Постанова

від 10.05.2012 по справі 2а-1794/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-1794/12/1070    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 10 травня 2012 року                     місто Київ          № 2а-1794/12/1070 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого –судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовомУправління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» простягнення заборгованості, –  В С Т А Н О В И В:           Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс»про стягнення заборгованості в сумі 715, 05 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено суми єдиного внеску у визначений законом строк, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість (штрафні санкції та пеня) за цими обов'язковими платежами.           Відповідачу за адресою його місцезнаходження (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Чорновола, будинок 1), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи). Однак, до суду повернувся конверт з позначкою про те, що організація за зазначеною адресою не зареєстрована. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»текст статті 93 Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, згідно із якою місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.           Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що  позов підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діоніс»є юридичною особою, зареєстроване Києво-Святошинською РДА Київської області 17.06.1996 року, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Чорновола, будинок 1, ідентифікаційний код: 24214964. Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідач є платником внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Частиною другою статті 6 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»встановлений перелік обов'язків платника єдиного внеску, зокрема, обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Єдиний внесок для платників встановлюється у відсотках до визначеної статтею 7 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платника єдиного внеску, з урахуванням видів його економічної діяльності. Відповідно до статті 9 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Так, за лютий 2011 року ТОВ «Діоніс»нарахувало та повинно було сплатити 715, 05 гривень. Згідно звіту, відповідач має клас професійного ризику виробництва –23. Відповідно до пункту 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Позивачем до відповідача була виставлена вимога від 04.10.2011 року № Ю-57 на суму 715, 05 гривень, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак до Пенсійного фонду повернувся конверт з позначкою про те, що адресат не існує. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. Оскільки вимогу відповідач не оскаржив та в десятиденний термін не сплатив суму боргу, то відповідно до абзацу 7 пункту 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення боргу (недоїмки). Загальна сума заборгованості відповідача перед Державним бюджетом України складає 715, 05 гривень, та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач неодноразово повідомлявся Управлінням Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом. На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав. За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, – П О С Т А Н О В И В: 1.          Адміністративний позов задовольнити повністю. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» на користь Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області заборгованість в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 05 копійок. 3.          Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Суддя                                                                                 Шевченко А.В.