Постанова

від 07.05.2012 по справі 2а-5831/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-5831/11/1070    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 07 травня 2012 року                                                                           2а-5831/11/1070 Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом            Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області   до                    Товариство з обмеженою відповідальністю «Атон» про             стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області (далі –позивач) з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Атон»(далі –відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 4 483,38 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг у сумі  4 483,38 грн. Вказаний борг утворився у зв'язку з неподанням відповідачем позивачу податкової звітності з податку на додану вартість. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, у разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скорочено провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову. Відповідач, повідомлений про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі. Ухвала суду направлялась відповідачеві за адресою вказаною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Храпачанська, 70. Однак, конверт яким відповідачу направлялась ухвала про відкриття скороченого провадження повернувся до суду з довідкою пошти ф. 20 –«за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач вважається повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі належним чином. Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атон», зареєстроване виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області як юридична особа 19.03.2003 та перебуває на обліку як платник податків з 27.03.2003 за  № 56. 1 липня 2011 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Білоцерківської ОДПІ Київської області складно акт № 316/15-3/32394032 щодо своєчасності подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за червень-грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року. За результатами перевірки встановлено порушення відповідачем вимог п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України. Крім того, Білоцерківською ОДПІ Київської області проведено камеральну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за березень-травень 2011  року, за результатами якої  складено Акт перевірки від 01.07.2011 № 315/15-3/32394032. Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог пункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме –неподання податкової декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди. На підставі даних Актів перевірки, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 01.07.2011 № 227/15-3 на суму 3 060, 00 грн., та від 01.07.2011 № 228/15-3 на суму 1 530, 00 грн.. Акти перевірок та податкові повідомлення-рішення були надіслані 05.07.2011  відповідачу за юридичною адресою рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Вказані повідомлення –рішення у звязку з неможливістю вручення відповідачеві були розміщені на дошці оголошень з 07.09.2011. У зв'язку з несплатою відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до податкових повідомлень-рішень від 01.07.2011 № 227/15-3 та від 01.07.2011 № 228/15-3, позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 23.09.2011 № 292 на суму 4 483, 38 грн. Вказана податкова вимога була надіслана позивачем на адресу відповідача, однак від відповідача повернувся конверт з довідкою пошти ф. 20 – «за закінченням терміну зберігання». Оскільки, заборгованість відповідача у розмірі 4 483, 38 грн., відповідачем  не була погашена у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.     Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами  суд виходить з наступного. Спеціальним законом з питань оподаткування, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, що виникли до 01.01.2011, є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ). Згідно з підпунктом 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності). Як вбачається з пункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту. В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до підпункту 5.2.2. пункту 5.2 статті 5  Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі. Згідно підпункту 5.2.5. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000                            № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. З 01.01.2011 до спірних правовідносин застосовуються норми Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація  подається  за  звітний  період  в установлені   цим  Кодексом  строки  органу  державної  податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний  за  кожний  встановлений цим  Кодексом  звітний  період  подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку,  платником якого він  є,  відповідно  до цього  Кодексу  незалежно  від  того,  чи  провадив  такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України Податкові декларації,  крім випадків, передбачених цим Кодексом,  подаються  за  базовий звітний (податковий) період,  що дорівнює календарному місяцю (у  тому  числі  в  разі  сплати місячних  авансових  внесків)  - протягом 20 календарних днів,  що настають  за  останнім  календарним  днем  звітного  (податкового) місяця. Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова  декларація  подається  за  базовий  звітний (податковий) період,  що дорівнює  календарному  місяцю,  протягом 20 календарних  днів,  що  настають  за  останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно з пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити  суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем  відповідного граничного строку,  передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у  разі  коли  сума  грошового  зобов'язання   платника податків,   передбаченого  податковим  або  іншим  законодавством, контроль за дотриманням якого  покладено  на  контролюючі  органи, розраховується  контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів,  передбаченого для  громадян), або  у  разі  коли  за  результатами  перевірки контролюючий орган встановлює  факт  невідповідності  суми  бюджетного  відшкодування сумі,  заявленій  у  податковій  декларації,  або  зменшує  розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на  прибуток  або  від'ємного  значення  суми  податку  на  додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове       повідомлення-рішення       надсилається (вручається)  за  кожним окремим податком,  збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною   (фінансовою)   санкцією   за   порушення   норм  іншого законодавства,  контроль за дотриманням якого покладено  на  такий контролюючий орган,  та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове  повідомлення-рішення  вважається  надісланим (врученим) юридичній особі,  якщо його  передано  посадовій  особі такої   юридичної  особи  під  розписку  або  надіслано  листом  з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення     вважається      надісланим (врученим)  фізичній  особі,  якщо  його вручено їй особисто чи її законному  представникові  або  надіслано  на  адресу  за   місцем проживання  або  останнього  відомого її місцезнаходження фізичної особи з  повідомленням  про  вручення.  У  такому  самому  порядку надсилаються  податкові  вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення   або   податкові  вимоги,  або  рішення  про результати розгляду скарги через відсутність за  місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу,  або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження  фактичного  місця  розташування  (місцезнаходження) платника    податків    або    з    інших    причин,     податкове повідомлення-рішення  або   податкова   вимога,  або  рішення  про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику  податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки,  орган державної  податкової  служби  надсилає  (вручає)  йому  податкову вимогу   в  порядку, визначеному  для  надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у  разі  коли  у  платника  податків,  якому  надіслано (вручено)  податкову вимогу,  сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся  сума  податкового  боргу  такого  платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання або несвоєчасне подання  платником  податків або  іншими  особами,  зобов'язаними  нараховувати  та  сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень,  за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії,  вчинені платником податків,  до якого  протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень  за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    п о с т а н о в и в: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Атон» (ідентифікаційний номер -32394032) до Державного бюджету України податковий борг у сумі 4 483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 38 коп. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Терлецька О.О.