Постанова

від 30.05.2012 по справі 2а-3220/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р. № 2а-3220/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Гойна Ю.А.,

за участю:

представника позивача Завалишина Ю.О.,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Медія-клуб»до Державної податкової інспекці у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Медія-клуб»(надалі -ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб») звернулось до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000693221 від 15.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (надалі - ПДВ) на загальну суму 92727 грн., в тому числі за основним платежем 84851 грн. та штрафні фінансові санкції 7876 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий кредит по податку на додану вартість сформовано ним згідно з вимогами та у порядку, визначеному Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (надалі -ПК України). Господарські операції з постачальником -ПП «Опт-Бест»були реальними, товар отриманий від ПП «Опт-Бест»використовувався ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»у господарській діяльності. Крім того, позивач зазначає, що сума, яка була включена до складу податкового кредиту, підтверджена належним чином оформленими первинними документами, зокрема, податковими накладними, належним чином оформленими договорами поставки, товарно-транспортними накладними, що засвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг) та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до положень ст.198 ПК України.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби заперечення на позовну заяву або заяви про визнання позову не подала.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Додатково пояснив, що згідно з чинним законодавством України на сторону правочину - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником чи його контрагентів вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків. Також, представником позивача наголошено, що відповідно до презумпції правомірності правочину, правочин укладений між сторонами є чинними, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину, і не належить до компетенції податкового органу. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків, внаслідок вчинення таких правочинів. Таким чином, вважає, що відповідач незаконно та безпідставно збільшив суму грошового зобов'язання з ПДВ. З урахуванням викладеного, просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника не подав, а тому суд ухвалив розглядати справу без участі уповноваженого представника відповідача. В судових засіданнях, в яких брав участь представник відповідача, проти позову заперечив з наступних підстав. Перевіркою встановлено, що контрагент позивача ПП «Опт-Бест»здійснював безтоварні операції, в нього відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, а отже відсутня фінансово-господарська діяльність. Вказане підприємство мало лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Тому угоди, укладені між позивачем та вказаним контрагентом є такими, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а саме - направлені на ухилення від сплати податку на додану вартість, а, відтак, оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним. У зв'язку з цим просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач -ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб», що знаходиться за адресою: 79058, м. Львів, вул. Газова, 9, код ЄДРПОУ -33197067, зареєстроване як юридична особа Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області 10.11.2004р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 363944 серія А00, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 240934 серія ААБ. Взяте на облік як платник податків в ДПІ у Галицькому районі м. Львова 11.10.2004р. У періоді, який перевірявся, позивач був платником ПДВ.

На підставі наказу ДПІ в Галицькому районі м. Львова від 17.02.2012р. № 13 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Опт-Бест». За результатами перевірки складено Акт № 1042/23-209/33197067 від 02.03.2012р. (надалі - Акт), в якому зазначено, що ТзОВ «Торговий Дім «Міст Експрес»порушено ч.1, 5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст.228, Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за період квітень-липень 2011р. завищено податковий кредит та занижено ПДВ в сумі 84851 грн.

На підставі вказаного Акту ДПІ в Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000693221 від 15.03.2012р., яким збільшено ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 92727 грн., в тому числі 84851 грн. за основним платежем та 7876 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з висновками Акту Товариством порушено ст.228, ст.215 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) та п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), в результаті чого за період квітень-липень 2011 р. завищено податковий кредит та занижено ПДВ в сумі 84851 грн.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

Щодо господарських відносин позивача з ПП «Опт-Бест», судом встановлені наступні обставини.

Між ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»та ПП «Опт-Бест»були укладені договори поставки від 01.04.2011р. № 1/04 та від 05.05.2011р. № 04/05, на виконання яких та згідно з Замовленнями ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»на постачання товару ПП «Опт-Бест»здійснювало поставки товарно-матеріальних цінностей у квітні-травні 2011 року. Так, ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»отримало від ПП «Опт-Бест»товар, про що свідчать отримані видаткові накладні від ПП «Опт-Бест», а саме: видаткова накладна № РН-0000103 від 04.04.2011р. на загальну суму 145000 грн., в тому числі ПДВ 24166,67 грн., видаткова накладна № РН-0000055 від 04.05.2011р. на загальну суму 64906 грн., в тому числі ПДВ 10817,67 грн., видаткова накладна № РН-00156 від 15.06.2011р. на загальну суму 34200 грн., в тому числі ПДВ 5700 грн., видаткова накладна № РН-0000407 від 25.07.2011р. на загальну суму 32500 грн., в тому числі ПДВ 5416 грн., видаткова накладна № РН-0000395 від 22.07.2011р. на загальну суму 50000 грн., в тому числі ПДВ 8333 грн., видаткова накладна №РН-000155 від 15.06.2011р. на загальну суму 76000 грн., в тому числі ПДВ 12666,67 грн., видаткова накладна № РН-000084 від 04.07.2011р. на загальну суму 106500 грн., в тому числі ПДВ 17750 грн.

