Рішення

від 07.06.2012 по справі 5023/2169/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. Справа № 5023/2169/12

вх. № 2169/12

Суддя господарського суду Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 01-62юр/7567 від 07.10.11р. відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 29.05.12р.

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Зміївський районний відділ Управління МВСУ в Х/о, м. Зміїв

про стягнення 15 936,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15 936,14 грн., з якої борг за електричну енергію в сумі 15 426,84 грн., пеня в сумі 392,81 грн., 3% річних в сумі 77,52 грн., збитки від інфляції в сумі 39,00 грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

В судовому засіданні 29.05.12р. було оголошено перерву до 07.05.12р. з метою надання позивачем доказів часткової оплати відповідачем заборгованості. Після перерви судове засідання продовжено.

Позивач в судовому засіданні 07.05.12р. надав до суду заяву, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію в сумі 13 543,17 грн., пеню в сумі 392,81 грн., 3% річних в сумі 77,52 грн., збитки від інфляції в сумі 39,00грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору, в іншій частині провадження у справі припинити у зв'язку з частковим погашенням заборгованості за спожиту електроенергію.

Дана заява приймається судом як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог в сумі основного боргу не заперечує, просить суд зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на те, що його установа є неприбутковою, утримується за рахунок коштів державного бюджету, всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21.05.04р. між АК "Харківобленерго" (позивач у справі) та Зміївським районним відділенням Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області було укладено договір № 10139 про постачання електричної енергії (далі за текстом - договір), пролонгований відповідно до п.9.11 на 2012 рік, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами з цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п.5 додатку № 2 до договору остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється позивачем на основі даних про фактичне споживання електричної енергії. Цей рахунок має бути оплаченим протягом п'яти операційних днів з дня його отримання відповідачем.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та здійснив у період з січня по квітень 2012р. відпуск електричної енергії відповідачу.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриману електроенергію вчасно не розрахувався, у зв'язку з чим у нього перед позивачем станом на 01.05.12р. утворилась заборгованість за отриману електричну енергію в сумі 15 426,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 23.05.12р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 6 400,00 грн., що підтверджується платіжним порученням № U964692.

Відповідно до п.4.7 договору, всі кошти, пов'язані з оплатою згідно графіку реструктуризації заборгованості, при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, зараховуються в погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Оскільки відповідач в платіжному дорученні зазначив призначення платежу "оплата електроенергії за травень 2012р.", та у зв'язку з тим, що сума платежу для цього періоду є перевищеною, позивач залишок коштів зарахував в погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення. Таким чином, цей залишок коштів погасив існуючу заборгованість за нарахування з електричної енергії за січень 2012р. в сумі 1 600,06 грн. та частково за лютий 2012р. в сумі 283,58 грн.

Враховуючи те, що відповідач частково погасив заборгованість в сумі 1 883,64грн., яка утворилась у нього перед позивачем за період з січня по квітень 2012р., суд дійшов до висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Таким чином, у зв'язку з частковою оплатою заборгованості, у відповідача перед позивачем станом на 29.05.12р. за період лютий-квітень 2012р. залишилась несплаченою сума в розмірі 13 543,17 грн.

Факт наявності заборгованості на вказану суму підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи та визнається відповідачем.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованою, доведеною документально, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Позивач, відповідно до п.6 Порядку розрахунків (Додаток № 2 від 01.07.2011р. до договору) за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу за весь час прострочення, з урахуванням шестимісячного терміну за період листопад-грудень 2011 року та лютий-квітень 2012 року у розмірі 392,81 грн. та просить суд стягнути її на користь АК "Харківобленерго".

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Однак, враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується з Державного бюджету України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, та у відповідності до ст.233 ГК України, п.3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені на 90%. За таких обставин, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 39,28 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві за період листопад-грудень 2011р. та лютий-квітень 2012р. три відсотки річних в сумі 77,52 грн. та збитки від інфляції за період грудень 2011р. січень 2012 р. та березень-квітень 2012 р. в сумі 39,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, який відповідає вимогам Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, судові витрати в сумі 1419,26 грн. покладаються на відповідача.

Також, вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та п. 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" де зазначено, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі тягне за собою повернення сплачених сум судового збору.

Враховуючи викладене, сплачена сума судового збору у розмірі 190,24 грн., підлягає поверненню з державного бюджету України на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 231, 232 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Зміївського районного відділення Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області, код ЄДРПОУ 08675967 ( 63404, Харківська область, м.Зміїв, вул.Донецька, 26, р/р 35215001000697, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", код ЄДРПОУ 00131954 (61037, м. Харків, вул.Плеханівська,149):

- на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823 - 13 543,17 грн. заборгованості за спожиту електроенергію;

- п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931 - 39,28 грн. пені, 77,52 грн. 3% річних, 39,00 грн. збитки від інфляції, 1419,26 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1883,64 грн. провадження у справі припинити.

В іншій частині позову - відмовити.

Cплачену суму судового збору у розмірі 190,24 грн., повернути з державного бюджету України на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", код ЄДРПОУ 00131954 (61037, м. Харків, вул.Плеханівська,149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931).

Повне рішення складено 11.06.12р.

Суддя Лавренюк Т.А.