Постанова

від 07.06.2012 по справі 5016/310/2012(7/12)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. Справа № 5016/310/2012(7/12) Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Ліпчанської Н.В.

Суддів: Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф..

При секретарі судового засідання Подуст Л.В.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 09/60, дата видачі : 03.11.11р.

від відповідача -ОСОБА_2, довіреність б/н, дата видачі : 14.02.12р.

- ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги № 1/07-10/11р.

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ - СІ - ЕЛ Україна"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 22 березня 2012 року

у справі №5016/310/2012(7/12)

за позовом Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ - СІ - ЕЛ Україна"

про стягнення 20 672,82 грн.

Встановив:

20 лютого 2012 року Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" (Далі - Порт) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ - СІ - ЕЛ Україна" (Далі - Товариство) про стягнення пені в сумі 20672,82 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Порт посилається на порушення Товариством укладеного між ними умов договору №БС-12-І від 04.08.2009р., а саме згідно пункту 5.3. Договору, у разі несвоєчасної оплати робіт (п.3.2.4. Договору) Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня від несплаченої суми за кожний день прострочення до повної сплати заборгованості. Пеня стягується в претензійно-позовному порядку.

Товариство частково погоджується з позовними вимогами, зазначаючи при цьому, що до вимог про стягнення пені відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України застосовується позовна давність в один рік, сплив якої за умови наявності заяви сторони про застосування позовної давності, згідно ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22 березня 2012 року (Суддя Семенчук Н.О.) в позові відмовлено.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд зазначив, що враховуючи те, що мирова угода від 27.05.2011року, яка затверджена Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09 червня 2011 року у справі №5016/1266/2011(1/85) є чинною, вимоги Порту про стягнення з Товариства пені в розмірі 20672,82 грн., які ґрунтуються на несвоєчасній оплаті послуг за умовами Договору №БС-12-1 від 04.08.2009 року, є необґрунтованими та безпідставними.

Не погоджуючись із даним рішенням, Порт звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Порт вважає, що умови мирової угоди затвердженої у справі №5016/1266/2011 не позбавляють права позивача у встановленому законом порядку пред'явленням вимоги про стягнення пені за договором.

Товариство в своїй апеляційній скарзі вважає, що місцевим господарським судом було досліджено всі матеріали справи, докази та аргументи сторін, але винесено рішення, яке не відповідає обставинам справи. Товариство просить скасувати рішення, прийняти нове із застосуванням строку позовної давності до позовних вимог по семи рахунках та стягнути пеню в розмірі 82,75 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2009 між позивачем та відповідачем був укладений договір № БС - 12 -1 (а.с.15-16)

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язується за письмовими заявками Відповідача, при можливості, надавати за плату транспортні послуги по забезпеченню навантажувально-розвантажувальних робіт (НРР) відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов цього Договору(п.1.2 Договору).

Підпунктом 3.2.1. п. 3.2 розділу 3 Договору передбачено, що вартість послуг, що надаються Позивачем згідно умов цього Договору оплачуються Відповідачем згідно рахунку Позивача оформленого на підставі підписаного сторонами «Акту прийому-здачі наданих послуг».

Згідно п.п. 3.2.4. п. 3.2. Договору, відповідач оплачує на розрахунковій рахунок позивача вартість наданих послуг, що зафіксовані в „Акті прийому - здачі наданих послуг", підписаного обома Сторонами, згідно виставленого позивачем рахунку до 14-го числа наступного місяця (за звітним). Рахунок виставляється за діючими тарифами на дату надання послуг позивачем.

Пунктом 5.3 Договору визначено, у разі несвоєчасної оплати робіт (п.3.2.4. Договору) відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня від несплаченої суми за кожний день прострочення до повної сплати заборгованості. Пеня стягується в претензійно-позовному порядку.

Позивач вказує на те, що на виконання п. 3.2.2. Договору між позивачем та відповідачем були підписані Акти прийому - здачі наданих послуг та відповідно до Договору за надані послуги були виставлені рахунки, які були відповідачем оплачені з простроченням терміну визначеним Договором, а саме сплачені тільки 01.07.2011 року та на підставі п.5.3 Договору нараховує пеню за несвоєчасну оплату послуг відповідачем по кожному рахунку:

1. По рахунку № 19561322 від 31.03.2010 на суму 10 296,24 грн. нарахована пеня за період з 15.04.2010 по 01.07.2011 року в розмірі 2056,70грн.

