підприємство «Райз-інвест»об‘єкт незавершеного будівництва, який останнім було свого часу придбано у                 «ТОВ Спільне українське –британське підприємство «Райз-інвест». Товариство з обмеженою відповідальністю  Спільне українське –британське підприємство «Райз-інвест»придбало об'єкт  у Відповідача на підставі укладеного договору купівлі-продажу об‘єкту незавершеного будівництва. Зазначеним договором було встановлено строк завершення будівництва об‘єкту до 31.12.2005 р.

У 2007 році Київською міською радою було прийнято рішення про продовження строку завершення будівництва об‘єкту незавершеного будівництва до  2011 р. У зв‘язку з цим, Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією щодо внесення відповідних змін до угоди про продовження строків завершення будівництва об‘єкту.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №25/442 від 15.11.2007 р. (суддя Морозов С. М.) у позові було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 р. рішення Господарського суду міста Києва у справі №25/442 від 15.11.2007 р. було скасовано, позовні вимоги Позивача задоволено повністю, змінено розділ 1 та розділ 2 угоди про продовження строків завершення будівництва по договору купівлі-продажу та викладено зазначені розділи у новій редакції.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2008 р. рішення по  справі №25/442 від 15.11.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 р. у цій  справі було скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2008р. справі №25/442 присвоєно новий №31/258 та призначено її розгляд на 20.06.2008р.

18.06.2008р. матеріали справи було направлено до Вищого господарського суду України, у зв'язку з касаційним оскарженням.

Ухвалою Верховного Суду України від 03.07.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови від 12.05.2008р. Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2008р. розгляд справи призначено на 11.09.2008р.

          В судовому засіданні 11.09.2008р. було оголошено перерву до 01.10.2008р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та у відповідності до         ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позовну заяву та свої письмові пояснення від 10.09.2008 р., у яких зазначив про безпідставність та необґрунтованість позову, що полягало у наступному.

Нормами Цивільного кодексу України не передбачено можливості односторонньої зміни умов зобов‘язання або односторонньої відмови від зобов‘язання. Зміна або розірвання договору можливо лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено самим договором або законом.

Згідно з ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та у інших випадках, встановлених договором або законом.

З боку Відповідача зазначає  було виконано всі умови договору купівлі-продажу об‘єкту незавершеного будівництва та угоди про продовження строків завершення будівництва по договору купівлі-продажу, істотних порушень договору з боку Відповідача не було.З урахуванням цих  обставин , Відповідач просив суд у позові відмовити.  

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

          Розглянувши подані документи і матеріали, , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

          08 серпня 1997 року між Відповідачем та Спільним українсько-британським підприємством «Райз-Інвест»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –«Покупець») було укладено Договір № 499 купівлі-продажу об‘єкта незавершеного будівництва (надалі –«Договір»), відповідно до якого Покупець набув право власності на об‘єкт незавершеного будівництва –господарсько - допоміжного корпусу з блоком соціально-культурного призначення, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева, 1 (надалі –«Об‘єкт»).

Відповідно до п. 5.4. Договору Покупець прийняв на себе зобов‘язання протягом 3 років закінчити будівництво основного корпусу, а будівництво допоміжних споруд закінчити протягом 5 років.

Відповідно до п.4 Указу Президента України «Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва»від 14 жовтня 1993 року № 456/93 приватизація цих об'єктів здійснюється шляхом їх продажу за наявності двох і більше покупців –на аукціоні, за конкурсом у порядку, передбаченому щодо обкатів малої приватизації.

Відповідно до абзацу 2 п.3 ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі –продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих  зобов'язань.

Рішенням Київської міської ради «Про продовження терміну закінчення будівництва об‘єктів незавершеного будівництва»від 26.09.2002 р. № 38/198 було продовжено термін будівництва об'єкта до 31.12.2005 р.

24 червня 2003 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Угоду про продовження строків завершення будівництва у відповідності до договору купівлі-продажу № 499 від 08 серпня 1997 р. (надалі –«Угода»).

Відповідно до п. 2.1. Угоди Позивач та Відповідач визначили термін закінчення будівництва Об‘єкту до 31.12.2005 р.

