Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а-1670/2714/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2714/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Роженка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та нечинним (недійсним) в повному обсязі податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та нечинним (недійсним) в повному обсязі податкового повідомлення-рішення №0007172301/389 від 11.04.2012.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що порушень податкового законодавства, викладених в акті перевірки №397/22-209/23561646 від 26.03.2012, не вчиняв. Посилався на те, що в результаті його взаємовідносин з ТОВ "БТС "Арон" в березні - вересні 2011 року, ним, на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, було включено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в загальному розмірі 122 475,00 грн. Зазначав, що оскільки факт здійснення між позивачем та його контрагентом фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, податковими накладними, накладними, актами приймання-здачі виконаних робіт (послуг), платіжними дорученнями, картками обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів, актами списання, подорожніми листами службового легкового автомобіля, господарські операції з цим суб'єктом господарювання відповідали вимогам закону.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в ході розгляду справи заперечували проти позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях відповідач посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.4 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 122 475,00 грн. Зазначав, що позивачем в березні - вересні 2011 в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "БТС "Арон" неправомірно віднесено до податкового кредиту вказану суму податку на додану вартість, оскільки позивачем не було підтверджено фактичного транспортування товару, а саме, не було надано ні товарно-транспортних накладних, ні подорожніх листів вантажного автомобіля, а також сертифікатів якості та сертифікатів відповідності на товар. Крім того, податковим органом зазначено про недостатність у ТОВ "БТС "Арон" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, в зв'язку з чим вбачається проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи те, що ТОВ "БТС "Арон" здійснює діяльність не пов'язану з наданням послуг з реклами та виробництвом спортивного спорядження, а також оскільки у нього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, технічний персонал, то, на думку відповідача, угоди між ТОВ "БТС "Арон" та ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" мають ознаки нікчемності. З огляду на вказане, Кременчуцька ОДПІ прийшла до висновку, що позивач здійснив видимість придбання товарів, послуг від ТОВ "БТС "Арон", які в дійсності ним не реалізовувалися, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" (ідентифікаційний код 23561646) зареєстроване на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів 23.10.1995 за №1022. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженням постанови виконуючого обов'язки начальника СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ старшого лейтенанта податкової міліції Дем'яненка Д.П. від 09.02.2012, в період з 13.03.2012 по 19.03.2012 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" з питань взаємовідносин з ПП "Бізнесавтоальянс" та ТОВ "БТС "Арон" за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт №397/22-209/23561646 від 26.03.2012 (том 1 а.с. 10-26), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.4 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 122 475,00 грн, в тому числі за березень 2011 року в сумі 9125,00 грн, за квітень 2011 року в сумі 21360,00 грн, за травень 2011 року в сумі 22005,00 грн, за червень 2011 року в сумі 17835,00 грн, за липень 2011 року в сумі 17550,00 грн, за серпень 2011 року 17285,00 грн та за вересень 2011 року в сумі 17315,00 грн.

На підставі висновків даного акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ 11.04.2012 прийняте податкове повідомлення-рішення №0007172301/389, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 135 513,50 грн, в тому числі 122 475,00 грн - основний платіж, 13038,50 грн - штрафна (фінансова) санкція (том 1 а.с. 9).

Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки та правомірністю збільшення йому суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та нечинним (недійсним) в повному обсязі податкового повідомлення-рішення №0007172301/389 від 11.04.2012.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ №0007172301/389 від 11.04.2012, суд виходить з наступного.

Як слідує із акта перевірки №397/22-209/23561646 від 26.03.2012, висновок про неправомірність включення ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" у березні - вересні 2011 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 122 475,00 грн в результаті придбання у ТОВ "БТС "Арон" товарів (спортивного спорядження) та рекламних робіт (послуг) податкова інспекція обґрунтовує тим, що позивачем не було підтверджено фактичного транспортування товару, а саме, не було надано ні товарно-транспортних накладних, ні подорожніх листів вантажного автомобіля.

Перевіряючими в акті перевірки зазначалося також про відсутність у позивача сертифікатів якості та сертифікатів відповідності на товар (спортивне спорядження).

Крім того, податковим органом вказано, що у ТОВ "БТС-Арон" недостатні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи те, що ТОВ "БТС "Арон" здійснює діяльність не пов'язану з наданням послуг з реклами та виробництвом спортивного спорядження, а також оскільки у нього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, технічний персонал, то, на думку Кременчуцької ОДПІ, угоди між ТОВ "БТС "Арон" та ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" мають ознаки нікчемності.

З огляду на вказане, Кременчуцька ОДПІ прийшла до висновку, що позивач здійснив видимість придбання товарів, послуг від ТОВ "БТС "Арон", які в дійсності ним не реалізовувалися, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 01.03.2011 між ТОВ "БТС "Арон" (рекламіст) та ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" (рекламодавець) укладено договір №02/11-р про надання рекламних послуг, згідно якого рекламіст зобов'язується надати (надавати) рекламодавцю послуги по розповсюдженню інформації про підприємства і продукцію, яка ними реалізується та послуги, що ними надаються, а рекламодавець зобов'язується прийняти надані рекламістом послуги та оплатити їх вартість на умовах, передбачених цим договором (том 1 а.с. 28-30).

Види засобів доведення реклами до споживачів, місце та строки надання рекламних послуг рекламістом обговорено сторонами в протоколах узгодження ціни, що являються невід'ємною частиною даного договору (том 1 а.с. 31-47).

В рамках виконання вказаного договору ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" придбало у ТОВ "БТС "Арон" рекламні послуги на загальну суму 672 960,00 грн, в тому числі ПДВ 112 160,00 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та ТОВ "БТС "Арон" з придбання в березні - вересні 2011 року рекламних послуг позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме:

- акти приймання-здачі виконаних робіт (послуг) (том 1 а.с. 48, 56, 75, 82, 93, 104, 115);

- рахунки ( том 1 а.с. 49, 57-58, 76-77, 83-84, 94-95, 105-106, 116-117)

- платіжні доручення, згідно яких можна зробити висновок, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "БТС "Арон" за надані рекламні послуги (том 1 а.с. 50, 59-60, 78-79, 85-86, 96-97, 107-108, 118-119)

- податкові накладні (том 1 а.с. 51, 61-62, 80-81, 87-88, 98-99, 109-110, 120-121).

Згідно актів приймання-здачі виконаних робіт (послуг) рекламістом надано послуги по виготовленню та поширенню інформації про товари (роботи, послуги), які реалізуються (надаються) ТОВ "Кребо Інтернешнл" на відповідних спортивних змаганнях, що зазначені в актах виконаних робіт. Підписанням актів приймання-здачі виконаних робіт (послуг) сторони підтвердили, що роботи виконані якісно та у визначені договором строки.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що метою укладення ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" договору №02/11-р про надання рекламних послуг з ТОВ "БТС "Арон" було виконання договірних зобов'язань перед ТОВ "Кребо Інтернешнл", що, в свою чергу, полягали у наданні позивачем рекламних послуг останньому. Факт взаємовідносин позивача та ТОВ "Кребо Інтернешнл" підтверджується наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором про надання рекламних послуг №Р/09/04/30-1 від 30.04.2009; додатковими угодами від 18.12.2009 та від 20.12.2010 до вказаного договору; календарем спортивних заходів ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" на 2011 рік; схемою коефіцієнтів вартості рекламних послуг на змаганнях різного рівня на 2011 рік; актами приймання-здачі наданих послуг згідно договору №Р/09/04/30-1 від 30.04.2009 та додаткової угоди від 20.12.2010 до договору №Р/09/04/30-1 від 30.04.2009; а також платіжними дорученнями (том 1 а.с. 145-177, том 2 а.с. 25).

Посилання представника відповідача на те, що серед видів діяльності ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" відсутній такий вид діяльності, як "надання рекламних послуг" спростовуються статутом останнього, зі змісту якого слідує, що предметом діяльності даного товариства є, зокрема, надання інформаційно-консультаційних, виробничих, маркетингових, побутових, транспортно-експедиційних, дистриб'юторських, юридичних, торгово-збутових, посередницьких, інжинірингових, сервісних, рекламних , наукових, брокерських, дилерських, консигнаційних, агентських та інших послуг населенню, підприємствам, установам, організаціям .

Суд також вважає за доцільне зауважити, що необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

На підтвердження отримання позивачем економічної вигоди, в результаті здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "БТС "Арон" рекламних послуг згідно договору №02/11-р, представником позивача до матеріалів справи долучено бухгалтерську довідку щодо отримання економічної вигоди, з якої вбачається, що дохід позивача в результаті придбання та подальшої реалізації рекламних послуг складає 262 040,00 грн (том 1 а.с. 206). Вказана довідка підписана головним бухгалтером ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" Супоніною С.О. та скріплена печаткою даного підприємства.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за березень-вересень 2011 року суму податку на додану вартість в загальному розмірі 112 160,00 грн.

В ході судового розгляду справи судом також встановлено, що в результаті господарських взаємовідносин між ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та ТОВ "БТС "Арон", позивачем у останнього в березні-вересні 2011 року було придбано спортивне спорядження (кімоно, шлем боксерський, перчатки боксерські, скакалка, боксерки, маникен борцовський, лапа велика та мала та ін.) на загальну суму 61890,00 грн, в тому числі ПДВ - 10315,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та ТОВ "БТС "Арон" з придбання товарно-матеріальних цінностей, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, накладні та рахунки (том 1 а.с.52-53, 55, 63-66, 69-72, 74, 89-90, 92, 100-101, 103, 111-112, 114, 122-123, 125).

