Рішення

від 05.06.2012 по справі 5011-10/4666-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/4666-2012 05.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіцентр ФМ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіцентр ФМ»(відповідач) заборгованості в сумі 20 239,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 25/10-3 від 25 жовтня 2011 року, зокрема, в порушення умов договору відповідач не передав позивачеві оплачений останнім товар та не повернув в повному обсязі перераховані позивачем за товар кошти, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за договором перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 15.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2012р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 05.06.2012р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2011 року між позивачем (надалі -Покупець або Замовник) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Виконавець) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 25/10-3 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупцю стелажну систему в розібраному вигляді /по тексту - товар/, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити поставлене Постачальником обладнання на умовах, передбачених Договором.

Позивач зазначає, що в жовтні 2011 року Продавець виставив Покупцю на оплату товару рахунок-фактуру № СФ-0000068 від 27.10.2011р. на суму 14 930,04 грн., який Покупець оплатив, при цьому, позивач вказує, що Продавець оплаченого товару не поставив та передплачених за товар по рахунку-фактурі № СФ-0000068 від 27.10.2011р. грошових коштів в повному обсязі не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути перераховані за Договором кошти в розмірі -13 430,04 грн., тобто 14 930,04 грн. -1 500,00 грн. (належним чином засвідчена копія рахунку міститься в матеріалах справи).

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач, 29.12.2011р. та 13.01.2012р. надсилав на адресу відповідача вимоги про повернення сплаченої за товар суми коштів (копії претензій містяться в матеріалах справи). Позивач зазначає, що Продавець не відреагував належним чином на вимоги Покупця, грошових коштів в повному обсязі не повернув.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 25 жовтня 2011 року між сторонами укладено договір поставки № 25/10-3 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупцю стелажну систему в розібраному вигляді, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити поставлене Постачальником обладнання на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Постачальник здійснює поставку обладнання протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних днів з дати отримання передплати згідно п. 4.1.1. договору та при умові належного виконання Покупцем умов п. 4.4.3. Договору.

Пунктом 4.1.1. Договору поставки встановлено, що перший етап в розмірі 35% від вартості договору, що становить 14 930,04 грн., Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури № СФ-0000068 від 27.10.2011р. Покупець перерахував на користь Продавця 14 930,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2514 від 28.10.2011р. (копія платіжки міститься в справі).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Постачальник товару не поставив та повернув лише 1 500,00 грн. передплачених Покупцем за товар грошових коштів.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З матеріалів слідує, що внаслідок не поставки товару позивач, в порядку досудового врегулювання спору, 29.12.2011р. та 13.01.2012р. надсилав на адресу відповідача вимоги про недопоставки товару та про повернення коштів за товар і сплату пені. Факт надсилання позивачем вимог підтверджується фіскальними чеками про оплату відправки поштової кореспонденції №№ 1972 від 29.12.2011р. і 2967 від 13.01.2012р., рекомендованими повідомленнями реєстр. №№ 04123 0222516 4 та 04123 0208915 5 відповідно (копії документів містяться в справі).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.04.2012р. та 15.05.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 10.04.2012р. та 15.05.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів повернення Продавцем на користь Покупця передплачених останнім за товар по рахунку-фактурі № СФ-0000068 від 27.10.2011р. грошових коштів у більшому розмірі, аніж вказано позивачем, станом на червень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця 13 430,04 грн. з розрахунку 14 930,04 грн. (перераховані за товар кошти) -1 500,00 грн. (сума частково повернених коштів).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 183,03 грн. пені, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 42657.25 07.12.2011 - 22.03.2012 107 7.7500 % 0.042 %* 1938.28 42657.25 23.03.2012 - 05.04.2012 14 7.5000 % 0.041 %* 244.75 Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 146,85 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи в цілому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 15 759,92 грн. з них основного боргу -13 430,04 грн., пені -2 183,03 грн. та 3% річних -146,85 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 255,41 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіцентр ФМ»(ідентифікаційний код: 37038401, адреса: 04123, м. Київ, вул. Западинська, буд. 9-А, оф. 31), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна»(ідентифікаційний код: 34419383, адреса: 47711, Тернопільська обл., Тернопільський район, с. Байківці, вул. 15 квітня, буд. 7, Банк: AT «Райффайзен Банк Аваль», МФО: 380805, р/р: 26004706798019, Податковий номер: 344193819180 , Номер свідоцтва: 100337593 ), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -13 430,04 грн. (тринадцять тисяч чотириста тридцять гривень 04 копійки), пені - 2 183,03 грн. (дві тисячі сто вісімдесят три гривні 03 копійки), 3% річних -146,85 грн. (сто сорок шість гривень 85 копійок) та судові витрати в сумі -1 255,41 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят п'ять гривень 41 копійку). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 12.06.2012р.