Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а/0570/5856/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а/0570/5856/2012    Україна  ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И      05 червня 2012 р.                                                             Справа № 2а/0570/5856/2012 Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17 час прийняття постанови:  14:00  Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді    Аканова О.О. при секретарі          Скокіні О.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька до Орендного підприємства «КВАНТ» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за Списком № 1 за період січень - травень 2012 року у сумі 20843,96 грн., -   В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до Орендного підприємства «КВАНТ» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за Списком № 1 за період січень - травень 2012 року у сумі 20843,96 грн. За період січень - травень 2012 року відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до п. п. “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788 від 06.12.99 (далі – Закон №1788) по працівниках підприємства в сумі 20843,96 грн., яка підтверджується відповідними розрахунками. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Сторони у судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, позивач надав заяву про розгляд справи без їх участі. Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Орендне підприємство “КВАНТ” зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 04726372) та перебуває на обліку позивача як платник страхових внесків та відповідно до пунктів 2.1.1 та 6.1 наведеної вище Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Як встановлено судом, у Орендного підприємства “КВАНТ” працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1. Пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1 покриваються підприємствами та організаціями. Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат  на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 – ІV виплати пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату і доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно. Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб. Так зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.      Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058 – ІV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покривається до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року – за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ. Як встановлено судом, спір у справі стосується заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених хоча і працівникам, які були зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, але відповідно до пункту “а” частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ, тому суд приходить до висновку про обов'язок відповідача щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам. Аналогічна правова позиція міститься в постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 10 жовтня 2011 року у справі № 21-62а11 (доповідач Гусак М.Б.).    Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень № 1058-IV в частині пенсій, призначених  відповідно до п. “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період січень - травень 2012 року сума витрат складає 20843,96 грн. Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки на час розгляду справи фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в установленому законом порядку не відшкодовані, тому вони підлягають стягненню з відповідача. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 112, 136, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, - П О С Т А Н О В И В : Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька до Орендного підприємства «КВАНТ» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за Списком № 1 за період січень - травень 2012 року у сумі 20843,96 грн. - задовольнити.   Стягнути з Орендного підприємства “КВАНТ” (ідентифікаційний код - 04726372, юридична адреса : 83001, м. Донецьк, пр. Гурова, 2/204) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період січень - травень 2012 року у сумі 20843,96 грн. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 05.06.2012 року.   Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження    Суддя                                                                                      Аканов О.О.