Постанова

від 05.06.2012 по справі 0870/4011/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року 11:30 Справа № 0870/4011/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представників позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 21 квітня 2008 року), ОСОБА_2 (довіреність від 22 травня 2012 року), ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_1 від 13 червня 2000 року), представників відповідача - ОСОБА_4 (довіреність від 19 березня 2012 року) та ОСОБА_5 (довіреність від 28 березня 2012 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-споживче товариство «Надія, ЛТД» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

04 травня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-споживче товариство «Надія, ЛТД» (далі іменується - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0011121501.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та завищення від'ємного значення з податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року на суму 214232 грн. 00 коп.

Ухвалою судді від 07.05.3012 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

05.06.2012 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання також прибув представник відповідача, надав письмові заперечення на адміністративний позов та просить суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

На підставі ст. 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 05.06.2012.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-споживче товариство «Надія, ЛТД» пройшов процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 від 14.06.1999, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

За приписами ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-споживче товариство «Надія, ЛТД» зареєстроване за юридичною адресою: 69069, Запорізька область, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, будинок №11; ідентифікаційний код 13621815, та знаходиться на обліку в органах державної податкової служби.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-споживче товариство «Надія, ЛТД» за другий квартал 2011 року, про що складений акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 09.11.2011 №4840 (далі іменується - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та завищення від'ємного значення з податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року на суму 214232 грн. 00 коп. Платник податку на прибуток Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-споживче товариство «Надія, ЛТД», на думку відповідача, безпідставно завищив суму від'ємного значення з податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року на суму 214232 грн. 00 коп. (а.с.8-9).

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «П» від 24.11.2011 №0011121501, яким зменшено суму від'ємного значення по податку на прибуток приватних підприємств на суму в розмірі 214232 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем на суму в розмірі 214232 грн. 00 коп., за штрафними санкціями на суму в розмірі 00 грн. 00 коп. (а.с.10).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0011121501 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Однак, рішенням за результатами розгляду скарги від 13.04.2012 №6551/61102415 Державна Податкова служба України залишила податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0011121501 та рішення Державної податкової служби у Запорізькій області від 02.02.2012 №533/10/25-020 без змін, а скаргу платника податків - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеними контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням та висновками суб'єкта владних повноважень, викладеними в Акті перевірки, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0011121501.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в Акті перевірки від 09.11.2011 №4840, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням позивачем у податковій звітності за 2 квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього періоду 2010 року, що, на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Суд з такими висновками відповідача по справі не погоджується та вважає їх помилковими.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств». Згідно з п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише 1 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 по 31.03.2011 правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону, та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Аналіз норм законодавства свідчить про те, що Податковий кодекс України не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за перший квартал року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, включеного до складу валових витрат в І кварталі 2011 року, у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010 року. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ кварталу 2011 року та враховується ним в результатах наступних податкових періодів у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-споживче товариство «Надія, ЛТД» до податкового органу декларацією з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, складеною за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143, позивачем до складу валових витрат включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 214232 грн. 00 коп. (рядок 04.09). З урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі - 247232 грн. 00 коп. (рядок 08) (а.с.139).

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень представника відповідача у судовому засіданні правомірність та правильність формування рядка 04.9 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року та рядка 08 (від'ємне значення об'єкта оподаткування) декларації з податку на прибуток позивача за І квартал 2011 року не заперечували.

Крім цього зазначили, що перевірок щодо цього питання податковим органом не провадилось та при подачі декларації до податкового органу останнім не заперечувалось від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 214232 грн. 00 коп. (рядок 04.09). Факт правомірності формування позивачем витрат в І кварталі 2011 року та від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал відповідачем не заперечується.

З наведеного випливає, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування з податку на прибуток за І квартал 2011 року з урахуванням значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, поданої позивачем у справі 20.09.2011 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби за формою, затвердженою наказом ДПА України від 28.02.2011 №114, позивачем у ній до складу витрат ( рядок 04) у розмірі 281358 грн. 00 коп. віднесено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 247232 грн. 00 коп. (рядок 06.6) (а.с. 146).

Доказів на підтвердження того, що сума від'ємного значення оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року сформовано позивачем з порушенням пункту 3 статті 150 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідачем суду не надано, а за таких обставин факти порушень, що описані в акті перевірки, є недоведеними.

Відповідач не довів правомірності та законності винесення податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0011121501, яким позивачу відповідно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 214232 грн. 00 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем вірно відповідно до вимог Податкового кодексу України визначено розмір від'ємного значення з податку на прибуток в звітній декларації за ІІ квартал 2011 року та вірно розраховано податок на прибуток.

Порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в наступних податкових періодах з 01.04.2011 встановлений ст. 150 Податкового кодексу України, де зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з цим, п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010р.

З цього приводу суд зазначає, що подібне тлумачення приписів Податкового кодексу України є хибним. Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у першому кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. В даному випадку позивачем безпідставно та необґрунтовано, а тому неправомірно, встановлені правила поведінки платника податків, які є значно ширші за змістом, ніж ті, що прямо визначені в правових нормах, які врегульовують спірні правовідносини.

Системно проаналізувавши положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що наявність у кодексі пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень зумовлена виключно тією обставиною, що у І кварталі 2011 податок на прибуток, у тому числі і за показником від'ємного значення, обчислювався за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підстав для інших висновків суд не знаходить, оскільки І квартал 2011 у контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх звітних податкових періодів з огляду та сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, оцінивши докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини, встановлені в Акті перевірки, та не спростовані докази позивача.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 24 листопада 2011 року №0011121501.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-споживче товариство «Надія, ЛТД» суму сплаченого судового збору в розмірі 2142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 32 (тридцять дві) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська