Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а/0470/4562/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4562/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю "Фосфор" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

18.04.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі ДПІ у Красногвардійському районі) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фосфор» (далі ТОВ «Фосфор»), в якому позивач просить стягнути до бюджету з відповідача у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 340,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заборгованість ТОВ «Фосфор» по платежам перед бюджетом виникла по податку на додану вартість, внаслідок несплати підприємством узгоджених податкових зобов'язань з цього виду податку на суму 340,00 грн., яка по теперішній час не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 20.04.12р. відкрито провадження у адміністративній справі №2а/0470/4562/12 та призначено її до розгляду на 03.05.12р., в подальшому розгляд справи відкладено на 08.05.12р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Сторони вдруге в судове засідання не з'явились, хоч належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання суду, відповідач заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав, причин неприбуття не повідомили, заяви про розгляд справи за його відсутності не подали.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

товариство з обмеженою відповідальністю «Фосфор» зареєстрований як юридична особа 20.05.2009 року та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за ідентифікаційним кодом 32634267 за юридичною адресою: 49052, м. Дніпропетровськ, вул.Меренкова, б.14, кв.1; обліковується у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська як платників податків, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ №816149.

Згідно п. 36.1 -36.3 ст. 34 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

ДПІ в Красногвардійському районі було винесено щодо відповідача податкові повідомлення-рішення, якими останньому нараховані штрафні санкції з ПДВ у розмірі 170,00 грн. (№0047921502/0 від 11.06.2010 р.) та 170 грн. (№0002891502 від 19.04.2010 р.).

Дані податкові повідомлення-рішення розміщені на дошці податкових оголошень у зв'язку з неможливістю їх врученню відповідачу, що підтверджено відповідними актами ДПІ.

У відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження , але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої сум грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Згідно п.59.9 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У відповідності до приписі п.60.6 ст.60 Податкового кодексу України на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Позивачем направлено відповідачу податкову вимогу №1/653 від 15.12.10р., яку була розміщена на дошці оголошень на підставі довідки пошти про неможливість вручення податкової вимоги.

У зв'язку з тим, що на протязі 2010-2012 років підприємством ніколи податковий борг не був погашений повністю, а законодавством передбачено тільки формування та вручення двох податкових вимог, тому на суми збільшення загального податкового боргу відповідача, що виникли після вручення другої вимоги, додаткові податкові вимоги не формувались.

Статтями 67, 68 Конституції України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України).

Згідно п.87.2 ст.87 вказаного Кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Довідка про розрахункові рахунки платника податків у банках долучена позивачем до позову.

Також орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).

Зі змісту вищевказаних норм права вбачається, що податковий орган повинен дотримуватись процедури черговості способів погашення податкового боргу платника податків, тобто спочатку стягнути податковий борг з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а лише в разі їх недостатності -з а рахунок продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що податкове зобов'язання відповідачем було узгоджене, суд вважає законною вимогу податкового органу про стягнення з відповідача на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 340,00 грн.

Докази сплати відповідачем наявної у нього заборгованості в розмірі 340,00 грн. у справі відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведенні норми матеріального права та обставини справи, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу на користь держави і задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Фосфор» про стягнення заборгованості в сумі 340,00 грн. - задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фосфор» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Меренкова, буд. 14, кв.1, код ЄДРПОУ 32634267) кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 340 грн. та зарахувати на р/р 31114029700008, код бюджетної класифікації 14010100 (державний бюджет) отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук