Рішення

від 07.06.2012 по справі 5015/1363/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.12 Справа№ 5015/1363/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгова фірма «Меркурій-Центр», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміла», м. Львів

про: стягнення 10139,94 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 -представник на підставі довіреності № 2 МЦ-ЮР від 06.04.2012 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 04.04.2012 року прийнято до розгляду позовну заяву від 03.04.2012 року про стягнення грошових коштів в розмірі 10139 грн. 94 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 23.04.2012 року. В судове засідання 23.04.2012 року представники сторін не з'явилися, розгляд справи відкладено на 14.05.2012 року. В судовому засіданні 14.05.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав витяг з ЄДРЮО та ФО, відповідно до якого адресою відповідача є: м. Львів, вул. Городоцька, 222. З огляду на неявку відповідача розгляд справи відкладено на 23.05.2012 року. В судове засідання 23.05.2012 року відповідач не з'явився, позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору. Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, судом було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 07.06.2012 року.

В судовому засіданні 07.06.2012 року позивачем подано уточнення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвал господарського суду не виконав, доказів погашення заборгованості не подав, заперечення наявності заборгованості не представив.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Позивач позовні вимоги підтримав, відповідно до поданого уточнення, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

07.06.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгова фірма «Меркурій-Центр»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміла»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 10139 грн. 07 коп., при цьому, позивачем в прохальній частині допущено арифметичну помилку, оскільки його вимоги складають 4493 грн. 98 коп. вартості неповерненого майна, 907 грн. 20 коп. штрафу та 4156 грн. 93 коп. пені, що разом становить 9558 грн. 11 коп. Такі ж вимоги позивач виклав із поданому ним 07.06.2012 року уточненому позові.

Позивач вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір оренди обладнання від 22.09.2009 року, відповідно до якого позивач передав відповідачу в тимчасове користування будівельні риштування по комплектуючих згідно Додатку № 1 до договору від 22.09.2009 року. 05.10.2009 року, 30.10.2009 року, 15.12.2009 року, 28.12.2009 року, 01.03.2010 року та 15.03.2010 року сторонами було укладено додатки до договору від 22.09.2009 року в частині збільшення площі орендованого майна та продовження строку оренди до 24.03.2010 року. Підставою звернення позивача до суду є те, що, як зазначає позивач, відповідач не повернув йому частини майна в розмірі 4493 грн. 98 коп., що є порушенням умов договору та підставою нарахування пені та штрафу.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

22.09.2009 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди обладнання, за умовами якого, згідно п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування наступне обладнання -риштування будівлі по комплектуючих згідно з Додатком № 1. Загальна площа риштувань, що передаються в оренду по проекції на фасад складає 84 м. кв. (п. 1.2. договору). Загальна (заставна) вартість майна, що передається в оренду зазначена в додатку №1, та становить 33 253,36 грн. (п. 3.2. договору). Термін оренди становить 40 днів (за період з 22.09.2009 року по 31.10.2009 року) з моменту прийняття майна, що орендується за актом приймання-передачі в оренду (п. 4.1. договору).

На виконання умов вказаного договору, на підставі актів прийому-передачі від 22.09.2009 року, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду майно, згідно переліку, загальною заставною вартістю 34 663,36 грн.

Згідно п. п. 5.1., 5.2. вказаного вище договору, оренда плата становить 1 680,00 грн. та сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 22.09.2009 року.

До договору оренди обладнання від 22.09.2009 року Додатками № № А-Е від 05.10.2009 року, від 30.10.2009 року, від 15.12.2009 року, від 28.12.2009 року, від 01.03.2010 року та від 15.03.2010 року сторонами вносили зміни в частині збільшення площі орендованого майна та продовження строку оренди. Відтак, кінцевою датою закінчення строку оренди визначено 24.03.2010 року. Загальна сума орендних платежів, згідно договору оренди, враховуючи подальші зміни, становила 20 370,00 грн. Крім цього, відповідно до додатку № 1 від 06.10.2009 року, відповідачу додатково було передано майно на загальну суму 65 797,52 грн. Тобто, загальна сума майна, переданого відповідачу в оренду становила 100 460,88 грн.

Після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний протягом 24.03.2010 року повернути майно, що орендується орендодавцю разом з тарою, упаковкою та технологічною документацією (комплектно) за актом передачі (п. 8.1.). Повернення майна, що орендується, здійснюється, згідно п. 8.2. договору, відповідними фахівцями сторін, згідно з Додатком №1 до даного договору. При поверненні майна складається акт повернення майна з оренди (Додаток № 2 до даного договору).

