Рішення

від 18.09.2008 по справі 3/189-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/189-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2008                                                                                                    Справа № 3/189-08

По позову Фермерського господарства „Лещенко”, 39410, с. Сонячне, Машівський район, Полтавська область, вул. Садова, 3

До  Виробничого підприємства „Надежда”, 39400, смт. Машівка Полтавської області, вул. Леніна, 130

Про  1. Визнання дійсним договору купівлі-продажу нежилої будівлі залізобетонного Ангару, розташованого по вул. Щорса, 2А, що в с. Сонячне Машівського району Полтавської області, укладеного 18.01.2008 року між сторонами.

         2. Визнання права власності  на нежилу будівлю залізобетонного Ангару, розташованого по вул. Щорса, 2А, що в с. Сонячне Машівського району Полтавської області,  

Суддя     БУНЯКІНА Ганна Іванівна.

Представники:

від позивача –Лещенко О.В., Сенкевич В.І. (див. протокол)

від відповідача –Рашевська Т.В. (див. протокол)

Рішення прийняте після перерви, об'явленої в судовому засіданні 11.09.2008р. в порядку ст. 77 ГПК України для надання додаткових документальних доказів.

Суть спору: Розглядається позовна заява Фермерського господарства „Лещенко”, с. Сонячне, Машівського району Полтавської області про:

(1)  визнання дійсним договору купівлі-продажу нежилої будівлі залізобетонного Ангару, розташованого по вул. Щорса, 2А, що в с. Сонячне Машівського району Полтавської області, укладеного 18.01.2008 року між сторонами;

(2)  визнання за фермерським господарством «Лещенко»( код ЄДРПОУ 34878399) право власності  на нежитлову будівлю залізобетонного Ангару, розташованого по вул. Щорса, 2А, що в с. Сонячне Машівського району Полтавської області ( в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 10.09.2008р., вх.. №16049 від 16.09.2008р.).  

Відповідач позовні вимоги визнав, про що засвідчує відзив на позов від 26.08.2008р. №1560, вх.. №15452 від 04.09.2008р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

Статтею 658 Цивільного кодексу України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Як було встановлено рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 02.08.2005р. Виробниче підприємство «Надежда»на прилюдних торгах 13.07.2004 року придбало у власника –СТОВ «Фенікс»м. Полтава будівельні матеріали при розбиранні ангару, що розташований за адресою: вул. Щорса, 2а, с. Сонячне Машівського району Полтавської області, а саме: фундамент –збірний, залізобетонний; стіни –з збірних залізобетонних блоків; перекриття –збірні залізобетонні панелі по залізобетонним блокам; покрівля –суміщена, рулонна; підлоги бетонні; прорізи віконні і дверні –металеві та дерев'яні; опорядження –просте. При цьому при продажі через біржу за умовами договору купівлі-продажу №50 проводилась оцінка  саме будівельних матеріалів ангару, так як на споруду не було технічної документації. З огляду на це, районний суд розцінив належного набувача права власності на зазначений об'єкт –ангар за вказаною адресою та виніс рішення про усунення перешкод в користуванні цим майном - виробниче підприємство «Надежда».

Враховуючи приписи ст. 35 ГПК України, за якою рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, вище відмічені факти, встановлені Машівським районним судом, мають преюдиціальне значення в цій справі.    

18 січня 2008 року між сторонами: ВП «Надежда»(власник –продавець) та ФГ «Лещенко» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна: нежитлової будівлі (ангар), яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Машівський район, с. Сонячне, вул. Щорса, 2-а, розташована на земельній ділянці, норма землекористування якої не встановлена та яка складається в цілому з агару залізобетонного загальною площею 574, 7 кв.  м.

За умовами зазначеного договору вартість об'єкту, що продається складає 100 000,00 грн. (п. 2 договору); розрахунки проводяться в два етапи: (1) до 01.02.2008р. –50 000, 00 грн., (2) до 01.10.2008р. –50 000, 00 грн. (п. 3 договору).

Покупцем спірного об'єкту нерухомості –ФГ «Лещенко»платіжним дорученням №1 від 30.01.2008р. на рахунок продавця –ВП «Надежда»було сплачено 28 000, 00 грн. та відповідно до квитанції №6889794 ВАТ «Експортно-імпортний банк»від 01.02.2008р. 22 000, 00 грн.

Дотримуючись умов договору від 18.01.2008р. сторони підписали акт прийому передачі ТМЦ №01-02-1 від 1 лютого 2008р., за яким продавець-ВП «Надежда» передає, а покупець-ФГ «Лещенко»приймає ангар (Полтавська обл. Машівський район, с. Сонячне, вул.. Щорса, 2-а, розташований на земельній ділянці, норма землекористування якої не встановлена, який складається в цілому з: ангару залізобетонного, загальною площею 574, 7 кв.  м).

Після придбання спірного об'єкту у ВП «Надежда»позивач  за договором з КП БТІ «Інвентаризатор»від 22.04.2008р. виготовив технічний паспорт на спірну нежитлову будівлю, який в копії залучений до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором  виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором  або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого  посвідчення  або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Враховуючи вище приведені приписи ст. 334 ЦК України, та ту обставину, що форма договору купівлі продажу нерухомого майна за ст. 657 цього ж кодексу вимагає  письмової викладки та нотаріально посвідчення, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог, а саме щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу нежилої будівлі залізобетонного Ангару, розташованого по вул. Щорса, 2А, що в с. Сонячне Машівського району Полтавської області, укладеного 18.01.2008 року між Виробничим підприємством «Надежда»смт. Машівка та фермерським господарством «Лещенко»с. Сонячне Машівського району.

В іншій частині вимог позив задоволенню не підлягає, оскільки на законодавчому рівні, а саме - за ст. 334 Цивільного кодексу, визначено, що право власності на спірний об'єкт позивач –ФГ «Лешенко»набуде  з набранням цим рішенням законної сили. Порядок набрання рішенням господарського суду законної сили  викладений в ст.85 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, суд –

                                    В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежилої будівлі залізобетонного Ангару, розташованого по вул. Щорса, 2А, що в с. Сонячне Машівського району Полтавської області, укладеного 18.01.2008 року між Виробничим підприємством «Надежда»смт. Машівка та фермерським господарством «Лещенко»с. Сонячне Машівського району.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію цього рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

СУДДЯ                                                БУНЯКІНА Г.І.

Примітка: Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після

закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише   вступну   та резолютивну  частини  рішення,  воно  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

                  У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного

подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили

після розгляду справи апеляційною інстанцією.