Дослідивши податкові накладні, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Згідно виписаних ТОВ "БТС "Арон", за результатами реалізації позивачу спортивного спорядження, податкових накладних, позивачем включено відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідні періоди (березень-вересень 2011 року) та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "БТС "Арон", що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (том 1 а.с. 54, 67-68, 73, 91, 102, 113, 124). Таким чином, можна зробити висновок, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "БТС "Арон" за придбаний товар.

Із наданих в ході судового розгляду представником позивача пояснень, судом встановлено, що придбані ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" у ТОВ "БТС "Арон" товарно-матеріальні цінності транспортувались силами та за рахунок позивача.

На підтвердження реальності транспортування придбаного ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" товару, представником позивача було надано до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме:

- подорожні листи службового легкового автомобіля (том 2 а.с. 39-45);

- договори позички автотранспортних засобів від 22.04.2011, від 01.07.2010 та від 13.07.2011 (том 1 а.с. 220, 237, 239);

- акти приймання-передачі майна (автотранспортних засобів) (том 1 а.с. 221, 238, 240);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (том 1 а.с. 241);

- договір №ПС-52-М купівлі-продажу та відпуску нафтопродуктів, забезпечення товарами промислової та продовольчої групи з використанням електронних пластикових карток від 01.02.2009 (том 2 а.с. 5-7);

- договір №ПС-287 купівлі-продажу та відпуску пального, супутніх товарів, надання послуг мийки автотранспорту з використанням електронних пластикових карток від 27.08.2010 (том 2 а.с. 12-17);

- реєстри заправок (а.с. 8-11, 18-22);

- поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (том 2 а.с. 23);

- акт виконаних робіт по ремонту автомобіля (том 2 а.с. 24).

З огляду на викладене, судом критично оцінюються доводи податкового органу про відсутність у ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" товарно-транспортних накладних та подорожніх листів вантажного автомобіля , що, на його думку, свідчить про безтоварність господарської операції, оскільки представником позивача до матеріалів справи були долучені належним чином оформлені подорожні листи службового легкового автомобіля та інші документи, що підтверджують факт транспортування придбаного позивачем товару.

Судом також критично оцінюються доводи Кременчуцької ОДПІ про відсутність у позивача сертифікатів якості та сертифікатів відповідності на товар (спортивне спорядження) з огляду на наступне.

Так, ні Ліцензійними умовами провадження фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності: організації та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту; діяльності з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні, затвердженими наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту №3399 від 28.09.2009, чинним до 01.04.2011, ні Законом України "Про фізичну культуру та спорт" не встановлено вимоги наявності сертифікату якості/відповідності на спортивні товари (інвентар, форму тощо). Єдина вимога щодо сертифікації стосується наявності сертифікату відповідності на спортивні споруди і встановлена частиною 10 статті 48 Закону України "Про фізичну культуру та спорт".

Чинним законодавством України, що регулює відносини у галузі сертифікації є Закон України "Про підтвердження відповідності" від 17.05.2001 №2406-ІІІ, Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 №46-93 та наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 №28, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за №466/10746, яким затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Виходячи зі змісту вказаних вище нормативно - правових актів, суд приходить до висновку, що:

- обов'язковій сертифікації підлягає лише та продукція, щодо якої вимога проведення сертифікації в нормативних документах (яка зазначена в Переліку №28, інших документах Держпотребстандарту, або щодо якої прийнято технічний регламент. Сертифікація згідно з вимогами Декрету КМУ №46-93 здійснюється відповідно до введення в дію відповідного технічного регламенту (п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про підтвердження відповідності");

- наявність сертифікатів відповідності обов'язкова лише для продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

- лише щодо продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, виробник і постачальник повинні вказувати у передавальних документах реєстраційні номери сертифіката відповідності на відповідну продукцію.

Що ж до спортивних товарів (інвентаря, форми тощо), то вказаними вище нормами не встановлено вимоги проведення їх обов'язкової сертифікації.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженим представником ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" Степанець Ю.О., підпис якої мається також у видаткових накладних (а.с. 126-129).

Крім того, судом з'ясовувалося питання щодо використання позивачем придбаного у ТОВ "БТС "Арон" спортивного спорядження у своїй господарській діяльності.