По закінчені терміну оренди, відповідач свої зобов'язання щодо повернення позивачу з оренди майна виконав частково на суму 95 966,90 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна з оренди від 25.03.2010 року, який є додатком № 2 до договору оренди обладнання від 22.09.2009 року. Майно на суму 4 493,98 грн. залишилось в користуванні відповідача, що підтверджується відповідним Переліком від 25.03.2010 року, що є Додатком № 3 до договору оренди обладнання від 22.09.2009 року.

Відповідно до п. 8.3. договору оренди, орендар несе відповідальність за пошкодження орендованого обладнання під час оренди, а також за втрату обладнання орендар повинен повернути орендодавцю вартість пошкодженого або втраченого під час оренди обладнання у відповідності з заставними цінами (вказаними у Додатку № 1). Орендодавець має право виставляти орендарю окремо рахунки за втрату, ремонт та чистку обладнання. У випадку відмови орендаря повернути обладнання в цілому або частково по елементах, орендар зобов'язаний відшкодувати коштами орендодавцю вартість цього обладнання згідно заставної вартості, вказаній у Додатку № 1 до даного договору.

Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема, банківських виписок позивача, вбачається, що відповідачем за користування обладнанням, відповідно до договору оренди обладнання з подальшими змінами, згідно Додатків, проводилась оплата наступним чином: платіжним дорученням № 594 від 22.09.2009 року сплачено суму в розмірі 1 680,00 грн., платіжним дорученням № 614 від 05.10.2009 року сплачено суму в розмірі 2 184,0 грн., платіжним дорученням № 648 від 10.11.2009 року сплачено суму в розмірі 5 670,00 грн., платіжним дорученням № 673 від 17.12.2009 року сплачено суму в розмірі 638,00 грн., платіжним доручення № 706 від 25.01.2010 року - 2 601,00 грн., платіжним дорученням № 728 від 24.02.2010 року - 3 573,00 грн. Станом на 02.06.2010 року борг відповідача перед позивачем по оренді становив 3 024,00 грн.

У зв'язку з цим, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 02.06.2010 року № 57/МЦ-ЮР, на предмет погашення в семиденний термін існуючої заборгованості по оренді в розмірі 3 024,00 грн. та сплати боргу по неповернутому з оренди майну в розмірі 4 493,98 грн.

Платіжним дорученням № 759 від 30.06.2010р. відповідач сплатив позивачу заборгованість по оренді в сумі 3 024,00 грн., однак заборгованість по майну, не повернутому з оренди, залишилась непогашеною.

Згідно пп. 9.2.1. п. 9.2. договору, у випадку протермінування по сплаті вартості орендних платежів, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день протермінування; а згідно пп. 9.2.2. п. 9.2. договору, поряд зі сплатою пені, у випадку протермінування по сплаті вартості орендних платежів понад один календарний місяць, орендар сплачує орендодавцю штраф в повному розмірі понад нараховану пеню, в розмірі, який за погодженням сторін даного договору становить 30 % від неоплаченої суми оренди. У випадку протермінування в поверненні майна, що орендується, згідно пп. 9.2.3. п. 9.2. договору, орендарем сплачується вартість орендних платежів в розмірі 0,5 % від заставної вартості неповернених елементів за кожен календарний день, та пеню в розмірі подвійно облікової ставки НБУ від вартості оренди майна за кожен календарний день протермінування.

Керуючись вказаними вище положеннями договору оренди обладнання від 22.09.2009 року, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та, з врахуванням уточнення позовної заяви від 28.04.2012 року, просить суд стягнути з відповідача 4 493,98 грн. вартості неповернутого з оренди майна, 907,20 грн. штрафу за несвоєчасну сплату орендних платежів та 4 156,93 грн. пені за несвоєчасне повернення з оренди майна. Разом позивачем заявлено до стягнення 10 139,94 грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне .

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди обладнання від 22.09.2009 року, з подальшими змінами, згідно Додатків №№ А-Е від 05.10.2009 року, від 30.10.2009 року, від 15.12.2009 року, від 28.12.2009 року, від 01.03.2010 року та від 15.03.2010 року. Згідно п. 1.1. вказаного договору, орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування наступне обладнання -риштування будівлі по комплектуючих згідно з Додатком № 1.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав належним чином та на підставі актів прийому-передачі від 22.09.2009 року, 06.10.2009 року, у формі Додатку № 1 до договору оренди обладнання, передав відповідачу в оренду обладнання загальною (заставною) вартістю 100 460,88 грн. з терміном повернення 24.03.2010 року.

Судом також встановлено, що станом на 24.03.2010 року, на момент закінчення терміну оренди майно на суму 4 493,98 грн. залишилось в користуванні відповідача. Наведене підтверджується відповідним Переліком від 25.03.2010 року, що є Додатком № 3 до договору оренди обладнання від 22.09.2009 року, наявним в матеріалах справи.

У відповідності до приписів п. 8.3. договору оренди обладнання від 22.09.2009 року, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 02.06.2010 року № 57/МЦ-ЮР, щодо сплати в семиденний термін вартості неповернутого з оренди майна, яка, як свідчать матеріали справи, в цій частині відповідачем залишена без виконання, а також з вимогою щодо сплати заборгованості по орендній платі в розмірі 3 024,00 грн., що платіжним дорученням № 759 від 30.06.2010 року була сплачена відповідачем.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи спростовується, відповідачем не підтверджено погашення ним заборгованості перед позивачем в сумі 4 493,98 грн. в якості вартості неповернутого з оренди майна, стягнення якої є предметом даного спору. Наведене розцінюється судом як порушення зі сторони відповідача договірних зобов'язань. Крім цього, порушенням договірних зобов'язань є також несвоєчасна сплата відповідачем в користь позивача платежу по орендній платі в розмірі 3 024,00 грн.

Встановивши усі дійсні обставини справи та надавши належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 4 493,98 грн.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно пп. 9.2.3. п. 9.2. договору оренди, у випадку протермінування в поверненні майна, що орендується, орендарем сплачується вартість орендних платежів в розмірі 0,5 % від заставної вартості неповернених елементів за кожен календарний день, та пеню в розмірі подвійно облікової ставки НБУ від вартості оренди майна за кожен календарний день протермінування.

Суму в розмірі 4 156,93 грн., яка також є предметом стягнення, позивач іменує пенею. Однак, суд відзначає, що вказана сума, виходячи з положення пп. 9.2.3. п. 9.2. договору оренди та наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог, не є пенею, оскільки така позивачем не обраховувалась в розмірі подвійно облікової ставки НБУ від вартості оренди майна за кожен календарний день протермінування, а обраховувалась розмірі 0,5 % від заставної вартості неповернених елементів за кожен календарний день. Тобто, вказана сума за своїм характером вказана є правовим наслідком за порушення зобов'язань щодо несвоєчасного повернення майна з оренди, згоду з приводу чого досягнуто сторонами у договорі оренди обладнання від 22.09.2009 року.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім цього, за відсутності в матеріалах справи доказів в підтвердження нечинності вказаного положення договору, в силу приписів ст. 204 Цивільного кодексу України, таке пп. (9.2.3. п. 9.2. договору оренди) підлягає до застосування.

Відтак, враховуючи наведене вище, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 4 156,93 грн. за протермінування в поверненні майна, що орендується, тому в цій частині позов підлягає до задоволення.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом, у відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно із ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов'язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Згідно пп. 9.2.2. п. 9.2. договору, у випадку протермінування по сплаті вартості орендних платежів понад один календарний місяць, орендар сплачує орендодавцю штраф в повному розмірі понад нараховану пеню, в розмірі, який за погодженням сторін даного договору становить 30 % від неоплаченої суми оренди.

Матеріалами справи підтверджено несвоєчасну сплату відповідачем в користь позивача платежу по орендній платі в розмірі 3 024,00 грн., що стала підставою для нарахування відповідачу до стягнення 907,20 грн. штрафу (30 %) від несплаченої суми оренди, у зв'язку з чим, вказана сума підлягає до стягнення.

Окрім цього, суд відзначає, що заявлена позивачем до стягнення загальна сума в розмірі 10 139,94 грн. включає в себе 4 493,98 грн. вартості неповернутого з оренди майна, 907,20 грн. штрафу за несвоєчасну сплату орендних платежів та 4 156,93 грн. за несвоєчасне повернення з оренди майна. З математичного підрахунку вказаних сум, стягнення яких задоволено судом, вбачається, що загальний їх розмір становить 9 558,11 грн. Різниця (10 139,94 грн. -9 558,11 грн.) у вказаних сумах становить 581,83 грн., однак така не підтверджена наявними у справі матеріалами та не обґрунтована позивачем. У зв'язку з цим, в цій позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 530, 549, 629, 759 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміла», м. Львів, вул. Городоцька, 222 (код ЄДРПОУ 23270251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгова фірма «Меркурій-Центр», м. Львів, вул. Кордуби, 5 (код ЄДРПОУ 25554053) 4 493 грн. 98 коп. вартості неповернутого з оренди майна, 4 156 грн. 93 коп. за несвоєчасне повернення з оренди майна, 907 грн. 20 коп. штрафу за несвоєчасну сплату орендних платежів та 1529 грн. 03 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видати наказ на виконання рішення господарського суду.

Суддя Р.Матвіїв