Рішення

від 11.06.2012 по справі 15/5014/1162/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/5014/1162/2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.06.12                                                                                 Справа № 15/5014/1162/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Донбастеплоенергосервіс”, м. Луганськ до  1. Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП Новотехніка”, м. Луганськ       2.Товариства з обмеженою відповідальністю “Лімба”, м. Київ про стягнення 350 000 грн. 00 коп.                                                                                                                    Суддя Василенко Т.А. за участю представників сторін: від позивача –не прибув; від 1-го відповідача - не прибув; від 2-го відповідача –не прибув; Суть спору: позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів  350 000 грн. 00 коп. в якості виконання за векселем серії АА № 2292551 від 11.04.2012. На адресу суду, від першого відповідача –ТОВ «НВП «Новотехніка»надійшов відзив б/н від 28.05.2012, за яким останній визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути справу за умови відсутності його представника.           Другий відповідач –ТОВ «Лімба»за відзивом на позовну заяву від 25.05.2012 позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу за умови відсутності його представника.            Позивач та відповідачі явку повноважних представників у засідання суду не забезпечили. В той же час, позивачем та відповідачем надані всі необхідні витребувані судом документи. Крім цього, позивачем до справи долучений оригінал простого векселя серії  АА    № 2292551 від 11.04.2012, а  відповідачами  заявлені клопотання про розгляд справи за умови відсутності їх повноважних представників. Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу без представників сторін.     За таких обставин,  суд вважає що відсутність представників сторін не є перешкодою для розгляду справи та відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, суд                                                                                  в с т а н о в и в: В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що він є держателем простого векселя серії  АА № 2292551 від 11.04.2012 зі строком платежу «за пред'явленням» на суму 350 000 грн. 00 коп.  Вказаний вексель виданий наказу ТОВ «Юрфаксмомпсонт». На зворотній стороні векселя мається бланковий індосамент, виконаний ТОВ «Юрфаксмомпсонт». Вексель забезпечений вексельним поручительством ТОВ «Лімба». 20.04.2012 згідно з актом пред'явлення векселя до платежу позивач пред'явив зазначений вексель до платежу ТОВ «НВП Новотехніка»- 1-му відповідачу. Відповідно до норм ст. ст. 47, 77 Уніфікованого закону про переводні і прості векселі всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем є солідарно зобов'язаними  перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожного з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому за доводами позивача відповідачі є солідарними боржниками перед позивачем на суму 350 000 грн. 00 коп. Оскільки, 1-м відповідачем в добровільному порядку заборгованість за векселем не сплачена,  позивач звернувся до суду із даним позовом. Оцінивши матеріали справи, суд прийшов до наступного. Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно ч.7 ст.164 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право в порядку, встановленому законом, випускати в обіг векселі - боргові цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Відповідно до ст.14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Статтею 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні»від 05.04.2001 передбачено, що законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України  «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України. Згідно ст.75 Уніфікованого Закону простий вексель містить: назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець). Позивач  є векселедержателем простого векселя серії АА номер 2292551 від 11.04.2012. За вказаним векселем зазначено строк платежу «за пред'явленням», тобто держатель цього векселя має право звернутися до векселедавця з вимогою в будь-який момент, що в даному випадку і мало місце та підтверджується актом пред'явлення векселю до платежу від 20.04.1202 та не оспорюється  відповідачами. Відповідно до ст.76 Уніфікованого Закону документ, в якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті, а саме: простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням; при відсутності особливого значення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця; простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця. Стаття 77 Уніфікованого закону визначає, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту, строку платежу, платежу, права регресу у разі неплатежу, платежу у порядку посередництва, копій, змін, позовної давності, неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків. До простого векселя  також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем; у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя. Згідно ст.11 Уніфікованого Закону будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Відповідно до ст.13 Закону індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Згідно ст.14 Закону індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя. Якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може: заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я будь-якої іншої особи; реіндосувати вексель через бланковий індосамент або будь-якій іншій особі; передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту. Відповідно до ч.1 ст.16 Закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом. В даному випадку простий вексель серії АА номер 2292551 від 11.04.2012 на зворотній стороні має застереження про наказ «платити наказу», що підписаний директором і головним бухгалтером ПП«Юрфаксмомпсонт» та  засвідчений печаткою підприємства. Отже, напис, який виконаний на звороті простого векселя серії АА номер 2292551 від 11.04.2012 є бланковим індосаментом і згідно ст.14 Уніфікованого Закону вказане підприємство перевело всі свої права, що випливають з цього векселя, на будь-яку іншу особу, яка пред'явить вексель до платежу. Оскільки право ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Донбастеплоенергосервіс»на простий вексель серії АА номер 2292551 від 11.04.2012 базується на бланковому індосаменті, у відповідності до ст.16 Уніфікованого Закону  позивач  є його законним власником, а тому не має доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем. Такий висновок узгоджується з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів», в якому зазначено, що згідно зі ст.ст.16, 17 Уніфікованого Закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим; якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться й така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним. На підставі викладеного, позивач пред'явив 1-му відповідачу до платежу простий вексель серії АА номер 2292551 від 11.04.2012, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачами. Відповідачами позовні вимоги визнані в повному обсязі. Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Суд вважає, що дії відповідачів  не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Приймаючи до уваги, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачами, позов підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідачів. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п.5 ст. 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив: 1.          Позов задовольнити. 2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Ново- техніка», м. Луганськ, вул. Совєтська, б. 25, код 24943628  та  з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лімба”, м. Київ,  вул. Будіндустрії, б. 5, код 32587872,  в якості виконання за векселем серії АА номер 2292551 від 11.04.2012  кошти в розмірі 350 000 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в  сумі  7  000 грн.  00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку. Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення -  14.06.2012. Суддя                                                                                                              Т.А.Василенко