Рішення

від 14.06.2012 по справі 3/10/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 червня 2012 р. Справа 3/10/2012/5003

за позовом : Заступника прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813 (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

до :Приватного підприємства "Авеста", код ЄДРПОУ 20112066 (вул. Фрунзе,12, м. Вінниця, 21009)

про стягнення 4243,67 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники:

прокурор: Стецюк Н.Д. - посвідчення № 12-2012 від 12.01.2012 року;

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 52 від 17.05.12, ;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Заступником прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради подано позов про стягнення з приватного підприємства "Авеста" заборгованості з орендної плати в сумі 4243,67 грн.

16.05.2012 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 3/10/2012/5003 та призначено її до розгляду на 31.05.2012 року.

Ухвалою суду від 31.05.2012р. розгляд справи відкладено на 14.06.2012р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 14.06.2012р. прокурор та представник позивача подали заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 2000,0 грн. боргу, у зв'язку зі сплатою цієї суми відповідачем в добровільному порядку. В підтвердження зазначеного до заяви додано копію квитанцій.

Дана заява прийнята судом до розгляду відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судове засідання 14.06.2012р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, причин неявки суду не повідомив.

Слід зазначити, що ухвали суду від 16.05.2012р. та 31.05.2012р. надсилались відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві (вул. Фрунзе,12, м. Вінниця, 21009), зазначена адреса ідентична тій, що вказана у з витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 30.05.2012 року. Проте конверти з ухвалами направленими на вказану адресу до суду не повернулись.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України). Отже, місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.

Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до ЄДР.

Разом з тим, з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, судом направлено ухвалу про відкладення розгляду справи від 31.05.2012 року також на адресу орендованого відповідачем приміщення, а саме: вул. Першотравнева, 3, м. Вінниця. Отримання зазначеної ухвали відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. №4608 від 13.06.2012р.).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24.03.2011р. між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Авеста" (орендар) укладено договір оренди приміщень (будівель, споруд) № 14-106.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення /будівлю, споруду/, надалі "об'єкт", на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 743 від 24.03.2011р. за адресою: м.Вінниця, вул. Першотравнева, 3, загальною площею 102,8 кв.м. Характер використання приміщень: розміщення кафе.(1.2. договору).

В пункті 1.4. договору сторони визначили термін оренди з 24.03.2011 року по 24.02.2014 року.

У розділі 2 договору сторони передбачили розмір та порядок проведення орендної плати. А саме:

- орендна плата перераховується управлінню комунального майна Вінницької міської ради щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця. Орендна плата за базовий місяць при укладенні договору оренди складає 1829,15 грн., крім того ПДВ 20% (п. 2.1. договору);

- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця (крім бюджетних установ чи закладів)(п. 2.2. договору);

- орендна плата нараховується з моменту підписання акта прийому-передачі приміщення (будівлі, споруди) (п. 2.3. договору);

- при частковій сплаті орендної плати в першу чергу зараховуються витрати орендодавця, пов'язані з одержанням виконання грошових зобов'язань, в другу - пеня за прострочення платежів, а потім орендна плата, згідно ст. 534 ЦК України.

Згідно п.4.2.4. договору орендар зобов'язався вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

01.04.2011 року сторонами було внесено зміни до договору оренди приміщень /будівель, споруд/ № 14-106 від 24.03.2011 року.

Вказаний в п.1.1. договору об'єкт оренди був переданий орендарю згідно з актом прийому-передачі від 12.04.07р.

Відповідач всупереч вимогам законодавства та умовам договору своїх обов'язків щодо своєчасної та повної сплати орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим за період з березня по квітень 2012р. включно утворилась заборгованість в розмірі 4243,67 грн.

Наведене стверджується: рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №743 від 24.03.2011р., договором оренди приміщень /будівель, споруд/ № 14-106 від 24.03.2011 року, змінами до нього від 01.04.2011 року, актом прийому-передачі приміщення (будівлі, споруди) від 12.04.2007р., обгрунтоварним розрахунком орендної плати, банківськими виписками по сплаті орендної плати за попередні періоди, оборотно-сальдовою відомістю за період з 01.04.2011 року по 31.05.2012 року та іншими матеріалами справи.

Разом з тим, після звернення прокурора з позовом до суду, відповідач частково погасив заборгованість по орендній платі за договором № 14-106 від 24.03.2011р. на загальну суму 2000,00 грн., в підтвердження чого надано суду квитанцію від 01.06.12р. на суму 2000,00 грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України ( далі ГК ), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України ( далі ЦК ) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм (оренда), ст.ст.759-786 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи із встановлених обставин справи, викладених вище норм законодавства, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача орендної плати за період з березня по квітень 2012 року правомірною та обґрунтованою.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи те, що відповідач 01.06.2012 року провів частковий розрахунок по сплаті орендної плати згідно договору № № 14-106 від 24.03.2011р. на суму 2000,00 грн. Суд дійшов висновку про припинення провадження у справі по п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем після звернення прокурором з позовом до суду.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 2243,67 грн. (4243,67 грн. - 2000,0 грн.).

Судові витрати слід віднести на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

14.06.2012року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Авеста", код ЄДРПОУ 20112066 (вул. Фрунзе,12, м. Вінниця, 21009) на користь Виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813 (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050) 2243,67 грн. - основного боргу.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Авеста", код ЄДРПОУ 20112066 (вул. Фрунзе,12, м. Вінниця, 21009) до Державного бюджету України 1609,50 грн. - судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Провадження у справі в частині стягнення 2000,0 грн. основного боргу припинити.

6. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 15 червня 2012 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2, 3 - відповідачу (вул. Фрунзе,12, м. Вінниця, 21009)(вул. Першотравнева, 3, м. Вінниця)