Рішення

від 14.06.2012 по справі 5021/645/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.12 Справа № 5021/645/12.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.В., розглянув матеріали справи № 5021/645/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь - зерно-продукт»,

с. Липляни Ківерцівського району Волинської області

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Наддніпровський Холдинг» , м. Конотоп Сумської області

про стягнення 43 621,37 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 01.12.2011 року ;

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 43 621,37грн., з яких : 41 955,62 грн. - сума основного боргу, 1 339,95 грн. - пені, 325,80 грн. - 3 % річних, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 641,00 грн.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що заперечує проти позову у заявленому розмірі та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що гірчицю у кількості 16 241 кг було передано відповідачу за накладною № 557 від 31.05.2011 року. Строк оплати гірчиці сторонами не був визначений, вимогу про оплату вартості постановленої відповідачу гірчиці позивач не заявляв. Тому позов про стягнення боргу в частині оплати вартості гірчиці та нараховані у зв`язку з цим штрафні санкції є передчасними.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

30 березня 2011 року між позивачем - ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» (зерновий склад) та відповідачем - ТзОВ «Наддніпровський Холдинг» (поклажодавцем) було укладеного договір складського зберігання Вз № 30032, предметом якого є домовленість сторін про приймання та зберігання товару, його сушку, очистку, переданого зерновому складу поклажодавцем та відвантаження (погрузку), повернення товару останньому за плату у кількості та на умовах визначених даним договором.

Відповідно до договору , зерновий склад надає послуги поклажодавцю, тарифи на які вказані в п. 3.2 цього ж договору, а поклажодавець оплачує надані послуги протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунку від зберігача ( п. 3.4 договору)

31 травня 2011 року між продавцем - ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» та покупцем - ТзОВ «Наддніпровський Ходинг» була досягнена домовленість про продаж продавцем та купівлю покупцем гірчиці в кількості та по ціні , що визначаються накладними .

Сторони домовились усно про те, що продавець відпускає покупцю товар окремими партіями по цінах , які узгоджуються сторонами в накладних на товар. Загальна кількість товару, що відпускається продавцем покупцю становить суму всіх накладних по кількості і підтверджується ними.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за домовленостями, надав послуги та відвантажив товар відповідачу на загальну суму 54 782,01 грн., що підтверджується актами здачі - приймання робіт № 234 від 30 квітня 2001 року, № 335 від 31 травня 2011 року, № 378 від 30 червня 2011 року, № 1213 від 30 грудня 2011 року, № 174 від 30 березня 2012 року та накладною № 557 від 31.05.2011 року

Згідно банківських виписок від 04.05.11 року, від 13.07.11 року ТзОВ «Наддніпровський Холдинг», прийнявши надані послуги та товар, здійснило часткову оплату шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на загальну суму 12 826,39 грн.

Таким чином, заборгованість ТзОВ «Наддніпровський Холдинг» по оплаті за надані послуги та за отриманий товар від ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» становить 41 955,62 грн.

21.02.12 року позивач направив претензію № 65 від 21 лютого 2012 року з вимогою про перерахування залишкової на той час суми боргу у розмірі 41 759,87 грн. та акт звірки взаємних розрахунків .

Листом № 35 від 24.02.12 року ТзОВ «Наддніпровський Холдинг» визнало свій борг в сумі 41 759,87 грн. перед ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» та одночасно звернулось з проханням дозволити погасити існуючу заборгованість згідно графіка погашення заборгованості, але згоди щодо розстрочення погашення заборгованості сторони не досягли .

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно статті 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

Однак, відповідачем в семиденний строк після вимоги (претензії) позивача борг сплачено не було, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 41 759,87 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно п. 5.3.2 договору Вз № 30032 від 30.03.2011 року, поклажодавець зобов'язався своєчасно розрахуватися за надані послуги з приймання, зберігання, відвантаження, а також додаткових послуг на протязі 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку, однак в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем рахунків позивача. Ототожнення позивачем дати виписки рахунків з датою отримання рахунків за відсутності доказів отримання відповідачем рахунків є безпідставним. За таких обставин неможливо, виходячи з умов пункту 5.3.2 договору, визначити терміни (строки) для виконання відповідачем (поклажодавцем) своїх зобов'язань по своєчасному розрахунку (оплаті) за надані позивачем послуги і термін (строк) оплати послуг та товару в даному випадку може бути визначений лише у відповідності з ч. 2 ст. 530 ЦК України після пред'явлення позивачем відповідачеві вимоги (претензії) щодо сплати боргу .

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 195,75 грн. згідно акту здачі-приймання робіт № 174 від 30 березня 2012 року за послуги по зберіганню гірчиці позов задоволенню не підлягає , оскільки відсутні докази отримання відповідачем рахунку на оплату № 303 від 30 березня 2012 року , а також відсутні докази пред'явлення позивачем відповідачеві вимоги ( претензії) щодо оплати цієї суми .

Згідно п. 8.2 Договору Вз № 30032 від 30.03.11 року, за порушення термінів оплати поклажодавець сплачує зерновому складу пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки оплати.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою (претензією) 24 лютого 2012 року про сплату боргу. Строк оплати суми 41 759,87 грн. за надані послуги та отриманий товар настав, згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, 03.03.2012 р., який також є строком з якого починається обчислення 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України та пені згідно договору.

За наведених обставин суд визнає таким, що не відповідає чинному законодавству та умовам договору здійснений позивачем розрахунок пені та 3 % річних за період з 10.05.2011 р. по 23.04.2012 р., тому що в силу положень договору та закону у відповідача до 03.03.2012 року був відсутній обов'язок щодо сплати вказаних коштів.

Крім того, у зв'язку з відсутністю згоди сторін щодо сплати відповідачем (покупцем) позивачеві (продавцю) пені за прострочку платежу за гірчицю на суму 35 730,20 грн., нарахування позивачем відповідачеві пені за прострочку оплати гірчиці в розмірі 773,34 грн. взагалі є безпідставним та необґрунтованим, оскільки розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Законом не визначений і має встановлюватися за згодою сторін , згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» .

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: щодо стягнення основного боргу в розмірі 41 759,87 грн., щодо стягнення пені за прострочку оплати послуг за період з 03.03.2012 року по 23.04.2012 року в розмірі 8,48 грн. та щодо стягнення 3 % річних за прострочку оплати 41 759,87 грн. боргу за період з 03.03.2012 року по 23.04.2012 року в розмірі 178,47 грн. В іншій частині позов задоволенню не підлягає у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю, з причин, зазначених вище .

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1 547,71 грн. пропорційно задоволеним вимогам .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 629 ЦК України , ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наддніпровський Холдинг» (вул. Успенсько-Троїцька,37А, м. Конотоп, Сумська область, 41600; ідентифікаційний код 37052211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» (вул. Червоноармійська,22, с. Липляни Ківерцівського району Волинської області , 45240; ідентифікаційний код 31496816) суму основного боргу в розмірі 41 759,87 грн., 3 % річних в розмірі 178,47 грн., пеню в розмірі 8,48 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 547,71грн.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.