Рішення

від 13.06.2012 по справі 5004/596/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р. Справа № 5004/596/12

за позовом державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк

до державного комунального підприємства "Молодість", м. Луцьк

про стягнення 80 770 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 354/08 від 23.01.2012р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 80 770 грн., з них: 40 000 грн. заборгованості за надані на підставі договору №1-25 від 01.12.2001р. послуги по теплопостачанню, 40 000 грн. пені за прострочку платежу за період з 01.22.2011р. по 21.05.2012р., 450 грн. процентів річних за грудень 2011р. -квітень 2012р., 320 грн. збитків, завданих інфляцією за грудень 2011р. -березень 2012р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

12.06.2012р. відповідач на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Представник позивача у вирішенні питання про відкладення розгляду справи покладається на розсуд суду.

Судом клопотання відхилено.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 23.05.2012р. та призначення справи до розгляду на 13.06.2012р. відповідача було зобов'язано подати письмові пояснення на заявлений позов та попереджено про можливість розгляду справи за наявними матеріалами. З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвалу суду уповноважений представник відповідача отримав 25.05.2012р.

За таких обставин, враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

01 грудня 2001 року між ДКП "Луцьктепло" як теплопостачальною організацією та ДКП "Молодість" як споживачем було укладено договір № 1-25 на надання послуг по теплопостачанню, згідно з п. 1.1 якого теплопостачальна організація надає споживачу послуги по теплопостачанню, а споживач приймає та оплачує їх на умовах і в терміни, передбачені договором і додатками до нього.

Згідно з п. 3.2. договору відповідач зобов'язувався проводити 100% передоплату за послуги по теплопостачанню на підставі рахунків в термін до 1-го числа розрахункового місяця.

Договором від 01.09.2011р. про зміни до договору на надання послуг по теплопостачанню № 1-25 від 01.12.2001р. доповнено розділ 3 договору на надання послуг по теплопостачанню № 1-25 від 01.12.2001р. пунктом 3.1.4, відповідно до якого рахунок за відповідний місяць, наданий споживачу теплопостачальною організацією, є одночасно актом надання послуг.

На виконання умов договору №1-25 від 01.12.2001р. позивач за період грудень 2011р. - квітень 2012р. надав відповідачу послуг по теплопостачанню на загальну суму 115 640,71 грн., що підтверджується рахунками на оплату №475 за грудень 2011р., №570 за січень 2012р., №577 за лютий 2012р., №453 за березень 2012р.

Відповідач вартість переданої йому теплоенергії оплатив на суму 75 640,74 грн.

Залишок заборгованості на момент розгляду справи складає 40 000 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання»передбачено права та основні обов'язками споживача теплової енергії.

Одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Крім цього, як зазначено в ч.4 цієї статті споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не оплатив вартості наданих йому послуг у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 40 000 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з порушенням строків оплати послуг теплопостачання, встановлених п. 3.2. договору № 1-25 від 01.12.2001р. з нього відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України слід стягнути 450 грн. процентів річних за період грудень 2011р. -квітень 2012р., 320 грн. збитків, завданих інфляцією, за період грудень 2011р. -березень 2012р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із п. 2 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п.4.4. договору при порушенні строку оплати рахунків позивача відповідач сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Враховуючи наведене, з відповідача за порушення строку оплати, встановленого п. 3.2. договору № 1-25 від 01.12.2001р., відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»підлягає до стягнення пеня в розмірі 40 000 грн. за період з 01.12.2011р. по 21.05.2012р.

Але, враховуючи норми ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, які надають право суду зменшити розмір штрафних санкцій, якщо вони є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, суд враховує достатньо великий розмір пені - дорівнює сумі боргу, а також часткове виконання зобов'язання відповідачем -з нарахованої позивачем за спірний період суми в розмірі 115 640,74 грн. відповідачем було оплачено 75 640,74 грн., організаційно-правову форму відповідача -державне комунальне підприємство «Молодість», відсутність у справі даних про наявність у позивача збитків внаслідок неповного виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, об'єктивно оцінюючи винятковість даного випадку, виходячи з інтересів сторін, суд вважає за доцільне, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити належну до стягнення пеню до 10 % і стягнути її в розмірі 4 000 грн.

У зв'язку із зменшенням судом розміру заявленої до стягнення пені до 4 000 грн., в позові про стягнення 36 000 грн. пені (40 000-4 000) слід відмовити.

Відповідно до п.п.3.17.4. п.3.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Крім цього слід зазначити, що звертаючись з позовом до суду, позивач неправильно визначив ціну позову -80 930 грн., вірною ціна позову є 80 770 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач при подачі позову до господарського суду платіжним дорученням №526 від 18.05.2012р. сплатив 1 618,60 грн. судового збору (оригінал платіжного доручення знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до вимог Закону України №3674-VІ від 08.07.2011р. «Про судовий збір»позивач 22.05.2012р. мав би сплатити за розгляд майнової вимоги в розмірі 80 770 грн. -1 615,40 грн. судового збору.

Отже, позивач зайво сплатив 3,20 грн. судового збору

Внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом згідно із п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»є підставою для його повернення.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, на нього слід покласти судові витрати по справі: 1 615,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.193, 233, 275 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.24 Закону України «Про теплопостачання», ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій», п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ст.ст.44, 49, ст.ст.82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із державного комунального підприємства "Молодість" (м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 35, код ЄДРПОУ 13355163, р/р 26008301162 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484) на користь державного комунального підприємства «Луцьктепло» (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, р/р 260081171 в ВФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 303741, код 30391925) 40 000 грн. заборгованості, 4 000 коп. пені, 450 грн. процентів річних, 320 грн. збитків, завданих інфляцією, 1 615 грн. 40 коп. судового збору.

3. В позові про стягнення 36 000 грн. пені відмовити.

4. ГУ ДКСУ у Волинській області повернути державному комунальному підприємству «Луцьктепло»(м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, р/р 260081171 в ВФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 303741, код 30391925) 3 грн. 20 коп. зайво сплаченого платіжним дорученням №526 від 18.05.2012р. судового збору (оригінал платіжного доручення №526 від 18.05.2012р. знаходиться в матеріалах справи).

Повне рішення складено: 15.06.2012р.

Суддя І. О. Якушева