Рішення

від 02.12.2008 по справі 5020-11/408

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/408

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" грудня 2008 р. справа № 5020-11/408

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Модус “ЛТД”

(61108 м. Харків, вул. Ак. Вальтера, 5, кв. 72; 61038 м. Харків, вул. Культури, 13)

до Приватного підприємства рекламного агентства “Твістер-Студіо”

(99055 м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 169, кв. 25)

про  стягнення грошових коштів в розмірі 2208,61 грн.

Суддя В.Є. Дмитрієв

Представники сторін:

від позивача –Бикова О.Ю., довіреність б/н, від 15.10.08;

від відповідача - не з'явився;

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Модус “ЛТД” (далі ТОВ “Модус “ЛТД”), звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом до відповідача - Приватного підприємства рекламного агентства “Твістер –Студіо” (далі ППРА “Твістер –Студіо”) про стягнення грошових коштів у розмірі 2208,61 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем на момент подачі позову в суд не оплачений поставлений товар відповідно до накладної №МО-РН-775 від 23.01.07.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлен своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.   

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Справа розглядається за наявними в неї матеріалам у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем  –ТОВ “Модус “ЛТД”, та відповідачем - ППРА “Твістер –Студіо” був укладений договір поставки шлейфу IDE та головки до плоттера загальною вартістю 2521,76грн шляхом виставлення рахунку та передачі товару за накладною №МО-РН-775 від 23.01.07.

Відповідачем грошові зобов'язання по сплаті за отриманий товар виконани не у повному обсязі, а саме на момент подачі позову до суду заборгованість складає 1615,51грн.

Відповідно до накладної №МО-РН-775 від 23.01.07 товар, а саме шлейф IDE (кількість 4000), головка до плоттера з/ч ST CLR 800 515-FO55030 (кількість 1000) відпущеній ТОВ “Модус ЛТД” (а.с.9).

Відповідно до довіреності на отримання товару №248562 від 23.01.07 (а.с.10) та накладної №МО-РН-775 від 23.01.07 (а.с.9) товар отриманій ППРА “Твістер –Студіо” що підтверджує підпис уповноваженої особи відповідача на вказаних документах.

Позивачем на адресу відповідача надсилалась вимога про сплату заборгованості, яка отримана відповідачем 14.08.08.

Однак, заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч.2 статті Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строк оплати товару на час розгляду справи наступив.

У зв'язку з вказаним, позивач просить стягнути з відповідача на його користь основну суму заборгованості у розмірі –1615,51грн, суму 3% річних у розмірі 44,48грн. та індексу інфляції у розмірі 548,62грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 1615,51грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши  розрахунок 3% річних та індексу інфляції, суд прийшов на висновку, що вказаний розрахунок здійснений з  урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2208,61грн., з яких: 1615,51грн. –основний борг, 44,48 грн. –сума 3% річних, 548,62грн. –сума індексу інфляції.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00грн.  та інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн. покладаються  на відповідача.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Приватного підприємства рекламного агентства “Твістер-Студіо” (99055, м. Севастополь, пр.Ген.Острякова, 169-25, ЄДРПОУ 31600614, р/р 260093302001 в СФ «Петрокоммерцбанк –Україна»м. Севастополь, МФО 384544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Модус “ЛТД” (61108, м. Харків, вул.. Ак. Вальтера, 5-72, ЄДРПОУ 21203457, р/р 26001001309543, в АКБ «Опт-банк», МФО 350750)  заборгованість у розмірі 1615,51 грн., суму 3% річних у розмірі 44,48 грн., суму індексу інфляції у розмірі 548,62 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                               В.Є. Дмитрієв  

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано 04.12.2008

РОЗСИЛКА:

1. ТОВ “Модус “ЛТД”

(61108 м. Харків, вул. Ак. Вальтера, 5, кв. 72; )

(61038 м. Харків, вул. Культури, 13)

2. Приватного підприємства рекламного агентства “Твістер-Студіо”

(99055 м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 169, кв. 25)

3.Справа

4.Наряд