Рішення

від 12.06.2012 по справі 5015/1823/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.12 Справа№ 5015/1823/12

За позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр охоронних технологій", м.Львів

про стягнення 12679грн. 00коп.

Суддя : Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники :

від позивача : ОСОБА_2.

від відповідача : не з'явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору : Позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр охоронних технологій" про стягнення 12400грн. 00коп. основного боргу та 279грн. 00коп. пені.

Ухвалою суду від 08.05.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.05.2012р. В зв"язку з неявкою представників сторін в судове засідання 22.05.2012р., розгляд справи відкладено на 12.06.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2012р. позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 12.06.2012р. не забезпечив, в направленій суду заяві б/н та дати (зареєстрована канцелярією суду 17.05.2012р. за № 10760/12) визнав позовні вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

03.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр охоронних технологій" (орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна №Л-01, відповідно до п.1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування не житлове приміщення загальною площею 36,2 кв. м. на 3 поверсі, зображене на поверховому плані під №31, яке знаходиться у володінні орендодавця та розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Факт передачі орендованого майна підтверджуєть долученим до матеріалів справи актом приймання-здачі приміщення від 03.01.2012р.

п.3.1 договору оренди нерухомого майна №Л-01 передбачено, що розмір орендної плати за користування об"єктом оренди визначається у протоколі погодження договірної ціни, який є додатком №3 до договору. У вартість оренди входить плата за користування спільними приміщеннями та комунальні послуги.

Відповідно до п.3.2 договору орендна плата перераховується орендарем не пізніше 5-го числа поточного місяця. Орендар зобов"язувався вносити своєчасно та в повному обсязі орендну плату в термін, передбачений п.3.2. даного договору, і в повному обсязі.

Як вбачається із протоколу погодження договірної ціни оренди приміщення від 03.01.2012р. сторони погодили договірну ціну оренди приміщення в сумі 3100грн. 00коп.

Однак, відповідач своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № Л-01 від 03.01.2012р. належним чином не виконано, заборгованість по сплаті орендної плати за період з січня 2012р. по квітень 2012 р. включно становить 12400грн. 00коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України - за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 6 ст. 238 ГК України).

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.8.2 договору за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення сплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 279грн. 00коп. пені. Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи визнання позову відповідачем, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 599, 638, 762 ЦК України, ст.ст.174, 193, 229, 230, 232, 238 ГК України, ст.ст.33,43,49,75,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр охоронних технологій", м.Львів, вул.Газова, 36/2, кв.31 (ідентифікаційний код31527016) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 12400грн. 00коп. основного боргу, 279грн. 00коп. пені та 1609грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 14.06.2012р.