Рішення

від 12.06.2012 по справі 5019/600/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2012 р. Справа № 5019/600/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В.

при секретарі судового засідання Бердій Я.М.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Панорама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" про стягнення 166 569 грн. 87 коп.

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача : ОСОБА_1 дов.б/н від 11.04.2012р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Панорама" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" 162 000грн. 00 коп. основного боргу, 4 100 грн.07 коп. 3% річних, 469 грн.80 коп. сума інфляції, 8000 грн. 00 коп. витрат за послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду Рівненської області 12 квітня 2012 року порушено провадження у справі 5019/600/12 та призначено розгляд справи на 10 травня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Панорама" ( надалі -позивач), що діяло у якості Покупця, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перун" ( надалі -відповідач), що діяло у якості Продавця, було укладено договір купівлі-продажу № 11/03 ( надалі -Договір) який діє відповідно до п.7.1 даного договору до 31 грудня 2011 року, але у будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар( цукор-пісок білий у мішкотарі), а Покупець зобов'язувався прийняти товар та здійснити його оплату за власні кошти на умовах даного Договору.

Продаж товару здійснювався відповідно до п 3.1. даного договору на умовах EXW франко-склад, що передбачало надання Продавцем Покупцю відповідної партії товару на своєму складі за умови самостійного завантаження та транспортування Покупцем.

Пунктами 5.1 та 5.2 Договору передбачено здійснення оплати на протязі 1-го банківського дня з моменту отримання рахунку-фактури. Датою оплати за товар вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2011 року, 14 березня 2011 року та 19 квітня 2011 року, відповідно до досягнутих домовленостей, позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в загальному розмірі 774 000 грн. 00 коп., а відповідачем було відвантажено цукор у таких обсягах:- 14 березня 2011 -на 176 000 грн. 00 коп.; - 17 березня 2011 -на 162 000 грн. 00 коп.;- 19 квітня 2011 -на 162 000 грн. 00 коп. ( загальна сума 500 000 грн. 00 коп.).

Також, відповідачем 30 березня 2011 року, 08 квітня 2011 року у зв'язку з неможливістю виконання взятих на себе договірних зобов'язань, було повернуто позивачу грошові кошти у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.00коп.

05.04.2011р. та 06.05.2011р. на адресу відповідача було направлено лист-вимогу №3 та № 7.

Матеріалами справи підтверджується, що 01 червня 2011 року Сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків, яким було підтверджено борг з боку Відповідача у сумі 174 000 грн. 00 коп.

Як наслідок, 17.06.11р. ( 2 000,00 грн.), 12.08.11р. (2 000,00 грн.), 15.09.11 р. ( 4000,00 грн.) та 25.11.11р. (4 000,00 грн.) відповідчем було перераховано у якості існуючої заборгованості 12 000,00 грн., що зумовило зниження розміру боргу Відповідача до 162 000 грн. 00 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до п.2. ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільким, договором чітко не передбачено момент передання товару, то днем з якого нараховуються проценти виступає день пред'явлення останнього листа-вимоги, тобто 06 травня 2011 року.

Крім того, статтею 536 ЦК України передбачено, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.8.1 договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 8.3 передбачено, що постачальник несе повну відповідальність за збитки, заподіяні покупцю включаючи штрафні санкції, сплачені покупцем третім особа, у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням продавцем договірних умов, а також за заподіяні ТМЦ, що поставлені продавцем (за умови дотримання покупцем та/або споживачем умов зберігання ТМЦ), пошкодження здоров'я та майна споживачів ТМЦ і третіх осіб, і погоджується повністю відшкодувати покупцю збитки у зв'язку з відповідними позовами й претензіями споживачів і третіх осіб.

Враховуючи те, що сума боргу за договором №11/03 від 01.03.2011р., яка складає 162 000грн.. підтверджена належними доказми, наявними у матеріалах справи, дана сума відповідачем не визнана і останій на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 469,80грн. та трьох відсотків річних у розмірі 4100,87грн.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги Позивача в частині стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного сума боргу відповідача становить 162 000грн., а тому сума інфляції у розмірі 469,80грн. та три проценти річних в сумі 4100,07грн. нараховані правильно.

Проте, вимоги щодо відшкодування коштів за послуги адвоката, судом не приймаються до уваги і не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно статті 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється, тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", котра визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, пов'язаних з розглядом справи, лише адвокатам, а не будь-яким представникам чи адвокатським об'єднанням.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Панорама та Адвокатським обєднанням "Апріорі" в особі керівника ОСОБА_2, 01 березня 2012 року було укладено Угоду про надання правової допомоги ТОВ «Панорама», однак під час розгляду даної справи в суді, представляв інтереси інша особа -ОСОБА_1 за довіреністю, виданою йому ТОВ «Панорама»15.12.2011р.

Отже, докази участі в інтересах ТОВ «Панорама»в судовому процесі адвоката ОСОБА_2 відсутні, що виключає й відшкодування витрат в сумі 8000 грн., сплачених за послуги адвоката, який не брав участь в розгляді справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 162 000грн. 00 коп. основного боргу, 4 100 грн.07 коп. 3% річних, 469 грн.80 коп. сума інфляції, обґрунтовані , а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" (35600, Рівненська обл. м.Дубно, вул.Заводська, б.19, кв.14, код ЄДРПОУ 21090355, р/р 260000190437 в АБ "Укргазбанк" м.Київ, МФО 320478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Панорама" (01054, м.Київ, вул.Воровського, 38/11 Код ЄДРПОУ 23158732, р/р 260023033401 в АТ "Банк Богуслав", МФО 380322) 162 000грн. 00 коп. основного боргу, 4 100 грн.07 коп. - 3% річних, 469 грн.80 коп. - сума інфляції, 3 331 грн. 40 коп. судового збору.

3. У позові в частині стягнення 8000 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.06.2012р.

Суддя Заголдна Я.В.