Постанова

від 27.11.2008 по справі 5/602-22/358

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/602-22/358

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 листопада 2008 р.                                                                                    № 5/602-22/358  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддісуддівКота О.В.Владимиренко С.В.Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона № 64"

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 липня 2008 року у справі                                   № 5/602-22/358

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Госпрозрахункового підрозділу "Кленовий лист" філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи"

ДоЗакритого акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона № 64"

Простягнення 298 734,86 грн.

за участю представників:

позивача: Теплих Д.О.

відповідача: Дігтярь Л.А.

встановив:

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22 квітня 2008 року (суддя Георгієвський В.Д.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 липня 2008 року (судді Зеленіна Н.І., Андрейцева Г.М., Чорногуз М.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким задоволено позов відкритого акціонерного товариства “УКРТРАНСНАФТА” в особі Госпрозрахункового підрозділу “Кленовий лист” Філії “Придніпровські магістральні нафтопроводи” до закритого акціонерного товариства “Полтавська пересувна механізована колона № 64” про стягнення 298 734,86 грн. боргу за поставлені товарно-матеріальні цінності.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Закрите акціонерне товариство "Полтавська пересувна механізована колона № 64" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і передати справу на новий розгляд.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами, 17 серпня 1999 року, 1 лютого 2000 року та 21 лютого 2000 року між позивачем та відповідачем укладені три договори: № 78, № 162, № 172.

16 лютого 2003 року між ЗАТ “ПМК-64” (Виконавець) та ГП “Кленовий лист” Філії “ПДМН” ВАТ “Укртранснафта” (Дольовик) укладено Договір № 10 про дольову участь в будівництві житла.

Предметом договору визначено, що Виконавець здійснює будівництво   120-ти квартирного житлового будинку по вул. Станіславського, 4 в м. Полтаві,     а Дольовик приймає участь в будівництві на загальну суму 298 688,94 грн. (структура житла та його площа наведена в додадку № 1, що є невід'ємною частиною даного договору).

Судами встановлено, що Договором № 10 не обумовлено те, що за умови виконання сторонами даного договору, заборгованість відповідача перед позивачем, яка утворилась за виконані роботи, згідно з попередньо укладеними договорами за № 78, № 162, № 172 вважається погашеною.

Згідно з ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Суди вірно зазначили про відсутність письмово оформленої домовленості між сторонами про те, що зобов'язання за попередніми договорами припиняються у зв'язку з новим зобов'язанням на підставі договору № 10. Новації передбаченої ст. 604 ЦК України не відбулось.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, виходив з того, що матеріалами даної справи, зокрема, актами Кременчуцької ОДПІ по перевірці позивача на дотримання вимог законодавства України підтверджується дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені товарно-матеріальні цінності на суму 298734,86 грн.

Проте з даними висновками погодитися неможна.

Місцевий господарський суд, досліджуючи надані позивачем копії накладних, обґрунтовано дійшов висновку, що вони не вказують на підставі чого отримані ТМЦ (правові підставі), а деякі  копії накладних позивачем виписані на інші підприємства.

Також, суд першої інстанції правомірно зробив висновок про те, що Акти звірки між сторонами не можуть бути належними доказами в розумінні ст. 32 ГПК України, а підписання Акту звірки не тягне за собою юридичних наслідків як визнання боргу, чи визнання порушення договірних зобов'язань.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що акт комісії з розслідування причин аварії в підсобному приміщенні бухгалтерії та ступені псування бухгалтерської та іншої документації від 3 лютого 2006 року не є належним доказом знищення документів. Даний акт складено з порушенням п. 6.10 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995р. зареєстрованого в Мін'юсті України 05.06.1995р. за № 168/704.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно розглянув всі обставини справи, належним чином оцінив докази у справі та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 липня 2008 року підлягає скасуванню, а помилково скасоване рішення господарського суду Полтавської області від 22 квітня 2008 року –залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Полтавська пересувна механізована колона № 64" задовольнити частково.   

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 липня 2008 року у справі № 5/602-22/358 скасувати.

Рішення господарського суду Полтавської області від 22 квітня 2008 року у справі № 5/602-22/358 залишити без змін.

          Головуючий суддя                                                             О. Кот

                                    судді                                                            С. Владимиренко

                                                                                                    С. Шевчук