Рішення

від 13.06.2012 по справі 5009/1946/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/42/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.12 Справа № 5009/1946/12

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (46002, АДРЕСА_2)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Техно-Груп»(69065, м. Запоріжжя, вулиця Щаслива, буд. 7-а. кв. 12)

про стягнення боргу в розмірі 7 200,00 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 22.05.2012 року звернувся позивач -фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Техно-Груп»про стягнення 7200 грн. заборгованості за договором № 140911 на виконання транспортних послуг та 982,00 грн. витрат на послуги адвоката. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на умови договору № 140911 від 14.09.2011 р., ст.ст. 901, 903, 909 ЦК України, ч. 1 ст. 307 ГК України.

Ухвалою суду від 25.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1946/12, справі присвоєно номер провадження 18/42/12, судове засідання призначено на 13.06.2012 р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Позивач в судове засідання, призначене на 13.06.2012 р. не з'явився. В той же час, до початку судового засідання на адресу суду надійшла заява за вих. № б/н від 05.06.2012 р. про залучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі від 25.05.2012 р.; до вказаної заяви позивачем долучено клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з неможливістю його явки у дане судове засідання.

Розглянувши заяву та клопотання позивача, суд вважає за доцільне їх задовольнити: залучити до матеріалів справи надані позивачем документи та здійснити розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.06.2012 р. адреса товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Техно Груп»- 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, будинок 7-а, кв. 12. Саме на цю адресу надсилалась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.06.2012 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі -позивач, перевізник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Техно Груп»(надалі -відповідач, замовник) 14.09.2011 р. уклали договір на виконання транспортних послуг №140911 (надалі -договір). Предметом даного договору є порядок взаємовідносин, які виникають між замовником та перевізником, при здійснені перевезень вантажів в міському та міжміському сполученні (п.1.1 договору).

Розділом 2 договору сторони визначили свої обов'язки за цим договором.

Підпунктом 2.1.2 п.2 договору встановлено, що на кожне окреме завантаження оформляється транспортне замовлення (заявка), що має перелік умов та особливостей конкретного перевезення та є додатком до даного договору.

Пунктом 6.4 договору сторони узгодили, що договір укладається на один рік та вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і вважається продовженим на такий же термін, якщо за 30 днів до закінчення терміну договору одна із сторін не заявить в письмовій формі про свої наміри не продовжувати термін дії даного договору.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснюється певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст.909 ЦК України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як свідчать надані до суду документи, ФОП ОСОБА_1 надав ТОВ «Інтер-Техно Груп»транспортні послуги згідно договору-заявки №140911 від 14.09.2011 р. на суму 7.200,00 грн. Перевезення вантажу здійснювалось транспортними засобами з державними реєстраційними номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4. Вантаж був отриманий відокремленим підрозділом «Птахофабрика «Вінницький бройлер»- 15.09.2011 р. (Вінницька область, м. Ладижин) та ТОВ «ЛЕП» (Тернопільська область, смт. Плотича) -16.09.2011 р., про що свідчать печатки відповідних вантажоодержувачів на товарно-транспортних накладних.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до пункту 3.1 договору оплата транспортних послуг проводиться протягом 10 банківських днів з моменту представлення перевізником оригіналів СМR, рахунку та податкової накладної.

Про факт виконання перевізником зобов'язань за договором свідчать товарно-транспортні накладні ЗЗЦМ від 14.09.2011р., акт здачі-приймання (надання послуг) № 361 від 16.09.2011 р., які підписані відповідачем без зауважень та скріплені печаткою підприємства.

Однак, відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги, в повному обсязі вчасно не здійснив. Таким чином на час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 7 200,00 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 7.200,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги з перевезення вантажу не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред'явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 7 200,00 грн. суд визнав документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факт порушення прав та законних інтересів позивача бездіяльністю відповідача доведений матеріалами справи.

Згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 10 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-5/78 від 04.03.1998 р. (зі змінами), витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В якості доказу оплати позивачем витрат на послуги адвоката у даній справі на суму 982,00 грн., позивачем надана квитанція до прибуткового касового ордеру № 01-05 від 03.05.2012 р., договір доручення № 01-05 про надання правової допомоги від 11.04.2012 р., укладений ФОП ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 (згідно договору, адвокат здійснює представництво довірителя у справі про стягнення із ТОВ "Інтер-Техно-Груп»заборгованості за договором перевезення вантажу). Надані документальні доказі підтверджують факт сплати позивачем 982,00 грн. за послуги, надані адвокатом у даній справі. Таким чином, судом покладаються на відповідача витрати, сплачені позивачем на оплату послуг адвоката в розмірі -982,00 грн.

Судовий збір, відповідно до статті 49 ГПК України, покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Техно Груп»(69095, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 7-а, кв. 12, код ЄДРПОУ 35719568, р/р 26000060318229 в АКБ «Приватбанк», МФО 313399) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (46002, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ТОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 338501) 7 200,00 грн. (сім тисяч двісті грн. 00 коп.) основного боргу, 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору, 982,00 грн. (дев'ятсот вісімдесят дві грн. 00 коп.) витрат на послуги адвоката. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 14.06.2012 р.