Рішення

від 11.06.2012 по справі 5017/914/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2012 р.Справа № 5017/914/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС";

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.П.-ТРАНС"

про стягнення 11093,52грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: -не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_2 по довіреності ;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю " ТРАНС-СЕРВІС " звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.П.-ТРАНС" про стягнення заборгованості в сумі 11093,52грн., з яких 9600грн. основного боргу, індекс інфляції в сумі 969,60грн. та 523,92грн. 3% річних.

Відповідач, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Крім того, в судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги повідомивши суд про те, що ним було додатково погашено 3000грн. але належних доказів суду надано не було.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2012р. строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС" (далі Позивач-Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «В.І.П. - Транс»(далі Відповідач - Замовник) було укладено заявку-договір на транспортне обслуговування №16 від 10 березня 2010 року.

Відповідно до заявки-договору на транспортне обслуговування №16 від 10 березня 2010 року Позивачем, для перевезення вантажу (керамічна черепиця для плоскої покрівлі) за маршрутом м. Grossengottern (Німеччина) - м. Харків (Україна), було надано автопоїзд \/ОL\/О ВІ 7047 ВА / ВІ 8196 ХТ.

Також, Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС" (далі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «В.І.П. - Транс»(далі Відповідач) було укладено договір перевезення №10/03/10 від 10 березня 2010 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору перевізник зобов'язується здійснювати перевезення довіреного йому вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, відповідно до умов Заявок Замовника, а Замовник зобов'язується сплатити погоджену Сторонами провізну плату.

Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунки за цим договором проводяться між сторонами Відповідно до виставленого Перевізником рахунку на умовах відстрочки платежу -20 банківських днів після отримання Замовником всіх належним чином оформлених оригіналів документів: Заявки, оформленої з боку Перевізника; Акту виконаних робіт; Податкової накладної (за необхідністю); Рахунку та транспортної накладної з відміткою Вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинних нормативних актів та цього Договору (підпис, дата, відбиток печатки). Розрахунок здійснюється у безготівковій формі шляхом банківського переказування коштів у національній валюті України з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Перевізника.

Відповідно до розділу 2, розділу 3 Договору від пункту 3.1 до пункту 3.8 Позивачем в повному обсязі виконано умови договору, що підтверджено рахунком - фактурою № СФ-0000136 від 18 березня 2010 року на суму 19750,00 грн., ЦМР 0054728, податковою накладною №147 від 23.03.2010 року, актом виконаних робіт №ОУ-0000136 від 23.03.2010 року

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевезення до ТОВ «Транс-Сервіс», як до перевізника не було ніяких претензій з боку ТОВ «В.І.П. - Трано». Вантаж доставлено до м. Харкова (Україна) вчасно (23 березня 2010 року) та в повному обсязі, про що свідчить відмітка (печатка й підпис) Вантажоодержувача про отримання вантажу в графі 24 ЦМР.

Згідно заявки-договору на транспортне обслуговування №16 від 10 березня 2010 року вартість перевезення становить 19750.00 грн.

Відповідач свої зобов'язання по договору поставки № 10/03/10 від 10.03.10р виконав частково на суму 10150грн., чим порушив умови договору.

Отже, сума боргу за договором перевезення №10/03/10 від 10.03.10р. складає 9600 грн..

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одерження вантажу (одержувачеві), а відправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору перевезення з боку відповідача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №10/03/10 від 10.03.10р. у розмірі 96000грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції.

Згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 523,92грн. та індекс інфляції складає 969,60грн.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних в сумі 523,92грн. та індексу інфляції в сумі 969,60грн. вважає його обґрунтований та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 11093,52грн., з яких 9600грн. основного боргу, індекс інфляції в сумі 969,60грн. та 523,92грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В.І.П.-ТРАНС" код 35818325 ( 65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, 32) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " ТРАНС-СЕРВІС " код 30080834 (03680, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Лохвицька, 9) 9600грн. - основного боргу, індекс інфляції в сумі 969,60грн., 523,92грн. - 3% річних та судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2012р.

Суддя Літвінов С.В.