Рішення

від 14.06.2012 по справі 22/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.12 р. Справа № 22/152

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Попкова Д.О., судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ скла», м.Донецьк (ідентифікаційний код 31544251)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк (ідентифікаційний код 31018243)

про стягнення боргу в сумі 54225,20грн., інфляційних втрат у розмірі 5606,89грн., 3% річних у розмірі 2139,03грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №129 від 03.06.2010р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ скла», м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк про стягнення 61971,12 грн.

Ухвалою від 04.06.2010р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №22/152.

14.07.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ скла», м.Донецьк про визнання договору підряду №9/02-1 від 09.02.2009р. недійсним.

Ухвалою від 19.07.2010р. господарський суд Донецької області повернув вищевказану зустрічну позовну заяву без розгляду на підставі п.п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

19.07.2010р. відповідачем в апеляційному порядку оскаржено ухвалу від 19.07.2010р.

Ухвалою від 20.07.2010р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №22/152 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи №22/152 у зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження.

Ухвалою від 06.12.2010р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №22/152 та призначив останню до розгляду.

10.12.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на ухвалу господарського суду від 20.07.2010р. про зупинення провадження у справі №22/152.

Ухвалою від 13.12.2010р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №22/152 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №22/152.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.05.2011р. справу №22/152 передано на колегіальний розгляд у складі: головуючий суддя Іванченкова О.М., суддя Попков Д.О., суддя Курило Г.Є.

Ухвалою від 10.05.2011р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №22/152 та призначив останню до розгляду.

13.05.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов запит Донецького апеляційного господарського суду про направлення справи №22/152 у зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2010р.

Ухвалою від 16.05.2011р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №22/152 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №22/152.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. у зв'язку із переведенням судді Іваненкової О.М. на посаду судді господарського суду міста Києва та находженням судді Курило Г.Є у відпустці, склад судової колегії змінено: суддю Іванченкову О.М. замінено на суддю Сич Ю.В., суддю Курило Г.Є. замінено на суддю Величко Н.В.

Ухвалою від 06.07.2011р. господарський суд поновив провадження у справі №22/152 та призначив останню до розгляду.

15.07.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.12.2010р. про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 15.07.2011р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №22/152 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження, матеріали справи №22/152 повернулись на адресу господарського суду.

Ухвалою від 03.01.2012р. господарський суд поновив провадження у справі №22/152 та призначив останню до розгляду.

04.01.2012р. на адресу господарського суду Донецької області на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на ухвалу від 15.07.2011р. про зупинення провадження у справі №22/152.

Ухвалою від 06.01.2012р. господарський суд зупинив провадження у справі у зв'язку із необхідністю направлення матеріалів справи №22/152 на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

У зв'язку із закінченням апеляційного провадження, матеріали справи №22/152 повернулись на адресу господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 25.01.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №22/152 та призначив останню до розгляду.

30.01.2012р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов запит Донецького апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи №22/152 на адресу останнього у зв'язку із надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.02.2012р.

Ухвалою від 01.02.2012р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №22/152 у зв'язку з необхідністю надіслання матеріалів зазначеної справи на адресу Донецького апеляційного господарського суду на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи №22/152.

Ухвалою від 17.04.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №22/152 та призначив останню до розгляду.

20.04.2012р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов запит Донецького апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи №22/152 на адресу останнього у зв'язку із надходженням касаційної скарги б/н від 20.04.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2012р. по справі №22/152.

Ухвалою від 23.04.2012р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №22/152 у зв'язку з необхідністю надіслання матеріалів зазначеної справи на адресу Донецького апеляційного господарського суду для подальшого скерування на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області повернулись матеріали справи №22/152.

Ухвалою від 05.06.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №22/152 та призначив останню до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду №9/02-1 від 09.02.2009р. в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 54225,20грн. та підстави для нарахування інфляційних втрат у розмірі 5606,89грн. та 3% річних у розмірі 2139,03грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №9/02-1 від 09.02.2009р., специфікацій, акту здавання-приймання виконаних робіт від 22.04.2009р., банківських виписок, претензії б/н та дати та доказів її направлення, податкових накладних,

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 82 Господарського процесуального кодексу України.

20.07.2010р. позивачем надано заяву, за якою останній зазначає, що ним помилково в резулятивній частині позовної заяви суму боргу зазначено 54255,20грн., однак, вірною слід вважати суму 54225,20грн.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

09.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ скла» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» (замовник) укладено договір підряду №9/02-1 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи, визначені цим договором, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити їх (п.1.1. Договору).

