Рішення

від 05.06.2012 по справі 5019/559/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 5019/559/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" (далі -ПАТ "АЕС Рівнеобленерго") до товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький комплекс "Віпос" (далі -Товариство) про стягнення заборгованості в сумі 14 535 грн. 41 коп.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 за дов. від 15 квітня 2011 року № 08,

відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2012 року ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору від 30 січня 2007 року № 408, укладеного між Товариством та закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого є позивач, відповідачу в січні 2012 року була поставлена електрична енергія на загальну суму 12 119 грн. 83 коп. Крім того, на підставі даної угоди за січень 2012 року Товариству була нарахована плата за перетікання реактивної електроенергії в розмірі 2 415 грн. 58 коп.

Оскільки відповідач взяте на себе зобов'язання щодо оплати вищезазначених сум у встановлений договором строк не виконав, позивач, посилаючись на статтю 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) статті 174, 275 Господарського кодексу України (далі -ГК України), а також статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" просив суд стягнути з відповідача дану заборгованість.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 9 квітня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/559/12, розгляд якої було призначено на 3 травня 2012 року.

Ухвалою суду від 3 травня 2012 року розгляд справи відкладено на 24 травня 2012 року.

Ухвалою від 24 травня 2012 року розгляд справи було відкладено на 5 червня 2012 року.

Представник ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

У судові засідання, призначені на 3 травня 2012 року, 24 травня 2012 року та 5 червня 2012 року, відповідач не забезпечив явку своїх повноважних представників, проте надіслав на адресу суду заяву від 27 квітня 2012 року № 17, в якій повністю визнав позовні вимоги та на підставі статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) просив суд розстрочити виконання прийнятого у даній справі судового рішення.

Водночас відповідач не подав витребувані у нього господарським судом документи.

Оскільки чергове відкладення розгляду даної справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України строку вирішення спору, суд відповідно до статті 75 ГПК України дійшов висновку про необхідність розгляду справи за наявними в ній матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2007 року між закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго", яке згідно рішення загальних зборів акціонерів цього товариства, оформленого протоколом від 7 квітня 2011 року, перейменовано у публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" (а.с. 63-66) та Товариством був укладений договір № 408 про постачання електричної енергії, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу електричну енергію в передбачених цією угодою обсягах, а Товариство в свою чергу -оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 9-14).

Відповідно до пунктів 2.3.3 та 2.3.4 договору на відповідача покладений обов'язок оплачувати постачальнику (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до договору "Про зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків", підписаного між сторонами 30 січня 2007 року (а.с. 16), а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача за умовами підписаного між сторонами додатку № 8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" від 3 січня 2011 року.

За пунктом 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 4 "Про порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Пунктом 1 вищезазначеного додатку встановлено, що після зняття показників засобів обліку споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає постачальнику нарочним, не пізніше наступного робочого для після зняття показників і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію.

Розрахунок величини плати за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника і споживача здійснюється у порядку, визначеному додатком № 8 "Про порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії" (пункт 8.2 договору).

Згідно з пунктом 8.5 договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально-відокремлену головну організацію.

Судом також встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач за період з 1 січня 2012 року по 1 лютого 2012 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 12 119 грн. 83 коп., у зв'язку з чим останньому був виставлений рахунок за активну електроенергію № 9919449935 від 24 січня 2012 року на суму 12 119 грн. 83 коп.

Крім того, відповідачу був виставлений рахунок за реактивні перетоки електроенергії за січень № 9919449935 від 24 січня 2012 року на суму 2 415 грн. 58 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 30 січня 2007 року № 408 свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Водночас Товариство взятий на себе за договором обов'язок щодо своєчасної оплати вказаних рахунків не виконало, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість, яка на момент розгляду справи становить 14 535 грн. 41 коп. Наявність вказаного боргу також визнається і самим Товариством, що підтверджується заявою останнього від 27 квітня 2012 року № 17 (а.с. 61).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За частиною 7 цієї статті оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що наявність у Товариства боргу за договором від 30 січня 2007 року № 408 за спожиту у січні електричну енергію в сумі 12 119 грн. 83 коп. та перетоки реактивної енергії в сумі 2 415 грн. 58 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і не оспорюється відповідачем, крім того, останній на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог ПАТ "АЕС Рівнеобленерго".

4 травня 2012 року на адресу суду надійшла заява Товариства від 27 травня 2012 року № 17, в якій останнє просило розстрочити виконання прийнятого у даній справі рішення в зв'язку з тяжким фінансовим станом та зупинкою виробничого процесу підприємства.

Відповідно до частини 6 статті 83 ГПК України, приймаючи рішення, господарський суд, зокрема, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Приписами частини 1 статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

Однак в порушення вищезазначених процесуальних вимог діючого законодавства відповідачем не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження тяжкого фінансового становища даного підприємства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що дана заява Товариства є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький комплекс "Віпос" (34100, Рівненська область, місто Дубровиця, вулиця Залізнична, будинок 7, ідентифікаційний код: 34236033) на користь публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" (33013, місто Рівне, вулиця Князя Володимира, будинок 71, ідентифікаційний код: 05424874) 12 119 (дванадцять тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 83 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 2 415 (дві тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 58 коп. заборгованості за перетоки реактивної енергії, а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11 червня 2012 року

Суддя Є.В. Павленко