Рішення

від 14.06.2012 по справі 5004/600/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2012 р. Справа № 5004/600/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Луцькавтодор"

до відповідача: Малого приватного підприємства "Лілея"

про стягнення 18 273 грн.

Суддя Дем'як В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 23.04.2012р.)

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач -Фізична особа - Приватне акціонерне товариство "Луцькавтодор" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Малого приватного підприємства "Лілея" про стягнення 18 273 грн. заборгованості.

Позивач заявлені вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за поставлений товар, відповідно до видаткових накладних, за період з лютого по квітень 2011 року на суму 32 125 грн., в результаті чого в останнього виникла заборгованість в сумі 18 273 грн.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на видаткові накладні № РН-00051 від 28.02.2011р., № РН-00046 від 25.02.2011р., № РН-000114 від 13.04.2011р., № РН-000104 від 05.04.2011р., № РН-00068 від 30.03.2011р., меморіальний ордер від 23.03.2011р., платіжне доручення № 43 від 06.05.2011р., вимогу про оплату за отриманий товар № 116 від 26.04.2012р., докази про її направлення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. На виконання вимог ухвали суду від 24.05.2012р. долучив до матеріалів справи належну копію статуту; письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; баланс за останній звітний період, аналітику рахунку 361 з розшифровкою дебіторської заборгованості.

Відповідач правом ознайомлення з матеріалами справи, участі в судовому засіданні, поданням пояснень по суті заяви, а також іншими процесуальними правами, наданими йому Господарським процесуальним Кодексом України, не скористався, вимог ухвали суду від 24.05.2012р. не виконав -витребуваних доказів суду не надав.

Ухвала суду від 24.05.2012р., направлена відповідачу за його місцезнаходженням: 45605, Волинська обл., Луцький р-н, с. Боратин, яке встановлене судом на підставі Спеціального витягу з ЄДР за № 14014972, повернута відділенням поштового зв'язку із позначкою «не існує».

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Водночас, законодавство України, в т.ч. ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675).

Отже, судом здійснено усі необхідні процесуальні дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно приписів ст.75 ГПК України та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

позивач - Приватне акціонерне товариство "Луцькавтодор" поставив, а відповідач -Мале приватне підприємство "Лілея" за період з лютого по квітень 2011 року отримав товар -ділову деревину/пиловник тополі на загальну суму 32 125 грн., що стверджується видатковими накладними № РН-00051 від 28.02.2011р., № РН-00046 від 25.02.2011р., № РН-000114 від 13.04.2011р., № РН-000104 від 05.04.2011р., № РН-00068 від 30.03.2011р.

МПП «Лілея»оплату отриманого товару здійснило частково, в сумі 13852 грн., що стверджується меморіальним ордером від 23.03.2011р., платіжним дорученням № 43 від 06.05.2011р.

Строку оплати товару сторони письмово не визначили.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26.04.2012р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості в сумі 18 273 грн. із зазначенням строку виконання зобов'язання 7 днів.

Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Отже, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 18 273 грн. Дана обставина позивачем підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку (балансом за останній звітний період, аналітикою рахунку 361 з розшифровкою дебіторської заборгованості).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору купівлі-продажу укладеного шляхом підпису накладної на відпуск товару, як це передбачено п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 18 273 грн. заборгованості підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп., відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 11, 16, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Лілея»(45605, Волинська обл., Луцький р-н, с. Боратин, ідентифікаційний код 13350150) на користь Приватного акціонерного товариства «Луцькавтодор»(43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 66, ідентифікаційний код 13349767) 18 273 грн. заборгованості та 1 609 грн. 50 коп. на відшкодування витрат пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя В. М. Дем`як

Повний текст рішення

складено та підписано

14.06.12