12 липня 2007 р. рішенням Київської міської ради «Про надання згоди закритому акціонерному товариству компанії «Райз»на продовження строку завершення будівництва об‘єктів незавершеного будівництва»№1157/1818  Позивачу було надано згоду на продовження строку завершення будівництва об‘єктів незавершеного будівництва згідно з додатком, а саме: строк завершення будівництва Об‘єкту було продовжено до 08.08.2011р.

08.08.2007р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача Пропозицію №1764-52  про внесення змін до Договору (копія є у матеріалах справи), якою Позивач просив Відповідача внести відповідні зміни до Угоди, зокрема, доповнити Угоду новим п. 1.6. та викласти п.п. 2.1. та 2.3. у новій редакції, якою передбачити закінчення будівництва Об‘єкту до 08.08.2011р. Копії зазначених матеріалів звірялись з оригіналами представленими у судовому засіданні, а тому, перелічені докази визнані судом, як належні.

15.08.2007р. Відповідачем було направлено Позивачу лист №30-11/6400 (копія є у матеріалах справи), яким Відповідач відмовив Позивачу у внесенні змін до Угоди, посилаючись на те, що рішення органу місцевого самоврядування є лише одним з документів, на підставі яких державний орган приватизації приймає рішення про внесення змін до договору купівлі-продажу об‘єкту незавершеного будівництва, а пропозиція Позивача, що надійшла після виявлення факту невиконання умов такого договору, не підлягає розгляду.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.  

Порядок внесення змін та доповнень до договорів регулюється Цивільним кодексом України.

Згідно з ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до абзацу 3 п. 70 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації», у разі неможливості завершення будівництва в установлені терміни за наявності відповідних обґрунтувань терміни завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

Аналогічна норма передбачена і ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об‘єктів незавершеного будівництва».  

З огляду на це, нормами чинного законодавства України передбачено можливість внесення змін до договору на вимогу однієї з сторін такого договору за рішенням суду, а саме: у разі неможливості завершення будівництва об‘єкту незавершеного будівництва в установлені терміни.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону про самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про визначення доцільності та умов приватизації об‘єктів права комунальної власності.

Частиною 6 ст. 60 Закону про самоврядування доцільність, порядок та умови відчуження об‘єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Відповідно до п. 22 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації», державні органи приватизації здійснюють приватизацію об'єктів, які є в комунальній власності, якщо органами місцевого самоврядування були делеговані державним органам приватизації відповідні повноваження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості приватизації об‘єктів незавершеного будівництва»відчуження об‘єктів незавершеного будівництва, що є в комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону і здійснюється органами місцевого самоврядування. Державні органи приватизації здійснюють відчуження об'єктів незавершеного будівництва, що є в комунальній власності, якщо органами місцевого самоврядування були делеговані державним органам приватизації відповідні повноваження.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 та пунктом 2 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. №412, регіональне відділення у межах повноважень, визначених Фондом, і повноважень, делегованих Верховною Радою Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською Радою народних депутатів, здійснює державну політику у сфері приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності, у власності Республіки Крим, комунальній власності області, мм. Києва і Севастополя (далі - державна власність) і є орендодавцем цілісних майнових комплексів державної власності та у межах своє компетенції забезпечує виконання законів.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України повноваження щодо відчуження об‘єктів незавершеного будівництва, що знаходяться у комунальній власності, належать органам місцевого самоврядування, а державним органам приватизації належать лише ті повноваження щодо відчуження таких об‘єктів, які делеговані їм відповідними органами місцевого самоврядування.

Отже, виходячи зі змісту норм абзацу 3 п. 70 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації», державним органам приватизації надано повноваження приймати рішення, в тому числі щодо зміни термінів будівництва об‘єкту незавершеного будівництва, лише щодо об‘єктів, які на момент їх відчуження перебували у державній власності. Щодо об‘єктів, які на момент їх відчуження перебували у комунальній власності, то приймати рішення щодо зміни термінів будівництва таких об‘єктів уповноважені виключно органи місцевого самоврядування, а державні органи приватизації повноважні приймати такі рішення лише у випадках делегування їм відповідних повноважень органами місцевого самоврядування.

У нашому випадку, оскільки Об‘єкт знаходиться у місті Києві та перебував до приватизації у комунальній власності міста, то органом місцевого самоврядування, уповноваженим приймати рішення щодо зміни терміну будівництва такого Об‘єкту або делегування відповідних повноважень державному органу приватизації є Київська міська рада.