2. По рахунку № 26601322 від 30.04.2010 на суму 16 040,38 грн. нарахована пеня за період з 15.05.2010 по 01.07.2011 року в розмірі 2 933,85 грн.

3. По рахунку № 31781322 від 31.05.2010 на суму 37 692,94 грн. нарахована пеня за період з 15.06.2010 по 01.07.2011 року в розмірі 6248,77 грн.

4. По рахунку № 38721322 від 30.06.2010 на суму 31 467,66 грн. нарахована пеня за період з 15.07.2010 по 01.07.2011 року в розмірі 4737,39 грн.

5. По рахунку № 45851322 від 31.07.2010 на суму 2 458,56 грн. нарахована пеня за період з 15.08.2010 по 01.07.2011 року в розмірі 335,14 грн.

6. По рахунку № 51521322 від 31.08.2010 на суму 8 065,16 грн. нарахована пеня за період з 15.09.2010 по 01.07.2011 року в розмірі 993,23 грн.

7. По рахунку № 55851322 від 30.09.2010 на суму 29 734,22 грн. нарахована пеня за період з 15.10.2010 по 01.07.2011 року в розмірі 3 282,98 грн.

8. По рахунку № 17521322 від 31.03.2011 на суму 2 558,88 грн. нарахована пеня за період з 15.04.2011 по 01.07.2011 року в розмірі 84,76 грн.

Згідно розрахунку позовних вимог загальний розмір нарахованої пені складає : 2 056,70 + 2 933,85 + 6 248,77 + 4 737,39 + 335,14 + 993,23 + 3 282,98 + 84,76 = 20672,82грн.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вищезазначеного Договору, за фактично надані послуги позивачем були виставлені рахунки на загальну суму 138314,04грн.

Товариством вказані рахунки оплачені не були, а тому Порт звернувся до господарського суду із позовною заявою щодо стягнення вказаної суми з відповідача у судовому порядку.

Як встановлено судом першої інстанції 09.06.2011р. Ухвалою господарського суду Миколаївської області у справі № 5016/1266/2011(1/85) була затверджена мирова угода між сторонами, згідно п. 2 якої відповідач визнає свій основний борг перед позивачем в розмірі 2518122,53 грн. та зобов'язується його сплатити протягом 15-ти календарних днів з моменту затвердження даної мирової угоди(а.с.58-65).

Згідно ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняються за домовленістю сторін.

Одним з різновидів домовленості сторін, як підставою припинення зобов'язання є новація зобов'язання - заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (ч. 2 ст. 604 ЦК України).

З припиненням первісного зобов'язання, новація припиняє додаткові зобов'язання щодо нього (ч. 4 ст. 604 ЦК України).

Тобто, згідно вказаних норм закону, внаслідок заміни первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новації), первісне зобов'язання (в тому числі -і додаткові зобов'язання) припиняється та виникає нове зобов'язання, яке повинно містити нові умови про інший предмет, або інший спосіб його виконання.

Згідно ч.2 ст. 78 ГПК України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 78 ГПК України, про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Зазначена норма кореспондується з приписами п.7 частини першої статті 80 цього Кодексу, згідно з якими господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Отже, з моменту затвердження 09 червня 2011 року мирової угоди від 27.05.2011 року господарським судом у справі № 5016/1266/2011(1/85) припиняється первісне зобов'язання боржника, заборгованість погашається згідно з умовами мирової угоди у розмірі та порядку, який визначений цією угодою.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, які виникають на підставі ст. 11 цього Кодексу. зокрема з договорів та інших правочинів, та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності та волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Скаржниками ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх доводів та вимог.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що при винесенні рішення від 22.03.2012р. по справі №5016/310/2012(7/12), місцевим господарським судом повністю досліджено та обґрунтовано надано правову оцінку встановленим в справі фактам. Рішення господарського суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ - СІ - ЕЛ Україна" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 22 березня 2012р. у справі №5016/310/2012(7/12) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя Е.І. Андрєєва

Суддя П.Ф. Мацюра