Доказів визнання в судовому порядку вказаного вище Договору недійсним сторонами не представлено.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість робіт та порядок їх оплати за договором.

За п.9.1. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до його повного виконання сторонами. Повним виконанням сторонами договору вважається належне та своєчасне виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Обсяг, характер робіт, що виконуються підрядником, визначається специфікаціями та кресленнями, які є додатком до цього договору (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору загальна вартість робіт за цим договором орієнтовно складає 267952,74грн. в т.ч. ПДВ 44658,79грн.

Згідно з п.3.2. Договору фактична вартість робіт за цим договором визначається згідно з специфікаціями, актам виконаних робіт та накладним на передачу матеріалів.

За п.4.1. Договору здача-прийомка виконаних робіт за цим договором здійснюється за актом виконаних робіт та накладним.

Так, сторонами 22.04.2009р. складено акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 267952,74грн. Зазначений акт підписаний з обох сторін, підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Належність вказаного акту до Договору судом встановлено. Отже, суд робить висновок, що вищевказані роботи за Договором прийняті замовником без заперечень.

За п.4. вказаного акту сторонами встановлено, що цей акт є підставою для проведення взаємних розрахунків між замовником та підрядником.

Замовник оплачує передбачені цим договором роботи наступним чином:

- 100% загальної вартості матеріалів (90798,72грн.) та 20% загальної вартості робіт (35430,80грн.) - до 27 лютого 2009р.;

- 40% загальної вартості робіт (70861,61грн.) - до 10.03.2009р.;

- 30% загальної вартості робіт (53146,21грн.) - до 20.03.2009р.;

- 10% загальної вартості робіт (17715,40грн.) - протягом 10 календарних днів з дати передачі робіт замовнику (п.3.3. Договору).

Як вбачається з вищевикладеного, кінцевий термін сплати 100% загальної вартості матеріалів (90798,72грн.) та 20% загальної вартості робіт (35430,80грн.) становить 26.02.2009р.

Так, замовником відповідно до банківських виписок, копії яких наявні в матеріалах справи, здійснено оплату виконаних робіт за Договором на суму 213727,54грн., а саме:

- 03.03.2009р. на суму 83727,54грн.,

- 10.03.2009р. на суму 70000,00грн.,

- 30.03.2009р. на суму 30000,00грн.,

- 09.04.2009р. на суму 10000,00грн.

- 15.04.2009р. на суму 20000,00грн.

Як вбачається, з вищенаведеного замовник здійснював оплату частково та несвоєчасно, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 54225,20грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 54225,20грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2139,03грн. за період з 27.02.2009р. по 31.05.2009р., інфляційні втрати у розмірі 5606,89грн. за період з травня 2009р. по березень 2010р.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд встановив, що позивачем невірно здійснено розрахунок 3% річних з урахуванням часткових оплат, зокрема, невірно визначені суми, на які здійснено нарахування. Так, здійснивши розрахунок 3% річних самостійно, господарський суд зазначає, що за період з 27.02.2009р. по 31.05.2009р. з урахуванням часткових оплат сума 3% річних складає 2079,31грн.

Відповідно до чого, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 2079,31грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з травня 2009р. по березень 2010р., судом встановлено, що у при здійсненні розрахунків позивачем допущено помилку в частині визначення суми інфляційних втрат.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат у відповідності з вимогами листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 5426,33грн.

Крім того, господарський суд зазначає, що позивачем до позовної заяви додано розрахунок пені. Однак, за змістом позовної заяви позивачем заявлені вимоги щодо стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат. З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем в позовній заяві не заявлено позовних вимог щодо стягнення пені, не наведено підстав нарахування вказаної пені, господарський суд зазначений розрахунок пені не приймає до уваги у зв'язку із відсутністю належності до наведеної господарської справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ скла», м. Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м.Донецьк про стягнення боргу в сумі 54225,20грн., інфляційних втрат у розмірі 5606,89грн., 3% річних у розмірі 2139,03грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» (83102, м.Донецьк, пр.Ленінський, буд.11 «Б», ідентифікаційний код 31018243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ скла» (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, буд.108, ідентифікаційний код 31544251) суму основної заборгованості у розмірі 54225,20грн., інфляційних втрат в сумі 5426,33грн., 3% річних у розмірі 2079,31грн., державне мито у розмірі 617,31грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,09грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.06.2012р. оголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Сич Ю.В.

Суддя Попков Д.О.

Суддя Величко Н.В.