У матеріалах справи знаходиться рішення Київської міської ради «Про надання згоди закритому акціонерному товариству компанії «Райз»на продовження строку завершення будівництва об‘єктів незавершеного будівництва»від 12.07.2007 р. №1157/1818, яким було надано згоду на продовження терміну будівництва Об‘єкту до 08.08.2011р. та зобов‘язано Відповідача укласти з Позивачем відповідні додаткові угоди про продовження строку будівництва Об‘єкту. Будь-яких інших рішень Київської міської ради, якими б Відповідачу делегувалися будь-які повноваження щодо прийняття рішення про укладення з Позивачем угод з продовження термінів будівництва Об‘єкту до суду сторонами у справі не надавалося, і у матеріалах справи такі рішення відсутні.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Київська міська рада не уповноважувала Відповідача на прийняття будь-яких рішень стосовно зміни термінів завершення будівництва Об‘єкту, а самостійно, в межах наданих їй законом повноважень, прийняла правомірне рішення про продовження терміну будівництва Об‘єкту та зобов‘язала Відповідача укласти з Позивачем відповідні додаткові угоди.

З огляду на ці обставини, посилання Відповідача на підпункти 2.2. та 4.3. Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998р. № 2041, не приймається судом до уваги, оскільки вказаними нормами регулюються правовідносини щодо процедури прийняття рішення про внесення змін до договорів купівлі-продажу, однак, органом уповноваженим приймати таке рішення в спірних правовідносинах є  Київська міська рада, якою і було прийнято відповідне рішення. Таким чином, посилання Відповідача на норми Положення є безпідставними та не приймаються до уваги судом.

Крім того, суд також наголошує на тому, що згідно з п. 2.3. Положення норми п. 2.2. зазначеного Положення стосовно того, що пропозиція, яка надійшла після виявлення факту невиконання умов договору купівлі-продажу, не розглядається, не стосується випадків, коли додаткова угода до договору укладається на виконання відповідного рішення суду.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем у справі не надано до суду будь-яких доказів того, що рішення Київської міської ради про продовження строку завершення будівництва Об‘єкту втратило чинність або було скасовано чи визнано недійсним в установленому законом порядку.

Судом також враховано ту обставину, що заявлені Позивачем позовні вимоги стосуються внесення змін до Угоди про продовження строків завершення будівництва у відповідності до договору купівлі-продажу № 499 від 08 серпня 1997 р., а не до Договору купівлі-продажу об‘єкту незавершеного будівництва.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що наявні у справі докази свідчать про обґрунтованість та законність позовних вимог Позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

При задоволенні  позову  згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 16, 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.п. 22, 70 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, ст.ст. 1, 19 Закону України «Про особливості приватизації об‘єктів незавершеного будівництва», ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Змінити розділ 1 та розділ 2 Угоди про продовження строків завершення будівництва у відповідності до Договору купівлі-продажу № 499 від 08 серпня 1997 р., укладеної між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Закритим акціонерним товариством компанія «Райз»24 червня 2003 року, шляхом доповнення її пунктом 1.6. наступного змісту:

«1.6. Орган місцевого самоврядування (Київрада) рішенням 4 сесії 5 скликання від 12.07.2007 р. №1157/1818 продовжив строк завершення будівництва об‘єкту і встановив новий строк його завершення –08.08.2011 р.»;

викласти п. 2.1. у наступній редакції: «2.1. Закінчити будівництво об‘єкта незавершеного будівництва –господарсько-допоміжний корпус з блоком соціально-культурного призначення, загальною площею 6278,2 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 1,82 га за адресою: м. Київ,                 вул. В.Кільцева, 1 до 08 серпня 2011 р.»;

та викласти п. 2.3. у наступній редакції: «2.3. Будівельні роботи виконувати згідно з графіком виконання будівельно-монтажних робіт. Затверджений графік надати регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву».

3.          Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по             м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 50-г; ідентифікаційний код 19030825) на користь Закритого акціонерного товариства компанії «Райз (03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152; ідентифікаційний код 19030825) 85 (вісімдесят п‘ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                Н.І.Качан

Дата підписання рішення 06 жовтня 2008 року.