Крім того, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивач надав наступні документи: договори поставки № 1/04 від 01.04.2011р., № 04/05 від 05.05.2011р., специфікації товару № 1 від 05.05.2011р., № 2 від 29.05.2011р., № 3 від 01.07.2011р., № 4 від 11.07.2011р., № 5 від 25.07.2011р., податкові накладні від 04.04.2011р. № 6, від 04.05.2011р. № 55, від 15.06.2011р., № 155, від 25.07.2011р. № 406, від 22.07.2011р. № 394, від 15.06.2011р. № 154, від 04.07.2011р. № 84, посвідчення про відрядження заступника директора ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»до ПП «Опт-Бест»для отримання матеріалів на період 14.06.2011р. по 16.06.2011р. та на 21.07.2011р. по 23.07.2011р., оборотно-сальдові відомості за період з 01.04.2011р. по 31.07.2011р., платіжні доручення № 105 від 05.05.2011р. на суму 145000 грн. № 141 від 02.06.2011р. на суму 53000 грн., № 142 від 09.06.2011р. на суму 11906 грн., № 177 від 04.07.2011р. на суму 78000 грн., № 179 від 07.07.2011р. на суму 32200 грн., № 209 від 26.07.2011р. на суму 50000 грн., № 210 від 26.06.2011р. на суму 32500 грн., № 224 від 10.08.2011р. на суму 66500 грн., № 214 від 12.08.2011р. на суму 40000 грн.

Обставина щодо перевезення товару, підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними із відмітками номерів машин-перевізників від 04.04.2011р. та від 04.05.2011р. Крім того, позивачем надано копії технічного паспорту автомобіля Honda CR V д.н.з. ВН 1828 АН, яким здійснювалось транспортування частини товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що представлені позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції з ПП «Опт-Бест».

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вказаним пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 вказано, що платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З вищенаведених норм вбачається, що обов'язковою умовою отримання права покупця (замовника) на податковий кредит є наявність первинних бухгалтерських та податкових документів. При цьому, законодавцем не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником чи його контрагентів вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків. Сама по собі несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»сформувало податковий кредит по податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених договорів поставки з ПП «Опт-Бест»та отриманих від нього видаткових накладних та податкових накладних. Всі первинні документи оформлені у відповідності із вимогами Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За таких обставин ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства ПП «Опт-Бест». Висновок ДПІ у Галицькому районі м. Львова в акті від 02.03.2011р. № 1042/23-209/33197067 зроблений на підставі акту перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 08.11.2011р. № 2462/23-1/36832340 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Опт-Бест»код ЄДРПОУ - 36832340», яким встановлено, що у ПП «Опт-Бест»відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих актів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської та економічної діяльності. Проте, це не є передбаченими законодавством підставами для позбавлення ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»права на віднесення сплачених сум за товар до витрат та податкового кредиту у разі, коли він виконав усі, передбачені законами вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту. Крім того, вказана обставина сама по собі не свідчить про неможливість здійснення господарських операцій.

Суд також бере до уваги постанову Вишгородського районного суду Київської області від 02.02.2012р. якою закрито адміністративне провадження відносно ОСОБА_3 (директора ПП «Опт-Бест») про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 163 ч.1 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Щодо твердження відповідача про те, що ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»не придбавало товар у ПП «Опт-Бест»та те, що укладені між ними Договори поставки не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, є такими, що укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст.216, ст.228 ЦК України є нікчемним, суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, відповідно до презумпції правомірності правочину укладений між сторонами правочин є чинними, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину, і не належить до компетенції податкового органу. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом встановлено, що зроблені відповідачем висновки про безпідставне формування ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»податкового кредиту, нікчемності укладеної ним угоди не відповідають дійсним обставинам справи.

В судовому засіданні представник відповідача не надав доказів, які б спростували придбання ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб» товарів у ПП «Опт-Бест»і, які б свідчили про укладання ТзОВ «Телерадіокомпанія Медія-клуб»угод з метою ухилення від сплати податків.

Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес»АД проти Болгарії»від 22.01.2009р. ( заява №3991/03).

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

З огляду на наведене вище, податкове повідомлення -рішення від 15 березня 2012 року №0000693221 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст.94 КАС України судовий збір у розмірі 927 грн. 27 коп. слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №0000693221 від 15 березня 2012 року.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Міст Експрес»судовий збір у розмірі 927 грн. 27 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 червня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.