Зі змісту пояснень представника позивача судом встановлено, що придбані у ТОВ "БТС "Арон" спортивні товари (спортивна форма та інвентар) першочергово були оприбутковані ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон", а у подальшому, були видані працівникам товариства, а саме, тренерам відділення дзюдо та боксу, та використовувалися відповідно до їхнього функціонального призначення в статутній діяльності позивача. При цьому, станом на 01.06.2012 спортивне спорядження було частково списане та вилучене з обліку, у зв'язку із закінченням строку його використання та непридатністю для подальшого використання, а частково і на сьогоднішній день перебуває у експлуатації. Вказане підтверджується наданими в ході судового розгляду справи документами, а саме:

- картками обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів (том 1 а.с. 130-133);

- оборотними відомостями (том 1 а.с. 207-219);

- актами списання товарно-матеріальних цінностей (том 2 а.с. 35-38);

- внутрішніми накладними, якими оформлена видача та одержання в експлуатацію працівниками ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" спортивної форми та інвентаря (том 2 а.с. 46-55);

- бухгалтерською довідкою, в якій міститься інформація стосовно того, які товари списані, а які перебувають у експлуатації (том 2 а.с. 62).

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та ТОВ "БТС "Арон" з придбання спортивного спорядження. А відтак, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за березень-вересень 2011 року суму податку на додану вартість в загальному розмірі 10315,00 грн.

Стосовно контрагента позивача - ТОВ "БТС "Арон", то слід зазначити, що факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на недостатність у ТОВ "БТС "Арон" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності судом оцінюються критично. Суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси та орендувати складські приміщення. Крім того, ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях, відповідач не визначив, яка саме кількість людей повинна була працювати на ТОВ "БТС "Арон", щоб останній міг здійснювати торгівлю спортивним спорядженням та надавати рекламні послуги.

Твердження представника відповідача з приводу того, що нікчемність договору №02/11-р від 01.03.2011, укладеного між позивачем та ТОВ "БТС "Арон" підтверджується письмовими поясненнями громадянина ОСОБА_5, відібраними СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ в рамках порушеної кримінальної справи №115328015, а також тим, що вказаний договір підписаний ОСОБА_6, а протоколи узгодження ціни, які являються невід'ємною частиною вказаного вище договору, підписані ОСОБА_7, судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Враховуючи фактичне здійснення господарських операцій з придбання рекламних послуг в межах виконання договору №02/11-р від 01.03.2011 його сторонами, суд приходить до висновку про те, що в подальшому юридичною особою ТОВ "БТС-Арон" зі свого боку даний правочин було схвалено, а відтак, підписання вказаних документів різними особами не вплинуло на кінцевий результат - фактичне виконання договору №02/11-р від 01.03.2011.

Крім того, суд зауважує, що згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, наведені норми встановлюють обсяг доказування та порядок надання та дослідження доказів.

З огляду на положення вказаних процесуальних норм, письмові пояснення ОСОБА_5, відібрані СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ в ході розслідування кримінальної справи, не є належним доказом у даній адміністративній справі, оскільки до уваги можуть бути взяті лише письмові пояснення, відібрані в межах відповідної адміністративної, господарської або кримінальної справи і яким надана відповідна оцінка судом при розгляді такої справи.

Щодо посилання представника відповідача в ході судового розгляду справи на пов'язаність осіб - ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" та ТОВ "Кребо Інтернешнл", оскільки частина у статутному капіталі позивача, а саме, 76% належить ТОВ "Кребо Інтернешнл", суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пов'язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;

- платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти, зокрема, володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку.

Згідно підпункту 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дано визначення поняття "звичайна ціна". Так, звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Разом з тим, відповідачем не було доведено, що рекламні послуги придбавалися ТОВ "Кребо Інтернешнл" у ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" за цінами, що є нижчими за звичайні (ринкові) ціни.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що позапланова виїзна перевірка ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон", результати якої оформлені актом №397/22-209/23561646 від 26.03.2012, проведена Кременчуцькою ОДПІ на підставі постанови виконуючого обов'язки начальника СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ старшого лейтенанта податкової міліції Дем'яненка Д.П. від 09.02.2012 в зв'язку з розслідуванням СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ кримінальної справи №115328015 за обвинуваченням директора ТОВ "НВП "ОПТИО" ОСОБА_8 у скоєнні злочинів, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 4 статті 358 та частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених даною правовою нормою, зокрема, у разі якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (стаття 212 КК України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

Однак Кременчуцькою ОДПІ не було дотримано приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон", призначеної в рамках порушеної кримінальної справи №115328015 за обвинуваченням директора ТОВ "НВП "ОПТИО" ОСОБА_8 у скоєнні злочинів, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 4 статті 358 та частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2012 №0007172301/389, не зважаючи на відсутність відповідного рішення суду, що набрало законної сили.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0007172301/389 від 11.04.2012.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про визнання протиправним та нечинним (недійсним) в повному обсязі податкового повідомлення-рішення №0007172301/389 від 11.04.2012 та визнати його протиправним і скасувати.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1355,14 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 11 квітня 2012 року №0007172301/389.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб спортивних єдиноборств "Легіон" (ідентифікаційний код 23561646) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1355,14 грн (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять гривень чотирнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 червня 2012 року.

Суддя О.В. Гіглава