Рішення

від 02.12.2008 по справі 9049-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9049-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2008Справа №2-15/9049-2008

За позовом Приватного підприємства «Фортуна», (96500 АР Крим, м. Саки, вул.. Будьонова, 6, кв. 2; ідентифікаційний код 32721291)

До відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Пономарьової Олени В'ячеславівни, (95014 АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Туристів, 34; ідентифікаційний номер 2819203489)

Про стягнення 3282,06  грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –  Дерюгіна О.А., довіреність № 112/4 від 01.09.2008 р., Міхаєва К.А., директор

Від відповідача – не з'явився

         Обставини справи: Приватне підприємство «Фортуна» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом  до  Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Пономарьової Олени В'ячеславівни про стягнення 2805,40 грн. – основного боргу з урахуванням індексу інфляції за період з травня 2008 р. по липень 2008 р., 22,84 грн. – процентів за користування чужими грошовими коштами, 182,82 грн. – пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по своєчасній  та в повному обсязі оплаті отриманого товару, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахуванню штрафних санкцій.

У судовому засідання позивачем була надано заява про зміну позивних вимог, відповідно до якої позивач просить суд прийняти відмову від стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 22,84 грн. та пені у розмірі 182,82 грн. та просить суд стягнути з відповідача 2797,00 грн. суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Вказана заяв прийнята судом до розгляду.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином  - рекомендованою кореспонденцією. Письмовий відзив на позов не надав.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжувався відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фортуна» здійснило поставку товарів на адресу Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Пономарьової Олени В'ячеславівни відповідно до розрахункових накладних № Фор-000409 від 16.05.2008 р., № Фор-000427 від 21.05.2008 р., № Фор-000430 від 22.05.2008 р., № Фор-000438 від 26.05.2008 р. на загальну суму 2761,24грн. (а.с.13-16).

Зазначений товар був отриманий відповідачем особисто, що підтверджується довіреностями на отримання товаро – матеріальних цінностей серії НБЄ № 279234 від 16.05.2008 р.,  серії НБЄ № 579235 від 26.05.2008 р. (а.с. 21-22).

Також позивачем були виставлені рахунки по оплаті за отриманий товар № Фор-000409 від 16.05.2008 р., № Фор-000427 від 21.05.2008 р., № Фор-000430 від 22.05.2008 р., № Фор-000438 від 26.05.2008 р. на суму 2761,24 грн. з вказівкою у зазначених рахунках про оплату отриманого товару у день виставлення рахунків (а.с.13-16).

Проте відповідач обов'язки щодо оплати отриманого товару не виконав, що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення зазначеної суми заборгованості у примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до частини 2 вказаної статті, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства  зобов'язання по оплаті за отриманий товар не виконав належним чином, у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 2761,24 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За приписами  статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Доказів, що підтверджують інше, ніж встановлено судом, відповідачем не представлено, через що позовні вимоги Приватного підприємства «Фортуна» про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Пономарьової Олени В'ячеславівни 2761,24 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача індекс інфляції, пеню та проценти за користування чужими грошовими коштами.

Проте, у судовому засідання позивачем була надана заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої відповідно до якої позивач просить суд прийняти відмову від стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 22,84 грн. та пені у розмірі 182,82 грн. та просить суд стягнути з відповідача 2797,00 грн. суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 22,84 грн. та пені у розмірі 182,82 грн. не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване  саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1  статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 22,84 грн. та пені у розмірі 182,82 грн. підлягає припиненню у зв'язку  відмовою позивача від стягнення цих сум та прийняттям відповідної відмови судом.

Згідно заяви про зміну позивних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у період з червня 2008 р. по вересень 2008 р. у розмірі 35,76 грн.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Пономарьової Олени В'ячеславівни інфляційних втрат за період з  червня 2008 р. по вересень 2008 р. у розмірі 35,76 грн. підлягають задоволенню та стягненню як таки, що є обґрунтованими, та такими, що підтверджується матеріалами справи.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог  відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.).

Позивачем первісно була заявлена позовна вимога зокрема про стягнення 3282,06 грн.

З квитанції  № 77 від 01.09.2008 р. та квитанції № 79 від 01.09.2008 р., доданих до позовної заяви, держмито сплачено у розмірі 51,00 грн. та 102,00 грн. відповідно, тоді як потрібно лише 102,00 грн.

Отже, держане мито у розмірі 51,00 грн., зайве сплачене Приватним підприємством «Фортуна» за подання позовної заяви підлягає поверненню на підставі статті  47 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 22, 33, 34, 49, пунктом 4 частиною 1 статті 80, статями 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Пономарьової Олени В'ячеславівни, (95014 АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Туристів, 34; ідентифікаційний номер 2819203489) на користь Приватного підприємства «Фортуна», (96500 АР Крим, м. Саки, вул.. Будьонова, 6, кв. 2; ідентифікаційний код 32721291,р/р 26002054902088 в Кримському РУ «Приватбанку» м. Сімферополь, МФО 384436)  2761,24 грн. основного боргу, 35,76 грн. індексу інфляції, 86,93 грн. державного мита та 100,56 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 22,84 грн. та пені у розмірі 182,82 грн. провадження у справі припинити.

4.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405)  на користь Приватного підприємства «Фортуна», (96500 АР Крим, м. Саки, вул.. Будьонова, 6, кв. 2; ідентифікаційний код 32721291)  51,00 грн. зайве сплаченого державного мита квитанцією № 77 від 01.09.2008 р.

     Наказ видати після набрання судовим рішенням  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.