Постанова

від 13.11.2008 по справі 41/67-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

41/67-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 листопада 2008 р.                                                                                    № 41/67-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Києві

за участю представників позивача: Штеннікової К.Б. та Бондаренко О.В.

касаційну скаргуДочірнього підприємства "Гарантія-Маркет"

на постановувід 23.04.2008

Дніпропетровського апеляційногогосподарського суду

у справі№ 41/67-08

господарського судуДніпропетровської області

за позовомДочірнього підприємства "Гарантія-Маркет"

доКомунального житлово-експлуатаційного підприємства № 49

простягнення 17800,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року дочірнє підприємство "Гарантія-Маркет" звернулося з позовом до комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 49 про стягнення з відповідача 17800,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 у справі № 41/67-08 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2008, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення скасовано частково. Позов задоволено частково. Стягнено з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 49 на користь ДП "Гарантія-Маркет" 1303,20 грн.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 23.04.2008 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій же частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 105 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу позивача –без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників позивача, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до договору суборенди частини нежитлових приміщень № 202/01/07 від 01.01.2007, що знаходиться в житловому будинку за адресою: місто Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", будинок № 90, позивачем виконувались оздоблювальні роботи з метою пристосування орендованого приміщення під розміщення в ньому супермаркету.

На підвідомчій відповідачу території з боку вищезазначеного житлового будинку, в якому знаходиться орендоване позивачем приміщення, 19.03.2007 стався прорив труби опалювальної системи, що призвів до затоплення підвального приміщення, орендованого позивачем та затримки відкриття супермаркету.

Стосовно виниклої аварії між представниками сторін був складений акт, який був підписаний представниками відповідача та житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує даний будинок.

Апеляційним судом також було встановлено, що на час виникнення аварії у відповідача були відсутні кошти для її ліквідації, та з метою уникнення більш тяжких наслідків, що могли б спричинити руйнування саме житлового будинку, позивач, на підставі додаткової угоди № 1 від 29.03.2007, до вже діючого на той час договору підряду, здійснив ліквідацію наслідків аварійної ситуації та ремонт труби опалювальної системи на загальну суму в розмірі 17800,00 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені ним у зв'язку з ремонтом труби опалювальної системи та ліквідацією наслідків прориву труби опалювальної системи.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1303,20 грн., апеляційний суд виходив з того, що вартість виконаних робіт і використаних матеріалів позивачем у зв'язку з ремонтом труби опалювальної системи складає вищезазначену суму і саме в цій частині відповідачем визнано позовні вимоги.

З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, апеляційний суд стягуючи з відповідача вартість ремонту труби у розмірі 1303,20 грн., виходив з того, що саме на таку суму відповідачем були понесені витрати, про що свідчить локальний кошторис, складений відповідачем.

В той же час з наявних матеріалів справи вбачається, що, за наданими позивачем доказами, ремонт труби опалювальної системи коштує 4680,00 грн., і що саме такі витрати фактично поніс позивач.

Наведеним обставинам суд апеляційної інстанції всупереч вимог ст.ст. 47, 43 ГПК України не дав ніякої оцінки і не зазначив чому він вважає можливим покласти в основу свого рішення надані відповідачем розрахунки вартості ремонту, які були ним же і зроблені.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, до предмету заявлених позовних вимог позивач відніс і ті свої вимоги, згідно яких просив на відшкодування завданих йому збитків стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 13120,00 грн., оскільки саме такі витрати він поніс у зв'язку з ліквідацією наслідків залиття, що полягало у необхідності видалення вологи з приміщення, перешпаклювання та нової окраски стін, демонтажу просочених вологою стельових плит та укладці нових плит.

Наведеній обставині суди не приділили належної уваги, не уточнили у позивача правових підстав відносно зазначеної частини його вимог, та не з'ясували наявну сукупність тих обставин з якими закон пов'язує можливість покладення на особу обов'язку по відшкодуванню збитків у позадоговірних зобов'язаннях.

Крім того, як вбачається з оскаржуваної постанови, скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та приймаючи в цій же частині нове рішення, апеляційний суд, всупереч вимогам ст.ст. 82, 84, 103 ГПК України, в резолютивній частині своєї постанови не постановив ніякого рішення щодо решти вимог.

Оскільки в ході розгляду справи судом першої інстанції, який відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, також була допущена неповнота у з'ясуванні зазначених вище питань, скасуванню підлягає і постановлене ним рішення з передачею справи на новий розгляд.

В ході такого суду належить врахувати вищенаведені недоліки, уточнити у позивача правові підстави заявлених ним вимог, з'ясувати дійсність тих обставин, на які посилається кожна з сторін у своїх поясненнях по справі, на підставі зібраних по справі доказів встановити її фактичні обставини та, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно із вимогами процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2008 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 у справі № 41/67-08 скасувати.

Справу передати до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд в іншому складі суддів.

Головуючий                                                                                       Остапенко М.І.

Суддя                                                                                                   Харченко В.М.

Суддя                                                                                                   Борденюк Є.М.