Рішення

від 11.06.2012 по справі 5017/923/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5017/923/2012            ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "11" червня 2012 р.Справа  № 5017/923/2012 за позовом:  приватного акціонерного товариства "Альба Україна"; до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Конвалія"; про стягнення 71 466,87 грн.;    Суддя Цісельський О.В. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився. від відповідача: не з'явився. СУТЬ СПОРУ: Позивач, приватне акціонерне товариство "Альба Україна" (далі по тексту –ПАТ "Альба Україна"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія" (далі по тексту –ТОВ "Конвалія") 71 466,87 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №О/01-2011/078 від 04.01.2011р., з яких: 67 151,09 грн. –основного боргу, 699,87 грн. - 3% річних, 3 615,91 грн. –пені.     Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно № 5017/923/2012  та справу призначено до розгляду в судовому засіданні. В судовому засіданні 21.05.2012р. суд отримав від представника позивача клопотання про продовження розгляду справи  від 21.05.2012р. Ухвалою господарського суду від 21.05.2012р. строк розгляду справи №5017/923/2012 було продовжено до 11.06.2011р. 11.06.2012р. суд отримав від позивача заяву про зменшення позовних вимог ( вх.№17951/2012) відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 52514,61 грн., з яких: 48198,83 грн. –основного боргу, 3615,91 грн. - пені, 699,87 грн. - 3% річних. Представник позивача у судовому засіданні не з'явився хоча був повідомлений про час та місце судового засідання,  про причини неявки суд не повідомив.. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.03.2012р., про що свідчать корінці про вручення поштових відправлень, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав. Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8 228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8 23 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:   04.01.2011р. між ПАТ "Альба Україна" (Продавець) та ТОВ "Конвалія" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №О/01-2011/078 (Договір) відповідно до умов якого Продавець  зобов'язався передавати (поставляти)  вироби медичного призначення (Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язався приймати Товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов Договору (п.1.1 Договору). 04.01.2011р. між ПАТ "Альба Україна" та ТОВ "Конвалія" було укладено додаткову угоду до  договору купівлі-продажу №№О/01-2011/078 від 04.01.2011р.      Відповідно до умов Договору сторони погодили що постачання Товару здійснюється товарними партіями. Термін поставки кожної товарної партії визначається Сторонами шляхом узгодження заказу Покупця (п.2.1 Договору). Кожна товарна партія формується шляхом узгодження заказу. Узгодження заказу відбувається шляхом погодження наступних даних щодо товару щодо поставки: асортимент, кількість, ціну, місце поставки, термін поставки (п.2.3 Договору). Узгодження заказу відбувається шляхом обміну інформації за телефоном, факсимільним зв'язком, електронним зв'язком чи за допомогою інших засобів зв'язку. Підтвердження виконання заказу Продавцем є підписання видаткової накладної Покупцем при прийомці-передачі партії товару. Ціни за одиницю Товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін Продавця та згідно узгодженим Сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних (п.2.4 Договору). Згідно п.6.1 Договору Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості та асортименту в момент підписання Сторонами видатковою накладною накладної на товарну партію. Як вбачається з матеріалів справи у період з 22.09.2011р.по 10.02.2012р.  ПАТ "Альба Україна" на виконання вимог Договору поставило, а ТОВ "Конвалія" прийняло Товару на загальну суму 67 151,09 грн. про, що свідчать наявні в матеріалах справи  накладні (а.с.10-65). Відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений Товар виконані не були. Так за поставлений товар ТОВ "Конвалія" розрахувалось частково про, що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с. 93-121) у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість, яка станом  на 11.06.2012р.склала 48 198,83 грн. Також приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем позивач також просить суд стягнути з відповідача 3615,91 грн. - пені, 699,87 грн. - 3% річних. З огляду на невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, останній був вимушений звернутись до суду з відповідним позовом, для захисту своїх порушених прав. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав: У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні  права вільно на власний розсуд. Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно п.4 ч.1  ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди. За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 48198,83 грн. –основного боргу, 3615,91 грн. - пені, 699,87 грн. - 3% річних. Судом перевірено розрахунки позивача приведені в позовній заяві, встановлено їх правильність та відповідність матеріалам справи. Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані. Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Альба Україна" підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи. Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України. Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Конвалія (65036, м. Одеса, вул. Щорса, 144, код 13925952) на користь публічного акціонерного товариства "Альба Україна" (08300, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, код 22946976) 48198,83 грн. –основного боргу; 3615,91 грн. –пені; 699,87 грн. - 3% річних; 1609,50 грн. –судового збору. Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України. Повний текст рішення складено 14.06.2012р. Суддя                                                                                       Цісельський О.В.