Рішення

від 12.06.2012 по справі 5011-13/6877-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/6877-2012 12.06.12 За позовом Дочірнього підприємства "Герц Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко"

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

від позивача ОСОБА_1 -б/н від 24.05.12 р.

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 12.06.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "Герц Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-13/6877-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.06.2012, сторони зобов'язано вчинити дії.

В судове засіданні з'явився представник позивача, на виконання вимог суду через канцелярію надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання .

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2011 року між Дочірнім підприємством "Герц Україна" (надалі -позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" (надалі -відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 51/11 від 30.11.2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцю комплектуючі для систем опалення та водопостачання виробництва компанії HERZ в асортименті та за цінами згідно специфікації до Договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар, своєчасно та в повному обсязі оплатити його на умовах, визначених Договором.

Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили порядок та строки здійснення розрахунків, згідно якого товар буде поставлятися постачальником на умовах 100% від загальної вартості (ціни) товару покупець зобов'язаний оплатити після фактичної поставки, причому в строк оплати, зазначений постачальником в рахунку-фактурі. Якщо строк оплати постачальником в рахунку-фактурі не зазначений, покупець зобов'язаний оплатити товар в строк до 09.12.2011 року.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 48 437,30 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3913 від 30.11.2011 року.

Зважаючи на те, що в рахунку-фактурі не передбачено строк оплати поставлено товару, відповідач був зобов'язаний оплатити товар в строк до 09.12.2011 року.

Проте, в порушення умов договору, лише 22.02.2012 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача в якості оплати за поставлений за Договором товар грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 38 437,30 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача лист № К-47 від 06.04.2012 року з вимогою погашення заборгованості.

Проте, зазначена вимога була залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38 437,30 грн. у зв'язку з невиконанням останнім умов Договору, є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 11 531,19 грн. штрафу.

Пунктом 6.5 Договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати за продукцію більше як на 20 днів покупець додатково сплачує постачальнику штрафу в розмірі 30% від суми боргу.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 11 531,19 грн. штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім основного боргу та штрафу позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 405,93 грн. інфляційних втрат.

Суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат, наданим позивачем, та вважає, що вимоги в частині стягнення 405,93 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Всупереч названим нормам законодавства відповідачем не подано суду жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували зазначені вище обставини та доводили належне виконання з його боку умов укладеного з позивачем договору поставки № 51/11 від 30.11.2011 року в частині зобов'язання оплатити поставлений позивачем товар.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і Ко" (02660, м. Київ, вул.. Пухівська, 8; 02222, м. Київ, вул.. Пухівська, 4, код ЄДРПОУ 19478780) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Дочірнього підприємства "Герц Україна" (02002, м. Київ, вул.. Луначарського, 10, офіс 168, код ЄДРПОУ 30402235) 38 437,30 грн. основного боргу, 11 531,19 грн. штрафу, 405,93 грн. інфляційних втрат, 1609,50 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 14.06.2012