Рішення

від 12.06.2012 по справі 5010/453/2012-5/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 р. Справа № 5010/453/2012-5/38

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх, при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру", вул. Академіка Сахарова,23-А, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Відділу освіти Тлумацької райдержадміністрації, вул. Макухи,12, м. Тлумач, 78000

про стягнення 2131,51 грн. заборгованості, в тому числі 1964,87 грн. - основного боргу, 68,32 грн. - 3% річних, 98, 23 грн. - інфляційних втрат

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1-адвокат, довіреність № 224 від 21.05.12р.

від відповідача: не з"явились,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру", м.Івано-Франківськ звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Відділу освіти Тлумацької райдержадміністрації, м. Тлумач заборгованості за виконані роботи в сумі 1964, 87 грн., 68,32 грн. - 3% річних, 98, 23 грн. - інфляційних втрат за період з 01.03.11 по 30.03.12.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, в орбгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №131 КГК-2010 від 06.10.10 На розробку технічної документації щодо оплати вартості виконаних робіт по топографічній зйомці.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, однак направив лист за Вх.№3221/2012-свх від 15.05.12, в якому позов визнав повністю та просив слухати справу у його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та

оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

06.10.10 між сторонами було укладено договір №131 КГК-2010 На розробку технічної документації, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) приймає на себе зобов"язання по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право на земельну ділянку з метою виготовлення державного акту на право постійного користування землею для обслуговування будівель та споруд Хотимирської ЗОШ І-ІІ ступенів в с.Хотимир Тлумацького району Івано-Франківської області (п.1.1 Договору).

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу проектно-розвідувальну продукцію на загальну суму 1964,87 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здавання-приймання продукції від 11.10.10 (а.с.11), який підписаний і скріплений круглими печатками обох сторін без жодних зауважень, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов"язань.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється поетапно на підставі оформленого акту здавання-приймання продукції.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як договором сторін термін оплати за виконані роботи чітко не встановлений, зобов"язання по оплаті вартості виконаних робіт в сумі 1964,87 грн. виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою являється вимога №51 від 15.02.11 (а.с.14), яка направлена відповідачу 15.02.11 (а.с.15-16).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведнене та визнання позову відповідачем, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення 1964,87 грн. боргу за виконані роботи обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення 68,32 грн. - 3% річних та частково обгрунтованою вимогу щодо стягнення інфляційних втрат за період з 01.03.11 по 30.03.12, враховуючи наступне.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р. № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано дефляцію, яка відбулась у липні та серпні 2011 року і становила 98, 7 % та 99, 6 % відповідно. Суд самостійно здійснив перерахунок інфляційних, обгрунтований розмір яких становитиме 65,26 грн. В решті стягнення інфляційних належить відмовити.

Також позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 1000 грн. вират на послуги адвоката.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжного доручення або іншого фінансового документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000 грн. по розгляду даної справи в господарському суді Івано-Франківської області, про що свідчать наявні в матеріалах справи договір про надання юридичної допомоги від 07.02.11, квитанцією №000367 від 07.03.11 про оплату наданих послуг на суму 1000 грн. (а.с.19,21). В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 (а.с.20).

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову суд вважає за правильне понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 984,49 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 1964,87 грн. основного боргу, 65,26 грн. інфляційних та 68,32 грн. - 3% річних .

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1584,54 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" до Відділу освіти Тлумацької райдержадміністрації про стягнення 2131,51 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Тлумацької райдержадміністрації (вул. Макухи,12, м. Тлумач, 78000, код 02143608) на користь Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" (вул. Академіка Сахарова,23-А, м. Івано-Франківськ, 76014, код 20553899) -1964 (одну тисячу дев"ятсот шістдесят чотири) грн. 87 коп. основного боргу, 68 (шістдесят вісім) грн. 32 коп. - 3% річних, 65 (шістдесят п"ять) грн. 26 коп. інфляційних, 1584 (одну тисячу п"ятсот вісімдесят чотири) грн. 54 коп. судового збору та 984 (дев"ятсот вісімдесят чотири) грн. 49 коп. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.06.12

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"